«Регіоналівський» реванш в Карлівці напередодні річниці Революції Гідності

Часто вітчизняні суди приймають доволі абсурдні рішення. З усіх точок зору: правової, логічної, здорового глузду. Вже не дивиною відповідно стало рішення Полтавського окружного адміністративного суду. Яким він у повному обсязі задовольнив адміністративний позов «Свободи» про визнання незаконною бездіяльність Карлівської районної виборчої комісії Полтавської області. Також суд зобов’язав Карлівську районну виборчу комісію невідкладно прийняти рішення про визнання обраними депутатами наступних трьох за черговістю кандидатів у депутати Карлівської районної ради Полтавської області 7-го скликання від місцевої організації ВО «Свобода». Сталося це напередодні чергової річниці початку Майдану. Що в цьому ж дивного чи непересічного?

Все це — акти та дії однієї «вистави», яка розпочалася ще влітку. Тоді, керманичі карлівської «Свободи» почали чистку своїх депутатських рядів в районній раді. Від тих, хто не бажав бути «лялькою» у «всемогутнього Карабаса». Так звана «народна ініціатива виборців» була зрежисована та реалізована колишніми «регіоналами», які керують місцевою агрофірмою. Та вони ж й «ляльководять» тамтешнім мером. За гроші чи з дружніх почуттів — про це залишається лише здогадуватися.

«Ляльки» та... ляльководи

Ключові фігури карлівської «лялькової вистави»:

• головуючий на «зборах виборців» Оданець В. О. (юрист «АПК «Докучаєвські чорноземи»);
• секретар зборів виборців Дорохова Т. В. (після проведених зборів мер Наконечний працевлаштував її у міській раді);
• голова Карлівської районної виборчої комісії Гуріна Н. Г. в період з 15.09.2017 по 20.09.2017 року (голова благодійного фонду «Добро», засновниками якого є «АПК «Докучаєвські чорноземи»).

Саме вони й провернули «перший акт» цієї «вистави». Яка спочатку здавалася банальним гротеском. Але далі все більше стала схожою на фарс. Тут й «звернення до З’їзду», «Рішення З’їзду», звернення до адмінсуду.

Далі факти, аргументи та докази Карлівської районної виборчої комісії проти позову:

• Карлівська районна виборча комісія не приймала на своєму засіданні рішень про звернення до вищого керівного органу партії ВО «Свобода» щодо відкликання депутатів Карлівської районної ради 7 скликання Жури О. М., Портяннікової В. В. та Стесенко О. В. за народною ініціативою. А значить не оформлювала відповідних постанов. Що підтверджується протоколом засідання комісії від 20.09.2017 року (підписаним на той час головою комісії Гуріною Н. Г. та секретарем комісії Єжовим А. М.) та відеоматеріалами. Крім того, згідно з журналом реєстрації документів, заяв та скарг Карлівської районної виборчої комісії комісія взагалі не направляла жодних листів та звернень до вищого керівного органу вказаної політичної сили;
• Ці факти були встановлені комісією на засіданні 05.10.2017 року та прийняте рішення звернутися до правоохоронних органів у зв’язку із виявленням ознак підробки офіційних документів Карлівської районної виборчої комісії;
• За поданою Карлівською районною виборчою комісією заявою до Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• Крім того, комісія надала суду акт про опечатування у сейфі печатки виборчої комісії 20.09.2017 року о 17 год.10 хв., що унеможливлювало її використання для оформлення постанови.
• Представник Карлівської районної виборчої комісії надав суду письмові документи (протоколи засідання комісії, окремі думки членів комісії, акти, витяг із ЄРДР про внесення відомостей про кримінальне правопорушення) та відеоматеріали, які підтверджують факт підроблення постанов виборчої комісії.

Однак, суд не був зацікавлений шукати істину. Клопотання про почеркознавчу експертизу було відхилено. Суду байдуже, що З’їзд партії прийняв своє рішення на підставі підробленого (!) документу! Що комісія не ухвалювала жодної постанови! Крім того, суд проігнорував той факт, що Гуріна Н. Г. 22.09.2017, уже не будучи членом та головою виборчої комісії, передає вищезгадані постанови до районної організації ВО «Свобода». Суд не взяв до уваги той факт, що розслідування про кримінальне правопорушення ще триває... Тобто: на підставі підробленого (!) документу суд зобов’язує комісію вчинити певні дії? Німа сцена... Завіса... Без аплодисментів...

Замість права та логіки — родинні зв’язки?

Тепер поставимо банальне запитання: «Чому суд цього разу став на бік позивачів?» Начебто й за законом, й за логікою мав би відхилити позов. Тут згадуємо латинь та «Сui prodest?» («Кому вигідно?»). Відповідь знаходиться моментально. Хто очолює Полтавський окружний адмінсуд? Пан Сергій Олександрович Удовіченко. Так, це син Олександра Удовіченка — ставленика Януковича на Полтавщині (2010-2014 р.р.) й одного з акціонерів «Докучаєвських чорноземів». Та, звичайно, син за батька не відповідає. Та є ще одне, вагоміше «але». Сергій Олександрович є зятем... Юрія Кобченка. Того самого, що був депутатом обласної ради від Карлівщини та адептом Партії регіонів. Саме його вважають «Карабасом» поки що мера Карлівки та його першого заступника. Від нього щодня отримує «дорожню карту на день» перший заступник карлівського мера Тарасовський для інструктування Наконечного. Своєму «Карабасу» ж постійно й доповідає цей музикант із Селещині. Напевне, за музичні здібності й придбали квартиру цьому «побратиму». Щоправда, не за партійні кошти, а за бюджетні. Ось так буває: днями почалася п’ята річниця від початку Майдану, але «справа регіоналів» жива в Карлівці. Й, на жаль, перемагає... Керівництво ж місцевої «Свободи» продовжує найгірші традиції «ригів». Про це вже ми писали на інтернет-ресурсах та в друкованих виданнях.

І знову є конкретні питання до очільників обласної «Свободи». Чому не можуть поговорити із своїми карлівськими однопартійцями: мером та його першим заступником. Про їхню «діяльність», про «родинні цінності», «про партійний альтруїзм» тощо. Чи вони чекають команди «з Києва», аби щось прокоментувати чи бояться навіть тихенько «пискнути» по Наконечному? Чи в столичному керівництві не зрозуміли про вчинений абсурд й кинулися рятувати ситуацію — прислали до Полтави свого юриста на засідання по цій справі. Чи бояться навіть уявити та поставити питання, хто саме дав вказівку, на якому рівні, шляхом фальсифікації зберегти мера-«свободівця»? Все ж таки панам Чернякову, Ханку, Чабановському та Ко потрібно б приїхати в Карлівку до громади та надати відповіді, за яких підстав очільники міста та місцеві так звані Карлівські районні «свободівці» стали співпрацювати з екс-регіоналами.

Очільникам обласної організації в присутності громади Карлівщини потрібно спитати з представників «Свободи» в міськраді Ніколаєнка М., Намолова В. та Мамая О., чому вони стали безпосередніми учасниками та виконавцями продажу своіх побратимів в угоду закулісних домовленостей мера та карлівських ляльководів-регіоналів. Чи ті «свободівці» взагалі не усвідомлюють свої дії, а лише виконують накази? Чи може самі очільники обласної організації і керують цими ганебними діями? В тандемі з Бувшими регіоналами і мером, який вже навіть на роботу в міськраду бере антимайданівців?!

Чи не про таке слова Т.Г.Шевченка: «...Неначе люде подуріли, німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть!... Людей у ярма запрягли пани лукаві....».

Впевнені, що пересічні карлівчани точно можуть додати своїх «фарб» й так до досить непринадного портрету поки що міського голови Наконечного. Та навіть без усілякого політичного забарвлення будуть різноманітні неприємні коментарі людей.

А от перший заступник мера Тарасовський все таки наділений своєрідним почуттям гумору. Навіть з огляду на факт фальсифікації з боку представників «Свободи» та своєрідному об’єданні з екс-регіоналами, треба мати талант гумориста, щоб написати написати таке: «...Карлівська районна організація ВО «Свобода» продовжує відстоювати справедливість у рамках закону...». Завіса...

* — «Комедія дель арте» (італ. commedia dell’arte — артистична комедія) — різновид італійського імпровізованого народного театру.

Портяннікова В.В., Стесенко О.В., Жура О.М., депутати Карлівської районної ради