Столітня гімназія на Павленках: незалежністю побудована — незалежністю й знищена

З початку літа ледь не кожного дня у зведеннях ДСНС про пожежі за добу випливає одна й та ж адреса: Павленківська площа, 6. Кожного разу історія однакова — без жертв, а причини пожежі невідомі. Поки люди дискутують про причини таких займань, Полтава втрачає черговий будинок історичного значення. Будинок, який є символом народження Української державності.

Створення гімназії

У 1917 році з ініціативи секретаря освіти Української народної республіки, уродженця Полтави, Івана Стешенка у Полтаві почали відкривати українські гімназії. Першу — імені Котляревського — розташували у будівлі на нинішній вулиці Небесної сотні, 45.

У будівлі на вул. Небесної Сотні, 45 існувала перша у місті українська гімназія

Другу відкрили на Павленках у грудні 1917 року. Очолив її викладач Кадетського корпусу Павло Голобородько. Полтавський історик Борис Тристанов віднайшов листа тещі Голобородька — Олімпіади Петренко. З нього відомо, що будівля гімназії була взята в оренду у представника Полтавського дворянства Михайла Герценвіца.

Павленківська площа, 6 | Фото Романа Русанова

Колишній дільничний пункт міліції та колишня вечірня школа | Фото: vk.com/poltava_roofers

Гроші на утримання гімназії збирала організація «Просвіта». Зокрема 1582 карбованці надали залізничники зі станції Полтава-Київська.

О.А. Білоусько, О.П. Єрмак, В.Я. Ревегук «Новітні історія Полтавщини». Підручник для 10 класу. — Полтава, «Оріяна», 2005., с. 12.

З 1918 року гімназія носила ім’я Івана Стешенка, якого було вбито в серпні того року. За іронією долі, секретаря УНР вбили саме поблизу гімназії. У 1919 році до влади остаточно прийшли «більшовики» й вже через рік гімназія припинила своє існування.

Радянський період й занепад у часи незалежності

Де саме розташувалась вищеописана гімназія, достеменно невідомо. Як й невідомо місце, де точно вбили Стешенка, адже не всі архівні документи збереглись до нашого часу. Проте відомо, що з приходом радянської влади на місці гімназії було створено 6-ту трудову школу. Вона функціонувала саме у приміщені на Павленківський площі, 6.

Після другої світової війни у будівлі розташовувалась жіноча школа № 9. З матеріалів Анатолія Чернова відомо, що у 1955 році, у зв’язку з побудовою 25-ої школи, дівчаток переселили туди. Сама школа стала загальноосвітньою й у 1961 році переїхала у своє нинішнє приміщення у Павленківському парку.

Часопис «Край» — стаття Анатолія Чернова

У старому приміщенні утворили 3-вечірню школу, яка й перебувала там до 2009 року. Тоді місцева влада вирішила «виселити» школу з історичної будівлі у центрі міста й перевезти на околицю міста, об’єднавши її з «вечіркою» на вулиці Сакко, 14.

У подальші роки Управління освіти Полтавського міськвиконкому, на чийому балансі перебуває будівля, не змогло чи не схотіло знайти приміщенню пристосування й воно починає занепадати. Це при тому що, наприклад, у 2015 році до Полтави переїхала частина Луганського національного університету ім. Шевченка. У такій будівлі могла б запросто поміститися одна з його кафедр.

Знищення будівлі

Завдяки бездіяльності влади будівля фактично стала «нічийною». З початку 2017 року у будівлі одна за одною виникають пожежі. Загалом їх трапилось 15, з яких 11 — влітку. Горить не лише будівля гімназії, але й сусіднє занедбане приміщення колишнього пункту міліції.

В ДСНС нам повідомили, що жодного разу на місці пожежі не було виявлено слідів запальної суміші. Основна версія — необережне поводження з вогнем невідомої особи. Тобто, хтось випадково чи з наміру постійно підпалює сміття у будівлі, яке так ретельно туди зносять місцеві мешканці. Проте пожежники пояснюють, що не можуть чатувати там, адже охорона об’єктів не у їхній компетенції.

«Полтавщина» поцікавилась думкою нинішнього очільника управління освіти Наталії Дорохової щодо будівлі. Чиновниця повідомила, що вони звертались до поліції у зв’язку з цими пожежами, а також заявила, що це приміщення освітянам не потрібно. Тому в подальшому вони планують звернутись до управління комунальним майном, щоб те вирішило його подальшу долю.

Проте у відділі комунікації ГУНП нам повідомили, що ніхто з органів місцевої влади до поліції не звертався. Лише представники ДСНС з актами, вже за фактом пожежі.

Фото Ольги Ружицької («Полтава, яку ми втрачаємо»)

Висновок

Старовинна будівля, у якій 100 років тому заснували гімназію, де вперше почали викладати українську мову й традиції, вже фактично знищена. За трагічним збігом обставин, будівля пережила «більшовиків» й німецьку окупацію, але не змогла пережити нову українську державу. Велику роль в її руйнації зіграли місцеві можновладці, які не змогли зберегти ні гімназію, ні будівлю. Таким чином, приміщення, яке могло бути пам’ятником створення Української державності, перетворилось у меморіал безвідповідальності місцевої влади.

Максим САМОЙДЮК, «Полтавщина»