У Полтаві з’явиться пам’ятник видатному українському скульптору Михайлу Гаврилку
Пам’ятник поставлять на Південному вокзалі за приватні кошти нащадків Михайла Гаврилка. Скульптор Михайло Горловий уже розпочав роботу над проектом.
4 березня до Полтави приїхали громадський діяч, письменник Роман Коваль, онук Михайла Гаврилка — лікар Орест Абрагамович, скульптор Михайло Горловий та дизайнер Кий Даниленко.
Мета приїзду — визначення місця і деталей проекту пам’ятника скульптору Михайлу Гаврилку. Його планується встановити на Південному вокзалі, щоб зустрічати гостей Полтави. Саме з цим містом пов’язаний розквіт митця.
Створення і встановлення пам’ятника проводитиметься за приватні кошти, без конкурсу.
Один з ініціаторів проекту — народний депутат Юрій Бублик — говорить, що потрібно пам’ятати таку талановиту і мужню людину:
— У ньому поєднувався великих мистецький хист і любов до України. Хотілося б, щоб такі герої ставали взірцем. Про Михайла Гаврилка потрібно говорити і увічнювати пам’ять.
Наразі отримано усну згоду від керівництва Південного вокзалу і направлено листи підтримки до Полтавської міської та обласної рад.
Михайло Омелянович Гаврилко — громадський та військовий діяч, скульптор, чотар УСС, хорунжий Армії УНР.
Народився митець на Козацьких хуторах поблизу Рунівщини (нині Гаврилки Полтавського району). Навчався у Миргородській художньо-промисловій школі ім. М.В. Гоголя в Опанаса Сластіона, в Училищі технічного малювання Петербургу та Краківській Академії мистецтв. Майстерність митець удосконалював на стажуванні в Антуана Бурделя (Парижі).
Серед найвидатніших робіт — перша у світі Шевченкіана, серія проектів монументів Тарасу Шевченку, у тому числі проект пам’ятника у Києві, який так і не дозволили поставити.
Поряд із творчістю займався політичною діяльністю як член РУП, пізніше — УСДРП, з 1914 року — СВУ. Згодом працював серед українських військовополонених у Фрайштадтському та інших таборах. У 1915 році вступив до Українських Січових Стрільців (командир саперної чоти, згодом — хорунжий). З 1918-го перебував у складі Сірої дивізії, пізніше — отаманом на Полтавщині.
Гаврилка заарештували як керівника антибільшовицького повстання на Диканщині і спалили живцем у топці паровоза у Полтаві восени 1920 pоку.