Як начебто «Свободний» мер Карлівки міг потрапити в служіння екс-регіоналам

Ми продовжуємо серію публікацій про деградацію окремих карлівських «свободівців». Всі збіги назв місцевостей, органів влади, посад та прізвищ — невипадкові.

Кажуть, що саме любов з розрахунку — найбільш міцна. Все чітко тримається на дотриманні зобов’язань сторонами. Шлюбні контракти недаремно вигадали. Та хочеться ж інколи вірити в справжню любов за почуттями. Особливо, коли це стосується політики й грошей на місцевому рівні. Бабло перемагає зло? В столиці чи навіть в Полтаві ще якісь ідейно-моральні принципи залишилися у певних партійців. Там ще присутні залишки ідеології та певних партійних гасел. А от їхні окремі побратими в тій же Карлівці вже трансформували патріотичну складову й монетизували її в посаду та навіть особисте збагачення. Найганебніше те, що вони продовжують діяти в стилі минулої «злочинної влади». Не гребують навіть допомогою одіозних представників останньої. Це тільки у справжній живій природі неможливо схрестити лева та трепетну лань. Але закони природи не діють у політиці. Про чудасії трансформацій й неприродній союз — нижче.

«Регіонали» колишніми не бувають?

Чи бувають «регіонали» колишніми? Майже риторичне питання. Партквитки вони викинули чи сховали. Й начебто розчинилися в усіляких «Наших краях», «відрах» та подібних політпроектах. Але чим далі, тим сміливіше вилазить назовні їхня сутність. Та й ностальгія за роками безмежного володарювання стає більшою. Ще б пак — тут тобі не тільки «легітимний» країною править, а й брат та сват при високих посадах на Полтавщині. Роби — що, та як хочеш. Суди, міліція та прокуратура теж підконтрольні. В підсумку — неконтрольований феодалізм. Звичка поводитися відповідним чином швидко не минає. За три роки тим більше. Екс-регіонали шукають собі посіпак серед учорашніх опонентів. Використовуючи при цьому широкий спектр дозволених та не дуже методів. На жаль, не всі ті, хто прийшов на керівні посади після Революції гідності, пройшов випробування владою та грошима. Яскраве підтвердження — трансформація за досить короткий період особи нинішнього мера Карлівки, який забув про ідеали та вимоги Майдану. Чи то під час обрання на посаду мера він заздалегідь вже виконував вказівки екс-регіоналів, яким потрібна була своя людина в кріслі мера Карлівки та просто гарно грав роль патріота-«свободівця»?

Рослина в природі часто видозмінюється під впливом зовнішніх чинників. Люди теж можуть штучно впливати на стан майбутнього врожаю. Говорячи мовою аграріїв — треба вчасно підживити благодатний ґрунт. Про це чудово знає головний «Карабас-ляльковод» непересічних подій на Карлівщині. Бо сам очолює потужну агрофірму. Яка й стала доволі могутньою за часи біглого Президента. Все складалося добре — земельний банк додавався тисячами гектарів, заводи працювали, мережа магазинів зростала, футбольний клуб виходив на вищий рівень. Звичайно, зарплати, податки, оренда та інші «дрібниці» не завжди платилися. Але, то — справа інших публікацій та відповідних органів.

Трансформація «Електроніка»

Зростає такий собі пересічний місцевий електрик. Маловідомий, звичайний мешканець тихенько носить собі в кишені партквиток. Та раптом Фортуна посміхнулася і кардинально змінила його тихе провінційне життя. Події зими 2013-14 принесли зміни не тільки в життя країни. А й кардинальним чином позначилися на подальшій долі електрика Сашка Наконечного. На постмайданівській ейфорії та при відсутності кадрового резерву йому навіть довірили посидіти в головному районному кріслі. Щоправда, випробування державною службою на посаді голови РДА (за квотою «Свободи») не вдалося. Менше ніж за рік Президент України звільнив Наконечного за корупційне правопорушення. Тут би й піти в політичне небуття персонажу... Та якоюсь закороткою вийшла пам’ять у карлівчан. Бо вже восени 2015-го вони знову наступають на граблі — голосують за гасла «Свободи» та обирають їх висуванця міським головою. Хоча, скоріше за все, тоді просто проголосували «проти» регіоналівського мера. Якби там не було, Наконечний всівся у керівне крісло в будинку районної ради та адміністрації. Роботу почав з надважливої справи — прикрасив стіни кабінету портретом партійного вождя. Забувши одразу, напевне стару аксіому, що «не людина прикрашає місце...». Та наявність в кабінеті карлівського очільника зображень достойників не рятує його від недостойних дій. Тут уся палітра «любові до жінок»: від бюджетних коштів на фірму дружини до пиятики із побиттям секретарки. Та й протоколи про корупцію він продовжує «колекціонувати» вже і на цій посаді. Про це знають карлівчани. Про це пишуть ЗМІ. Та чомусь такими собі глухонімими залишаються обласні очільники політсили, в яку колись затесався поки що мер Карлівки Олександр Наконечний. Не соромлячись методів, він примудряється навіть ініціювати відкликання порядних депутатів-«свободівців». Початок цьому «шабашу» було покладено 17 серпня 2017 року в Карлівці за підтримки, чи то навіть по вказівці, екс-регіоналів, які звезли працівників ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» на збори спеціально замовленими автобусами. Звернемо увагу й на те, що заздалегідь були підготовлені списки реєстрації учасників зборів із відомостями про виборців. Це порушення та інші були зафіксовані. Детальніше про ті збори та подальші події можна ознайомитися вже навіть в ЗМІ. Не тільки на районному рівні, а й в обласних друкованих та інтернет-виданнях, таких, наприклад, як «Полтавщина». Першу публікація та друга. На додачу — правдиві відео-сюжетіи на ТВ та в відео-блогах.

А що скажуть партійні керівники?

Тут не тільки внутрішньопартійна справа «Свободи». Наконечний зі своїм ляльководом підставляє й адекватних однопартійців. Адже підробка документів, на які посилається партійний з’їзд, — то вже справа підсудна. Чи готовий заступник голови Полтавської обласної ради прокоментувати дії свого «побратима» Наконечного? Про його дружбу із регіоналами? Про організоване за гроші та адмінресурс тих же регіоналів збіговисько з «недовіри виборців»? На підставі яких «документів» вищий партійний орган партії приймав «рішення про відкликання депутатів»? Чи готові публічно вони відповісти на офіційне звернення своїх депутатів Карлівської районної ради? А представники Карлівської «Свободи» В. Намолов, М. Ніколаєнко та член виборчої комісії від цієї партії В. Омельченко, які були присутні на всіх засіданнях районної виборчої комісії і точно знали про відсутність звернення до очільників «Свободи», розуміли, що то свідома фальсифікація? Потрібно віддати належне нинішньому голові та членам Карлівської ТВК, які поставили букву закону вищою, аніж бажання та комплекси певних осіб. «Народна ініціатива» хазяїв «Докучаевських черноземів» та О. Наконечного потерпіла повне фіаско. А ті люди, які не зганьбили свою совість та ідеали Революції Гідності, яких хотіли відкликати, продовжують представляти інтереси виборців, як депутати Карлівської районної ради.

Та більше того... ТВК звернулася до прокуратури та поліції, бо ж це вже їхня справа — знайти конкретного(-их) виконавця(-ів) фальсифікації звернення комісії до вищого партійного органу. І Кобеляцька місцева прокуратура Полтавської області відкрила кримінальне провадження за фактом фальсифікації документів. На засіданні, яке відбулося 5 жовтня 2017 року, жоден член Карлівської ТВК не визнав існування звернення комісії до керівного органу ВО «Свобода», що підтверджується записами в журналі вихідної документації ТВК. Детальніше, знову ж, окрім друкованих видань, про це можна ознайомитись на «Полтавщині».

Хочеться, сподіватися, що подвійні стандарти — це не стиль керманичів обласної «Свободи». На відміну від їх, поки що однопартійця та поки що мера Карлівки...

Ірина ПРЯДКІНА, м. Полтава