ТОВ «Гадячсир»: реалії сьогодення одного із найпотужніших бюджетоутворювачів районного бюджету
Нещодавно деякі українські ЗМІ висвітлювали конфлікт на молокозаводі у селищі Білогір’я, що на Хмельниччині
Невдоволення селян, яким підприємство заборгувало за молоко, переросло у блокаду та зупинення виробництва. Фігурувала в цій історії і назва ТОВ «Гадячсир». А вже цими днями стало відомо, що на вихідних готувалося рейдерське захоплення підприємства у місті Гадяч.
— Цими вихідними у місті панував значний ажіотаж. Нам надійшла інформація про те, що може відбутися рейдерське захоплення приміщення підприємства «Гадячсир». Переймаючи досвід ситуації у Білогір’ї, де мирний мітинг під молокозаводом переріс у блокування роботи підприємства, нами був вжитий ряд організаційних і практичних заходів по недопущенню такої «акції» у нашому регіоні. У першу чергу, робота була зосереджена на тому, щоб спрогнозувати і кількість можливих учасників, та які могли виникнути протиправні дії у тому числі із застосуванням зброї. Дана операція була проведена успішно, до роботи якої були залучені спецпідрозділи особливого призначення. Блокування роботи підприємства не відбулося, — зазначив начальник Гадяцького відділу поліції Віталій Ботвина.
Хочеться зазначити, що попри проблеми із виплати заробітної плати, «Гадячсир» є одним із найпотужніших бюджетоутворюючих підприємств району, яке надає близько 1200 робочих місць та сплачує податки до місцевого та державного бюджетів.
Із приводу ситуації, яка виникла, ми зустрілися із директором з економіки ТОВ «Гадячсир» Василем Цибулько, який розповів нам про основні показники стану та розвитку підприємства:
— Ефективний розвиток нашого промислового підприємства в непростий час серйозних економічних, соціальних та політичних викликів є пріоритетним для нашого регіону. Почну з характеристики основних причин, які на початку поточного року викликали тимчасові явища на підприємстві. На той час найбільш негативними чинниками були надмірна вартість енергоресурсів, сировини і матеріалів, транзитне ембарго, регіональні торгові бар’єри, криза експорту, погашення заборгованості по раніше отриманих кредитах, збитки понесені від курсових різниць валютних кредитів та інші фактори, процеси і тенденції, котрі неможливо було завчасно передбачити та попередити.
Щоб вивести підприємство з «крутого піке», подолати негативні наслідки часткового призупинення виробництва, зберегти виробничі потужності та втримати більш ніж 1200 робочих місць з початку року було здійснено надзвичайно важливі, раціональні та дієві заходи по мінімізації виробничих витрат, залученню обігових коштів, часткового оновлення основних засобів виробництва, активізовано маркетингові дослідження ринків збуту, що призвело до оптимізації і перепрофіляції виробництва.
Основним видом діяльності підприємства є перероблення молока, виробництво сиру, масла вершкового, молока сухого, згущеного та інших харчових продуктів.
Хочу відмітити, що за 8 місяців поточного року, завдячуючи вжитим заходам вдалося втримати виробництво вищенаведених харчових продуктів і, як наслідок, надходження виручки від реалізації товарної продукції майже на минулорічному рівні. Це дало змогу своєчасно сплачувати податки та збори до державного та місцевого бюджетів України. За останні три місяці середньомісячна сума прибуткового податку, який наповнює місцевий бюджет Гадяцького району становить 858 тис.грн. Відповідно, середньомісячна сума податків, котрі перераховуються до Держбюджету України становить 1 млн 210 тис. грн. Сума військового збору — 84 тис. грн.
Значні суми податків підтверджують бюджетонаповнюючу роль підприємства, як для Полтавщини, так і для України в цілому.
Фонд оплати праці за 8 місяців 2016 року становить більш ніж 42 млн грн. Середньомісячна заробітна плата одного працівника становить майже 5 тис. грн. Нажаль, негативні процеси і фактори вплинули на виникнення такого явища, як заборгованість із виплати заробітної плати.
У першу чергу за рахунок щоденного стабільного надходження виручки від реалізації продукції, а також завдячуючи проведеним заходам з оптимізації виробництва та мінімізації витрат вдалося досягнути реального зменшення даної заборгованості.
Так, порівнюючи заборгованість станом на 1 березня та на 1 вересня відмітимо позитивну динаміку її зменшення майже в півтора рази. Сумарно заборгованість відповідає двохмісячному фонду оплати праці та становить на останню статистичну звітну дату по Полтавському регіону 8 млн грн.
Позитивна динаміка зменшення даної заборгованості, яка відслідковується протягом останніх семи місяців та активне погашення поточної заборгованості свідчить про те, що підприємство втримує під контролем ситуацію щодо недопущення нарощування заборгованості та суттєво її скорочує.
І, насамкінець, підсумовуючи вищевикладене, розраховуючи на вашу підтримку та взаєморозуміння, адміністрація підприємства акцентує увагу на тому, що радикальні методи не вирішать проблему своєчасності виплат сум заборгованості, а лише кардинально нашкодять підприємству, вплинуть на розвиток негативних тенденцій соціальної напруги в регіоні. У першу чергу за рахунок можливого ненаповнення місцевого бюджету та підвищення рівня безробіття. Закликаємо громадян не піддаватися на провокації та авантюри окремих деструктивних сил, це унеможливить ускладнення, як виробничої діяльності нашого підприємства, так і життя регіону.
У свою чергу, підприємство зобов’язується і надалі вживати активних заходів щодо вирішення всіх проблемних питань, які виникли, поліпшувати умови праці, дотримуватися всіх соціальних стандартів та гарантій передбачених Колективним договором між підприємством та профспілковою організацією згідно чинного законодавства України«.
Керівництво підприємства стверджує, що радикальні методи не допоможуть вирішити проблему заборгованості, а лише позбавлять місцевий бюджет надходження значної суми податків, а саме, наприклад, 1 день простою виробництва обійдеться у більш ніж 40 тис. грн, які не надійдуть до бюджету. До того ж, комусь доведеться взяти відповідальність за ліквідацію більше 1200 робочих місць, а це не допустимо у нашому регіоні, де проблема працевлаштування повсякчас залишається гострою.
Нам вдалося поспілкуватися з деякими працівницями даного підприємства, а саме головою профспілкового комітету Іриною Матішинець, інженером по якості сировини Галиною Стєнькіною та начальником сироробного цеху Оксаною Северин.
— Профспілкова організація всіляко підтримує адміністрацію підприємства «Гадячсир» щодо стабілізації виробництва на підприємстві, збереження виробничих потужностей та робочих місць. Також хочу відмітити позитивну динаміку зменшення заборгованості заробітної плати. Я кожного дня спілкуюся із працівниками, люди розуміють складну ситуацію, що виникла, вболівають за своє підприємство та хочуть зберегти свої робочі місця, — прокоментувала Ірина Матішинець.
Галина Стєнькіна наголосила:
— На даний час йде повним ходом заготівля сировини, якої набагато більше ніж у порівнянні із минулим роком. Наша продукція користується великим попитом і тому нам потрібно зберегти кадри та робочі місця. Я особисто працюю вже 42 роки на цьому підприємстві, я патріот свого заводу і сподіваюся, що у нас усе буде добре.
— Ми хочемо подякувати керівникам нашого підприємства за те, що вони нас забезпечують робочими місцями і надають можливість людям у цей нелегкий для країни час заробити собі заробітну плату. І, взагалі, ми вважаємо, що працююче підприємство — це матеріальне благополуччя на сьогоднішній день і для здавачів молока, і для працівників заводу, ніж підприємство, яке не буде працювати, не прийматиме цього молока та не вироблятиме ніякої продукції, — доповнила своїх колег Оксана Северин.
На превеликий жаль, за буремні роки незалежності із «карти» Гадяччини зникло не одне підприємство, при чому у буквальному сенсі цього слова, які не такими ж і маленькими сумами наповнювали місцевий бюджет. Та й у пошуках роботи зараз у населення проходить не один день, хтось взагалі не може знайти її роками. Тому варто замислитися, чи потрібно вдаватися до таких крайніх мір, які ми можемо спостерігати у селищі Білогір’я, що на Хмельниччині? А чи можемо надати можливість таким підприємствам вирішити усі свої проблеми не виходячи із правового поля?