Заступник начальника поліції Полтави дав свідчення у справі чоловіка, який помер на допиті

В Октябрському районному суді Полтави триває розгляд справи колишнього міліціонера Анатолія Кишиченка, якого підозрюють у забитті до смерті підозрюваного 7 років тому назад. Справу розглядає суддя Анатолій Савченко.

Коротко нагадаємо цю історію. Згідно з матеріалами справи, 30 листопада 2009 року 36-річного полтавця Миколу Воробйова міліція підозрювала у крадіжці скутера і, затримавши вдома, доставила до райвідділу. Міліціонер Анатолій Кишиченко перевищив свої службові повноваження, вдарив підозрюваного, внаслідок чого той отримав тілесні ушкодження. Згодом, у своєму службовому кабінеті міліціонер, аби отримати від нього зізнання у вчиненні крадіжки, ударив його ще кілька разів. Від отриманих травм Воробйов помер. Анатолій Кишиченко своєї вини не визнає.

Наразі в суді допитують свідків. Вони розповідають, що пам’ятають з того дня, який був 7 років тому.

Наталія Нечипуренко, начальник кримінальної міліції у справах дітей

Про її свідчення ми писали раніше, але коротко напишемо знову, щоб порівняти, наскільки її покази відрізняються від показів деяких свідків.

Наталія Нечипуренко того дня брала участь у затриманні Миколи Воробйова. Про це її особисто просив начальник райвідділу Віталій Ємець. Працівники міліції не могли потрапити до квартири другого підозрюваного Саластельника, де перебував Воробйов. Оскільки ця родина мала дітей і перебувала на обліку неблагонадійних сімей, Наталії Нечипуренко вона були добре відома. Вона підійшла до квартири і постукала у двері. Їй відкрила господиня з маленькою дочкою. Наталія Нечипуренко попросилася увійти, їй дозволили.

Міліціонери Анатолій Кишиченко і Роман Матьоха пішли в кімнату, де знаходилися підозрювані. Нечипуренко почула крики і погрози в бік правоохоронців, з кімнати вибіг Воробйов з закривавленим обличчям. Затримавши Воробйова і Саластельника, працівники міліції повезли їх до райвідділу. Саластельникова — Шевченко з Нечипуренко, а Воробйова — Кишиченко з Матьохою.

По приїзду до райвідділу міліції Наталія Нечипуренко бачила, як Воробйову завдали з двох боків удари кулаками Кишиченко і Матьоха. Той відразу ж впав і вдарився обличчям об асфальт. Нечипуренко встигла побачити його розсічене підборіддя і обличчя в крові. Потім Кишиченко і Матьоха підняли Воробйова і повели під руки у приміщення райвідділку. Саластельника згодом відпустили. Як розповіла Наталія Нечипуренко, його вдарили тричі в живіт кулаком і сказали йти додому. Кишиченко повів Воробйова до себе у кабінет на розмову. Через годину виявилося, що Микола Воробйов помер.

Суддя Анатолій Савченко.

Владислав Мурашкін, оперуповноважений Полтавського районного відділку

Тоді працював заступником начальника карного розшуку.

В 2009 році був скоєний злочин — крадіжка мопеду. Були свідки, які прямо вказали на Воробйова. Останній знаходився у квартирі громадянина Саластельника. Мурашкін разом з іншим міліціонером — Герасименком — вдень поїхали на квартиру. Двері ніхто не відкривав, Мурашкін і Герасименко повернулися на роботу. Увечері начальник карного розшуку Войтенко сказав, щоб поїхали за Воробйовим. Поїхали Шевченко, Яременко і Нечипуренко. Близько 21 години Яременко привіз в райвідділ Саластельника і відвів в свій кабінет. Коли свідок Мурашкін виходив з райвідділу на вулицю, то зустрів в коридорі на стільці Воробйова. Від нього було чутно запах алкоголю, тілесних ушкоджень на ньому не бачив. Чи хтось до нього підходив чи бив, свідок не бачив. Войтенко дав Воробйову води з цукром, щоб йому не стало зле. Мурашкін відповів, що не вперше бачив Воробйова в такому стані. Хто його привіз в райвідділ, свідок не пам’ятає. Другий затриманий Саластельник, тоді сидів у кабінеті Кишиченка.

Робочий день завершився, співробітники покинули райвідділ, в тому числі і Кишиченко. Воробйов залишився з черговим, де дівся Саластельніков свідок не пам’ятає.

Чому міліціонери в райвідділ доставили Миколу Воробйова, який в стані алкогольного сп’яніння не міг давати показання, свідок не пояснив.

Свідок також розповів, що в той день його товариш сказав, як бачив що хтось впав біля райвідділу і спитав хто це. Мурашкін припустив, що впав Воробйов. Чи бачив тоді друг Кишиченка, свідок не може сказати.

Ганна Дмитренко і Анатолій Дмитренко. Випадкові перехожі

Ганна — вчителька, а її син — таксист. Вони прочитали оголошення в газеті, що розшукуються свідки і заявили про себе.

Увечері того дня вони проїжджали машиною біля райвідділу. Бачили, як 2 чоловіків тримали одного в наручниках. Вони його вдарили під боки, він упав перед їх машиною на проїжджу частину. Довелося зробити різкий маневр, а то чоловік в наручниках міг потрапити під машину. Чи був там Кишиченко, чи були ці два чоловіка — у міліцейській формі, свідок не зміг сказати.

Сергій Войтенко, начальник карного розшуку

Зараз Сергій Войтенко на пенсії, а 7 років тому обіймав керівну посаду.

Була нарада в начальника райвідділу, о 19 годині. Вирішили поїхати за Саластельником з Воробйовим, які «зарилися» в квартирі. Як пояснив Войтенко, щоб вони просто дали покази. Поїхали Нечипуренко, Шевченко, Яременко. Як розповів Войтенко, Нечипуренко сама запропонувала поїхати на квартиру до підозрюваних, щоб змусити їх відкрити двері в квартиру.

Спочатку до відділу доставили Саластельника. Воробйов був доставлений Кишиченком і Матьохою. Коли їх доставили, то на них тілесних ушкоджень не було.

— Не було нічого, ні на одному, ні на іншому. Тільки з «вихлопом» алкоголю. Я у Воробйова запитав, скільки він п’є, він сказав що день 4-й чи 5-й, — розповів Войтенко.

У Саластельника пояснення брав Кишиченко, у Воробйова ніхто не брав пояснень, тому що він був дуже п’яний.

— Чим була викликана необхідність доставлення Воробйова і Саластельнікова до райвідділу, а не брати пояснення за місцем проживання? — запитав прокурор Сергій Кириченко.

— Ну, вони ховалися, — відповів Войтенко.

— Їм хтось повідомляв, про те щоб вони прийшли у райвідділ, вручав повістку? — прокурор.

— Може офіційно і ні. Можна взяти пояснення за місцем проживання, якщо людина вдома і не ховається. Якщо людина, а не 5 разів до цього осуджена за крадіжки особа, плюс наполовину алкоголіки, що один, що другий.

Алла Безпала, співробітник державної виконавчої служби

Алла після роботи поїхала до Полтавського райвідділу міліції, щоб зустрітися з сестрою Наталією Нечипуренко. Прибула туди близько 8 години вечора. Алла розповідає, що біля райвідділу побачила, як з легкового автомобіля двоє чоловіків вивели із задніх дверей авто людину у наручниках. Чи були ці чоловіки у формі, свідок не пам’ятає. Вони тримали його під руки, а потім вдарили з двох боків, від цього він упав обличчям на асфальт. Причому упав він на проїжджу частину перед машиною, яка проїжджала біля відділку. Як запам’ятала свідок, машина була із служби таксі. Один із чоловіків, що бив, побіг у райвідділ за водою. Чоловіка в наручниках привели до тями, напоїли водою, підняли під руки і завели в райвідділ. Далі свідок Алла Безпала поїхала із сестрою до дому.

— Цю подію ви обговорювали в машині? Ваша сестра пояснила, що це за особа? — запитав прокурор Сергій Кириченко.

— Мені стало цікаво, я запитала, що це за людина. Мені пояснили, що це все по роботі. Я спитала, чого міліціонери так поводяться. Ми обговорили цю ситуацію і все, — відповіла Алла Безпала.

Свідок дає покази в суді.

Віталій Ємець, заступник начальника Полтавського відділу поліції

Тоді Віталій Ємець працював начальником Полтавського райвідділу міліції.

Віталій Ємець розповів, що в листопаді 2009 року до райвідділу звернулася людина та заявила, що в неї в селі Розсошенці вкрали скутер. На місце виїхала слідчо-оперативна група. Була отримана інформація, що схожий скутер бачили у Миколи Воробйова, про це повідомила його сусідка. Оперативники відправилися на його квартиру, щоб перевірити цю інформацію. Начальник карного розшуку доповів, що Воробйов закрився у квартирі.

Віталій Ємець розповів, що Воробйов був запрошений у райвідділ для дачі пояснень, його не мали право затримувати. На Воробйова могли надіти наручники, тільки у тому випадку, якщо була непокора співробітникам міліції. Протокол про таку непокору не складався.

Як Воробйов був доставлений до райвідділу, хто з співробітників його привіз, Віталій Ємець не може згадати. Ніхто з працівників не доповідав, що застосовували до Воробйова фізичну силу і що він отримував травми, чи втрачав свідомість. Про те, що Матьоха чи Кишиченко завдавали ударів, Віталій Ємець не чув. Він відповів, що самого Воробйова в той день не бачив.

Віталій Ємець згадав, що у відділку Воробйов попросився до туалету і його відвели до кімнати затриманих.

Після 20 години Ємець покинув райвідділ і поїхав додому. На ніч в райвідділу залишилися черговий і 4 члени слідчо-оперативної групи: водій, дільничий інспектор, уповноважений карного розшуку і слідчий. Про інших осіб у райвідділі Ємець не пам’ятає. Згодом працівники чергової частини йому повідомили, що Воробйов помер. Коли Ємець приїхав, труп Воробйова знаходився в приміщенні для затриманих. Далі Ємець зателефонував прокурору і керівним посадовцям міліції.

Службову перевірку за фактом смерті Воробйова проводило Головне управління МВС. За результатами перевірки, до дисциплінарної відповідальності притягнуто Кишиченка, Матьоху, оголошено догану начальнику райвідділу.

— Як ви вважаєте, Воробйов законно був доставлений в райвідділ? — запитала адвокат Людмила Козир.

— Я не можу сказати. Я не бачив, як його доставляли, мені начальник карного розшуку доповів, — відповів Віталій Ємець.

— Ви не пояснюйте, ви уже пояснювали. Скажіть будь-ласка вашу думку, — запитав суддя Савченко.

— Я вам не можу сказати.

— По кримінальній справі проводилося розслідування, проводився психотест. В ньому зазначено, що покази Матьоха, Шевченко дали недостовірні, що вони домовилися між собою і з начальником райвідділу. Як ви можете це пояснити? — запитав адвокат.

— Я не знаю, чи психотест проводився, чи не проводився, — відповів Ємець.

— Ну, а зі співробітниками домовлялися? — суддя.

— Ні, не домовлялися.

У прокурора залишився ще один свідок — Ярошенко, але його не можуть знайти, прокурор попросив застосувати до нього примусовий привід. Цікаво, що адвокат сказала, що знає де він знаходиться. За її словами, Ярошенко проживає в Лубнах і вони можуть забезпечити його присутність. Ярошенко працював в органах внутрішніх справ, але не пройшов переатестацію, зараз без роботи.

Наступне судове засідання відбудеться 28 листопада. На ньому мають допитати Ярошенка, якщо знайдуть, і свідків обвинуваченого, їх 5 чоловік.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»