Як на збитковому «ЖЕО № 2» можуть заробляти високопосадовці міста

У попередній статті ми писали, що 76 ОСББ, створених в 2016 році, не можуть отримати будинки в управління. Міськвиконком заявив їм, що при списанні будинків з балансу «ЖЕО № 2», комунальне підприємство повинно заплатити податок. Таке пояснення виконком дав на основі листа з податкової. Коли голови ОСББ почали конфліктувати з мерією, виконком надіслав ще одного листа в податкову, і на цей раз отримав відповідь, що податок платити не треба. Виявилося, що 2 листа від виконкому до податкової були із зовсім різними запитаннями. Запитання в першому листі робило передачу будинків в управління ОСББ завідомо неможливим. Спробуємо вирішити, чи випадково юристи міськради «перемудрили» із формулюванням запитання, чи це спеціально зроблені кроки для утримування будинків в управлінні «ЖЕО № 2».

Якщо не зовсім випадково, то який інтерес у влади міста тримати багатоквартирні будинки в управлінні комунального підприємства? ЖЕО — збиткова організація, надходження від мешканців за квартплату значно менші від витрат на утримання будинків. На підприємстві не вистачає техніки і працівників, щоб повноцінно управляти будинками, які знаходяться в його підпорядкуванні.

Можливо, влада міста не довіряє ОСББ і вважає, що їх керівники не будуть піклуватися про мешканців будинку. А, можливо, жодних перепон на шляху ОСББ міська влада не створювала, а всі причини, описані у попередній статті виникли об’єктивно. Дехто впевнений, що полтавським високопосадовцям вигідно тримати будинки в управлінні «ЖЕО № 2». Спробуємо розібратися в останньому припущенні.

Тариф «ЖЕО № 2» за квартплату найнижчий в Україні

Квартплата у Полтаві найнижча в Україні серед обласних центрів. Тариф, який зараз в «ЖЕО № 2», був встановлений ще в 2008 році, коли мінімальна зарплата була 460 грн. Наразі середня квартплата в багатоквартирних будинках Полтави 0,88 грн за м², квартплата в управлінських компаніях Полтави в середньому складає від 1,50 грн до 2 грн.

На перший погляд здається, що низька квартплата вигідна для мешканців. Але це не зовсім так. Такий тариф не відповідає економічним реаліям: інші комунальні послуги дорожчають, а рівень квартплати стоїть на місці. По-перше, це дає комунальникам можливість відповідати городянам, що для покращення їхніх умов не вистачає грошей. По-друге, щоб доглядати за будинками, міська влада субсидіює ЖЕО із власного бюджету, тобто за кошти самих полтавців.

Свого часу Олексій Чепурко пояснив, що тариф за квартплату не підвищується, бо немає політичної волі його змінити. Крім того — є страх перед протестами, адже ще не забутий штурм міськради 2013 року. Юристи говорять, що через низький тариф «ЖЕО № 2», люди у Полтаві не поспішають створювати ОСББ, адже тоді вони сплачуватимуть більше.

Основна підтримка «ЖЕО № 2» — це міський бюджет

Згідно з рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради, КП «ЖЕО № 2» надає мешканцям 9 послуг:

• прибирання прибудинкової території;
• технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем тепловодопостачання, водовідведення і зливної каналізації;
• дератизація;
• дезінсекція;
• обслуговування димовентиляційних каналів;
• освітлення місць загального користування;
• прибирання сміттєпроводів;
• технічне обслуговування ліфтів;
• збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів (побутового сміття).

На виконання цих послуг «ЖЕО № 2» отримує кошти з двох джерел: квартплата мешканців і міський бюджет. Сплата від мешканців набагато менша від надходжень з бюджету. Надходження від мешканців в середньому складає близько 10 млн грн щорічно. У 2017 році ЖЕО отримає з бюджету 21,5 млн грн. Плюс — це 5 млн грн на роботу КАТП-1628 і 1,6 млн на КП «Ремліфт».

Депутати при цьому називають полтавський бюджет не бюджетом розвитку, а соціальним бюджетом, а бюджетні кошти в Полтаві витрачаються тільки на «залатування» дірок. Колишній заступник міського голови Полтави Юрій Кропивка назвав ЖЕО «соціальним проектом мера».

На що витрачає кошти «ЖЕО № 2»

Дослідивши дані порталу публічних фінансів Є-data ми підрахували, що «ЖЕО № 2» за 2016 рік витратив 51 млн грн. Цю суму було витрачено на:

• податки — 30 млн грн;
• заробітні плати робітникам і соціальні внески — 12 млн грн;
• сплата «Полтаваобленерго» за електроенергію — 7,3 млн грн;
• сплата «Ремліфту» за виконані роботи — 1,2 млн грн.

В Є-data ми не знайшли проплат на КАТП-1628.

З міського бюджету навіть виділяють окремо кошти на сплату податків «ЖЕО № 2». Так, у 2016 році на сплату податку на прибуток було виділено 15 млн грн.

В той же час, у публічному звіті Олександра Мамая про роботу Полтавської міської ради та її виконавчих органів за 2016 рік вказано, що КП «ЖЕО № 2» минулого року реалізувала послуг з утримання та поточному ремонту житлового фонду міста на суму 26,5 млн грн. Сплата населенням квартплати за цей період становила 98,2%.

Ремонтами будинків займається не «ЖЕО № 2», а підрядники

Найбільш витратна частина в управління будинків — ремонти, але вже декілька років їх проводить не ЖЕО, а підрядники. Комунальне підприємство і не повинно ними займатися, тому що дах, під’їзди та інші елементи будинку — є приватною власністю.

Наприклад, у вашому будинку протікає дах, ви звертаєтесь в ЖЕО. Якщо у вас вийде добитися свого, то дах почнуть ремонтувати. Однак на даху ви побачите не працівників ЖЕО, а робітників, які працюють на підрядника, якого, у свою чергу, найняло управління ЖКГ. Так само і з капітальними ремонтами житлового фонду — усі роботи проводять підрядники. Працівники «ЖЕО № 2» приїдуть в тому випадку, якщо сталася аварія у внутрішніх мережах будинку.

Згідно з даними порталу публічних фінансів Є-data, за 2016 рік підрядники зробили ремонти у будинках більш, ніж на 40 млн грн. У цьому році на капітальний ремонт житлового фонду міста планують витратити 56 млн грн. Ця сума протягом року, вірогідно, буде збільшуватися.

Дякуючи запуску електронних фінансових порталів стало можливим відслідковувати фірми, які виконують такі підряди. Інколи ці фірми безпосередньо пов’язані із владою Полтави. Так, ремонти будинків робили фірми-одноденки Дмитра Орлова та Миколи Сіровського, підприємства ТОВ «Сучасний двір», ТОВ «Альфабезпека сервіс».

Цікавий приклад. У полтавській багатоповерхівці на Першотравневому проспекті, де було створено ОСББ, згорів дах. Мешканці вирішили своїми силами його полагодити. Вони порахували, що ремонт буде коштувати 300 тис. грн. Тут же міська влада запропонувала відремонтувати за свої кошти, мешканці погодилися. Ремонт даху від міської влади значно подорожчав — до 1 млн 800 тис. грн. Ще один свіжий приклад — ремонт даху старенького 7-квартирного одноповерхового будинку на вул. Рєпіна, за розрахунками управління ЖКГ, коштує 900 тис. грн.

Голови ОСББ вимагають від міської влади перераховувати компенсацію за пільги і субсидії на їх рахунки

Мешканці будинку по проспекті Миру, 18 в травні 2016 року створили ОСББ. Вони самі почали доглядати за своїм будинком. Їх ОСББ із тих, яке не може отримати будинок від управління. Мешканці відкрили рахунок в банку на ОСББ для внесків на утримання будинку. За цей час вони встигли відремонтувати дах, замінити деякі комунікації. ЖЕО також управляє будинком — сплачує за світло, роботу ліфту і вивіз сміття. ОСББ саме б все це робило, але воно не може самостійно укладати договори. Тому половина людей платить на рахунок ОСББ, половина ЖЕО. Голова ОСББ «Сотий 59/2» Володимир Латиш розповів, що така ситуація і з іншими будинками, в яких створили ОСББ, але його члени не можуть управляти своїми будинками.

Житловий фонд «ЖЕО № 2» складається з 1900 будинків, і за кожен комунальники отримують відшкодування по пільгам і субсидіям. Голови ОСББ запитують, а чи витрачаються ці кошти на будинки? Представники ОСББ, в свою чергу, добиваються, щоб будинки були списані з балансу ЖЕО і вони могли отримувати відшкодування на рахунки ОСББ.

Для чого міські владі стримувати передачу будинків в управління ОСББ?

Перша причина. Можна припустити, що міській владі вигідно тримати будинки в управлінні «ЖЕО № 2», щоб витрачати на них бюджетні кошти. Тоді з’являється можливість, що кошти за ремонти можуть отримати наближені до міської влади підрядники. Хоча так само можна прийняти програму допомоги ОСББ і робити через підряди капремонти у будинках, в яких вже створили об’єднання. Крім того, у зв’язку з децентралізацією, у міському бюджеті залишається більше коштів. Так, загалом витрати на галузь ЖКГ з кожним роком істотно збільшуються. В 2015 році — 210 млн грн, в 2016 — 312 млн грн, 2017 — 442 млн грн.

Друга причина. При створенні ОСББ в будинку міська влада втрачає над ним фінансовий контроль. Раніше підприємці платили місту за оренду приміщення чи за розміщення реклами в ліфті, а тепер доведеться домовлятися з мешканцями. В цьому і великий плюс від створення ОСББ — що на будинку можна заробляти кошти. Однак в нашому місті, очевидно, буде не все так просто і без бою міська влада «прибуткові місця» не віддасть. Так, наприклад, жителі будинку на Собороності, 27, де створено ОСББ, виступили проти розміщення в арці будинку кафе. Однак, вирішуючи за них, міська рада погодила технічну документацію на забудову. Мешканцям будинку не вдалося добитися правди у суді.

Третя причина. Своїми діями влада міста «пригнічує» в мешканцях бажання створювати ОСББ. Зараз будинки стоять перед вибором: або ОСББ, або управлінська компанія. ЖЕО буде ліквідований з того моменту, коли міська влада проведе конкурс на управлінські компанії. Якщо люди не створять ОСББ, то їх будинок передадуть в управлінську компанію, яка буде домовлятися з міською владою, а не з мешканцями, як саме доглядати за будинком. Багатоповерхівки можуть бути як рентабельними, так і ні. Рентабельний будинок — це, наприклад, дев’ятиповерхівка на 8 під’їздів. Вона приносить значно більше коштів, ніж стара хрущовка на три під’їзди. ОСББ, зазвичай, створюються у рентабельних будинках. Якщо «найкращі будинки» підуть в ОСББ, то управлінським компаніям залишаться нерентабельні будинки.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»