«Сьогодні не марсіани обрали Мамая. Ви, полтавці. І ви точно можете мати вплив на формування бюджету міста, його видатки», — Р. Семенуха у Полтаві
Які недоліки нині має фінансова децентралізація і як може вплинути громада на формування бюджетів міст? Чому й досі триває спір навколо ринку землі? Чому важко протиставляти олігархічній машині у владі ефективні проекти змін? Про це говорив народний депутат фракції «Об’єднання «Самопоміч» Роман Семенуха на низці зустрічей, що днями мав у Полтаві.
«Сьогодні ми маємо згортання навіть того невеличкого політичного процесу, що почався в Україні в 2014 році. Ми маємо все більш наростаючу репресивну машину держави по відношенню до бізнесу. І зараз, тут у Полтаві, ми мали б звітувати про досягнення. Але я відчуваю себе людиною, яка чинить спротив колосальному реваншу який відбувається по всіх фронтах. 3,5 роки в Парламенті ми намагаємося захистити ті сантиметри мікрозмін, які відбулися. Ця Верховна Рада беззаперечно справедливо критикована за бездіяльність. Але я вважаю, що ця ВР зробила три речі, позитивні: створення нового революційного антикорупційного законодавства: НАЗК, електронне декларування для чиновників усіх рівнів, НАБУ. Так, вся ця ланка є недієвою без Вищого Антикорупційного суду, але напевно цей законопроект стане лакмусовим папірцем щоб визначити, що буде з цією ВР загалом. Ще треба змінити виборче законодавство: перейти на вибори на пропорційній основі за відкритими партійними списками з регіональними округами. Ухвалення нового виборчого законодавства в першому читанні — це вже крок. І це друге досягнення. І третє позитивне: фінансова децентралізація».
Бюджети міст та як на них вплинути
Після фінансової децентралізації бюджет міст зріс в 2-3 рази. Це факт. З цього можна зробити багато висновків і поставити питання до чинної влади на місцях: де раніше були ці гроші?
«Вони всі як в чорну діру йшли в Київ. Для прикладу, Харків. Нині 2 млрд. гривень йде на утримання зоопарку. Тобто кожна друга копійка бюджету розвитку Харкова йде на мавп, баранів, жирафів. Але бюджет розвитку Харкова до адміністративної реформи не мав і 1 млн. грн. Децентралізація діє. Питання в іншому: кому ми дозволяємо розпоряджатися цими грошима? Сьогодні не марсіани обрали Мамая. Ви, полтавці. Так як і харків’яни обрали Кернеса. Сьогодні бюджет формується депутатами, і «Самопоміч», що у Харкові, що у Полтаві — в меншості. Тобто змінити щось з міськради — без шансів. Всі питання до активності громади», — каже Р. Семенуха.
Про дієві інструменти громадського впливу на розподіл бюджету міста та роботу міської влади нардеп розповідає на прикладах:
«Херсон: люди найняли фінансових аналітиків і довбають міську раду цифрами. У вас метр дороги коштує умовно 500 грн., а по всій Україні — 200. Чому? В Харківській області 70% постачання продуктів харчування у школи та лікарні залежить від однієї компанії. Звісно, вийти новому оператору на ринок — дуже складно. Але за рахунок прозорості закупок це призвело до значного зниження вартості послуг оператора. Громада не має бути байдужою».
Земельна реформа та можливості, що вона дає українцям
Полтавщина — область з розвиненим аграрним сектором. Бути успішними у галузі дозволяють якісні природні фактори: чорноземи, клімат. У нас працюють безліч фермерських господарств, часто дрібні агропідприємтва консолідують великі агрохолдинги. Тому природно, що на зустрічі з Р. Семенухою полтавці питали про важливі для них нюанси земельної реформи та можливе відкриття ринку продажу землі.
«У мене є два паї, сільськогосподарського призначення. Люди прості не мають сили обробити землі. Але є у селі фермери, що підтягують під себе землю, виснажують її соняшником, кукурудзою (тим, що приносить швидкі прибутки). При цьому фермери сидять на дотаціях, їздять на джипах і платять мізер селянам за користування наділами. Я «за» ринок землі, але як зробити продаж так, щоб це було справді на користь сільським людям?», — питав Олександр Шацький.
На що почув таку відповідь:
«По ринку землі законопроекту, який би консолідував 226 голосів у Верховній Раді, немає. Я вам скажу більше й відверто: у «Самопомочі» є різні думки на цю тему. Моя особиста думка: я категоричний прихильник ринку землі. Люди, які кричать зараз у Парламенті: «Не допустимо продажу землі, у нас останнє забирають» — саме ті люди, які на землі наживаються. Більше того, дійшло до того, що фермери з 200-300-700 га землі більше проти, ніж за. Кажуть: «Ми не готові. Не при цій владі».
Роман Семенуха та Тетяна Острікова
Якщо коротко: ринок землі має бути. Першим етапом повинна стати продаж значної частки державних земель. Але на першому етапі категорично не можна чіпати власність людей, паї. А от землі академій, Міноборони, держрезерву — потенційно мають з’явитися на ринку. Що дасть поетапний продаж землі?
- Законодавчу базу, а також можливість отримати помилки, виправити їх, сформувати справедливу й адекватну ціну
- 5 млн. пайщиків після першого етапу продажу отримають можливість підняти на 20-30% орендну плату за пай.
Хто має бути допущений до ринку української землі? Фізичні і юридичні особи без іноземного громадянства.
Чіткі плани реформ та звіти про реалізацію — ось що мають вимагати нині полтавці. Тоді зміни в країні будуть ефективними.