Чи має аморальність мера Карлівки — партійність?

Влада та гроші досить часто псують нормальних людей. Випробуванням тим чи іншим не усім й до снаги. Не винятком є поки що міський голова Карлівки Олександр Наконечний. Днями виповнюється два роки, як Наконечний обіймав свою посаду голови. У попередніх публікаціях ми намалювали досить цілісний «портрет» очільника Карлівки. Того, що використовуючи майданівські гасла та «свободівську» риторику, обдуривши земляків-виборців, усівся у мерське крісло. А далі його начебто підмінили. Й пустився пан Наконечний в усе, так би мовити, тяжке. Такий собі сучасний шариков й швондер в одному обличчі.

Найпікантніше, що він почав плутати власне із комунальним. Тут й підряди на підприємство дружини, й «халявна» квартира заступнику Тарасовському О. Ремонт в якій — теж за бюджетні кошти. Полюбляє Наконечний й «заглянути в чарчину». Тут навіть став вітчизняним чи навіть світовим піонером — вів сесію (!) напідпитку... Що було зафіксовано камерами місцевої телекомпанії. А пиятика в будівлі мерії в робочий час — то вже ледь не частина робочого дня поки що мера. Кімната депутата в мерії тепер як міні-кафе для мера та його «друзів». Далі — більше. Дійшло до того, що й свою секретарку почав вважати «особистим майном». Які там відносини між міським головою, батьком трьох дітей, та його підлеглою — залишається здогадуватися.

А систематична відсутність мера на робочому місці... Усілякі конференції-саміти від сумнівних організаторів, партійні «сейшни», поїздки до історичних місцевин України... До речі, все це за кошти карлівських платників податків. Тобто, за наші із вами кошти. І ті «мандрівки» привели до того, що Наконечний О.С. за встановлені 253 робочих днів відпрацював (якщо це так можна назвати, зважаючи на все вищевказане) аж 169! 

Тобто, фактично, 35% робочих днів він невідомо де перебував і що там робив. Зверніть на це увагу! За такі речі деяких посадових осіб звільняють. А головне, що навіть при такому зухвалому відношенні до роботи Наконечний О.С. все-одно отримав преміальні в розмірі майже 49 тис. грн. Вказані цифри підтверджуються листом міської ради у відповідь на запит депутата Карлівської районної ради.

Відносно «запального» характера Наконечного можна розказати лише про один факт. Багато навіть писати не потрібно. Одного разу чи-то через велику пристрасть чи просто з «бодуна» мер побив свою секретарку. Викликали поліцію та «швидку». До речі, до працівників правоохоронних органів громадянин Наконечний теж вставиться, м’яко кажучи, без особливої поваги. Цитата цього швондера: «наши работники полиции просто импотенты, ничего не могут...». Кому як ні йому знати про потенцію... Бо іншим епізодом «романтичної» історії стало побиття... сусіда секретарки. За словами свідків, міський голова просто приревнував його. До речі, людину досить поважного віку. Який просто заступився за ту жінку....

Ось як описує цей випадок карлівський журналіст Ілля Василенко:

«Ввечері десь близько 17:00 Микола Лисенко був у гостях в сусіда навпроти свого будинку, аж почув раптом сварку в дворі матері Анни Євсюкової, і істеричний плач і крик хлопчика, який є сином Анни. М. Лисенко вийшов за двір свого сусіда на вулицю і побачив, як до службового авто йшов міський голова Олександр Наконечний. Він запитав у мера, що трапилося, що так голосно кричить дитина? На що мер почав ображати пенсіонера, підійшов до Лисенка і вдарив його ногою з боку по лівій нозі нижче коліна. Потім знову вдарив по лівій нозі, тільки з боку вище коліна. Пенсіонер впав на коліна від таких несподіваних ударів і сказав, що викличе поліцію, якщо Наконечний не заспокоїться. Наконечний сказав йому, що «я тебе застрелю». Лисенко викликав поліцію по мобільному телефону і випадково натиснув гучномовець, пояснив причину виклику і сказав, що його б′є мер. В черговій частині сказали — чекайте патруль через 20 хвилин. Після цього Наконечний швидко побіг до автівки і поїхав в невідомому напрямку. На бійку збіглися сусіди з довколишніх будинків, заспокоювали сп′янілого мера. Якби не сусіди, можливо, мер ще більше б побив пенсіонера, який вже не міг підвестися на ноги. Сусіди допомогли пенсіонеру підвестися, приїхала поліція і відразу запропонувала написати потерпілому, що він претензій до міського голови не має. Певно мотивація була тим, що це складна процедура — доводити, що постраждалого побив мер. Тому чоловік погодився і підписав протокол, що претензій він не має до міського голови. Тому офіційно цей випадок не зареєстрований в поліції. Як зізнався пенсіонер, він сподівався, що Наконечний хоча б приїде і вибачиться за таку поведінку. Але мер навіть на роботі не з’явився на наступний день, і вибачатися певно не квапиться». 

Минуло якісь два роки з вручення мандату міського голови. Що сталося із учорашнім звичайним електриком, зразковим сім’янином після призначення головою РДА? Чому став іншим після обрання мером? Відчув повну безкарність? Чи далися взнаки якісь парубоцькі комплекси? Чи просто маскувався? Будь-яка відповідь на ці запитання точно не задовольнить мешканців Карлівки. Бо ж обирали Голову Громади! А вийшло так, що осоромилися із своїм поки що мером на усю Україну.

Тільки щось його «партійні бонзи» мовчать. Партія, яка декларує патріотизм та родинні цінності, в Карлівці отримала все навпаки. Чому б не визнати помилки? Напевне, соромно таки втрачати єдиного мера — однопартійця... Поки що роблять гарну міну при поганій грі. Можливо, все-таки соромно стало за проголосований цілим партійним свободівським З’їздом за папірець про «відкликання депутатів Карлівської районної ради»? Вчергове звертаємось до керівників обласної «Свободи»: розкажіть що все-таки відбувається із «вашим» мером? Чому такі трансформації у людини після отримання посад?

Ірина ПРЯДКІНА, м. Полтава