Олександр Біленький: «Реформування апарату обласної ради — це не фізичне розширення, а оптимізація його роботи»

На позачерговій восьмій сесії Полтавської обласної ради 29 червня депутати прийняли рішення про реформування виконавчого апарату обласної ради. На брифінгу після засідання голова обласної ради Олександр Біленький пояснив, що реформування апарату — його ініціатива у відповідь на запит депутатів ради на підвищення якості обслуговування їх роботи. Але, депутат обласної ради, колишній її очільник, Петро Ворона у своєму блозі на «Полтавщині» висловився категорично проти збільшення чисельності виконавчого апарату. Він, зокрема, відзначив, що «його збільшення майже на половину — до 53 осіб, призведе до додаткового навантаження на місцевий бюджет. цього року на 800 тис. гривень, а потім щороку на 1 млн. гривень додатково». Це нововведення він назвав «дерибаном народних коштів».

Прояснити ситуацію ми попросили голову обласної ради.

— Олександр Юрійович, спираючись на рішення обласної ради «Про структуру та чисельність виконавчого апарату обласної ради», хотілося б зрозуміти, у чому полягає потреба збільшення штатної структури виконавчого апарату, і чим займатимуться люди, які прийдуть на нові посади?

— Нам, відповідно постанови Кабінету міністрів, надано таке право. Також, відповідно до своїх посадових обов’язків, я здійснюю керування виконавчим апаратом Полтавської обласної ради. Але, найголовніше — згадайте, як проходила перша сесія обласної ради. Чому сталася така ситуація, що депутати першими подали сигнал, що вони хочуть оптимізувати роботу апарату шляхом донесення його послуг до депутата обласної ради?

У нас є різні напрямки роботи, наприклад, економіка, надра. У нашому апараті це ніхто не може моніторити, ніхто не може давати якусь інформацію для депутатів, чи якісь фахові висновки. Тому, склавши до купи всі ці потреби, і, зрозумівши, що нам потрібно рухатися далі вперед, ми, таким чином, внесли пропозицію, це була моя особиста ідея, для того, щоб збільшити апарат, але не загалом, а по напрямках. Ми відкриваємо нові напрямки, це — надрокористування та інвестиційний. Тому що, один з пріоритетів області — це співпраця із західними донорами та з українськими інвестиційними компаніями, для того, щоб залучати більше коштів у Полтавську область.

Є відповідні структури в обласній державній адміністрації. Але отримувати однобоку інформацію нам би не хотілося. Нам важливо мати подібний ресурс в обласній раді, який би збирав інформацію і доносив її до депутатів обласної ради. Це — не фізичне розширення, це — оптимізація, розширення повноважень і розширення послуг з супроводу роботи депутатів.

— Що саме заважає апарату в нинішньому його складі займатися цими питаннями? Адже, в нинішньому скликанні обласної ради кількість депутатів і кількість постійних комісій зменшилась.

— Суть в тому, що відповідно до кількості працівників нашого апарату, а їх 37 включно з головою обласної ради і двома заступниками, кожен із співробітників відповідає за відповідну комісію. Кожен з них відповідає за відповідні напрямки роботи обласної ради. Є фізичне навантаження на людину. Є кваліфікація. Ми не можемо зараз працівника апарату, якщо він, наприклад, кваліфікується по бюджету, поставити на напрямок надрокористування, умовно кажучи. Таким чином, проводячи конкурс, ми хочемо підібрати спеціалістів. Я кажу про те, що ми хочемо і повинні модернізувати структуру виконавчого апарату, залучаючи спеціалістів, а не вішанням додаткових посадових обов’язків на ту чи іншу людину, тільки тому, що у нас в якомусь місці дірка виникла.

— Як проводитиметься конкурс на нові посади?

— Відкрито.

— І кожен зможе взяти у ньому участь?

— Звичайно. Мова про те, щоб посадити на ці посади «своїх» людей зовсім не йде.

— Коли конкурс буде оголошений?

— Ми повинні на бюджетній сесії, яка запланована на 26 липня, проголосувати за фінансування збільшення апарату. Це буде, практично, 707 тисяч гривень. І потім ми запускаємо механізм конкурсів. Але, до цього ми ще повинні затвердити відповідні положення, в яких буде прописано, чим кожна людина повинна займатися. Я прогнозую, що у вересні нова структура повинна запрацювати.

— Коли можна буде ознайомитися з посадовими обов’язками нових працівників?

— Ми повинні їх розробити до 26 липня. Тільки після цього ми будемо виносити на сесію питання про збільшення фінансування апарату, а не навпаки.

— Зазначалося також, що додаткове навантаження на обласну раду лягають у зв’язку з децентралізацією. Які саме питання децентралізації навантажують обласну раду, адже цими питаннями грунтовно займається обласна держадміністрація?

— У нас також виникають відносини з об’єднаними територіальними громадами. Цим не може одновекторно займатися тільки виконавча гілка влади. Ми спілкуємося з представниками об’єднаних громад. Знову ж таки, якщо на нинішніх працівників апарату навісити ще й питання об’єднаних громад, це — неправильно. Людина повинна бути кваліфікована у своїх питаннях, у тому числі, у питаннях децентралізації.

— Як Ви прокоментуєте заяви депутата Петра Ворони, про те, що розширення апарату облради, це, цитую, «дерибан народних коштів»?

— Він може заявляти все, що завгодно. Це його право. Але, якщо говорити про дерибан народних коштів, хочу Вам навести маленький приклад. За півріччя роботи виконавчого апарату обласної ради на пальне ми витратили 196 тисяч гривень із 750 тисяч запланованих. Фактично, у нас є дуже багато економії. Я користуюся своїм автомобілем, і своїм пальним. Так же само робить заступник голови Анатолій Ханко. Фактично, економлячи в одному напрямку, ми маємо право використати кошти в іншому. Також є однозначна економія по «Prozorro», по тому ж придбанні меблів і оргтехніки.

— Дякую за відповіді.

— В подальшому ми готові додатково роз’яснювати про всі зміни в роботі обласної ради.

Тему ефективності роботи нової структури апарату обласної ради «Полтавщина» продовжить після засідання сесії, на якому планується затвердження положень про посадові обов’язки нових підрозділів і працівників апарату обласної ради, а також затвердження виділення на ці зміни коштів. Нагадаємо, що наступна сесія обласної ради має відбутися 26 липня.

Віталій В’ЮН, «Полтавщина»