Що таке органічне виробництво і чи є воно на Полтавщині?

Місяць тому «Полтавщина» спілкувалася з професором кафедри педіатрії № 1 УМСА Галиною Траверсе, яка розповіла, що основна причина захворювання дітей в Україні — це неякісна їжа. Продукти з хімічними добавками послаблюють імунітет у дітей, через що виникають різні ускладнення. Лікар пропонує обмежити споживання звичайних продуктів з магазинів і купувати органічні продукти. Тоді, за її словами, дитина буде рости здоровою.

Останніми роками в Україні все більше фермерів починають цікавитися органічним виробництвом, але, загалом, для нашої країни це новинка. Органічне виробництво є і у Полтаві, але тут воно залишається рідкісною екзотикою для покупців.

22 квітня ми побували на форумі органічного виробництва, на якому органічні виробники з Полтавської області, України і Європи ділилися своїм досвідом. Отримавши певні представлення про органічне виробництво, ми поспілкувалися з професором, першим проректором Полтавської аграрної академії, науковим керівником Центру органічного землеробства «Полтава-органік» Павлом Писаренко.

Учасники форуму «Органічна Україна 2016»

Виставка органічних продуктів на форумі 22 квітня

— Що таке органічний продукт і що таке органічне виробництво?

— Органічна продукція — це продукція, отримана природнім шляхом без використання ГМО, синтетичних мінеральних добрив, отрутохімікатів і сертифікована відповідно до стандартів.

— Як зазвичай українські фермери ведуть господарство?

— Те, як зараз ведеться господарство, називається «інтенсивне землеробство». Воно базується на протруєнні насіння гербіцидами до сходу, після сходу, і боротьбі з шкідниками, хворобами і усім іншим за допомогою отрутохімікатів.

— Коли люди почали займатися інтенсивним господарством, коли з’явилися перші пестициди?

— Перші органічні отрутохімікати з’явилися у XIX столітті — це залізний купорос, мідний купорос. Взагалі вся хімія пішла з розвитком хімічної промисловості. Перші гербіциди з’явились після Першої світової війни, коли почала застосовуватися хімічна зброя, і після війни її треба було утилізувати. Друга хвиля була в 60-х роках, тоді також активно використовували хімічну зброю.

«Євролисток» — логотип, який позначає, що даний продукт є органічним

— Люди старші згадують, що в Радянському союзі було все натуральніше — ковбаса смачніша шоколад солодший та ін. І справді так було?

— Хімікатів було менше. Перший гербіцид був від японської компанії «Nissan Chemical» у 80-х роках. Його почали використовувати на кукурудзі. Хоча вже після війни, ще у 60-х роках, поля почали травити дустом, який часто використовували і в домашньому господарстві.

Органічна ковбаса

— Повернемося до сьогоднішніх днів. Який сьогодні стан земель в Україні, Полтавській області?

— Земля у поганому стані. Наприклад, у нас за вегетаційний період, коли пшениця проростає, кількість обробок отрутохімікатами досягає 10-15 разів. Отрутохімікат нікуди не дівається — він накопичується в ґрунті і ця продукція споживається.

— Так, а як органічні виробники борються з бур’яном? Заросло поле — а труїти не можна. Не сапкою же полють?

— А не треба з ним боротися. Бур’ян — це дикоросла рослина, яка росте не в тому місці і не в той час. Проблему з бур’яном може вирішити сівозміна. Більшість фермерів її не застосовують. Вони сьогодні кукурудзу садять, а на наступний рік на тому ж полі сою, бо вони краще на ринку продаються. Бур’яни, які і культури мають різні фази розвитку, тому, якщо озиму пшеницю кожен рік вирощувати, то на тих полях буде максимум озимих бур’янів. Щоб цього не було, потрібна інша культура. Наприклад, кукурудза має інший період вегетації. Той бур’ян, який ріс при пшениці, тут вже не отримає того розвитку. Буряну, як і культурі, потрібні певні умови, близькі до культурних рослин. Якщо ми міняємо культури і технологію, то ми заважаємо йому гарно себе почувати. І іще одне, насіння бур’янів може прорости з глибини, не більшої за 0,5 сантиметрів, тому якщо робити тільки поверхневу обробку землі, те насіння, яке глибше, не проростає. А якщо кожен рік все перевертати, то в нас будуть бур’яни. Якщо на квадраті пшениці знаходиться 5-7 бур’янів, то питань немає. Їх можна гербіцидами знищити, хоча користі від цього не буде, пшениця урожаю не добавить. Можна використовувати біологічні, фізичні засоби боротьби. На жаль, у нас фермер не завжди має агрономічну освіту.

 Протруєння бурякового поля пестицидами. 

— Яка частка землі під органічним виробництвом в Україні і Полтавській області?

— В Україні — до 3% у Полтавській області — менше 1%. У Полтавській області є 3 сертифікованих господарства, які займаються виготовленням органічної продукції (ТОВ «Агроекологія», ТОВ «Діамант», ТОВ «Кварк»). Є господарства, ще не сертифіковані, але з відповідною органічною продукцією. 36 господарств мають статус — спеціальна сировинна зона. Це зона, де вирощується продукція для дитячого і дієтичного харчування. Вони виготовляють продукти для Хорольського МКЗ.

— Що спонукає фермера займатися органічним виробництвом? Я так розумію, воно більш витратне і складніше.

— Тільки одне — свідомість. Ніколи людина, яка ставить прибуток за мету, не буде займатись органічним виробництвом, тому тільки свідомість. Якщо людина розуміє, що не хоче труїти себе і своїх дітей, вона перейде на органіку. Фермер, який хоче заробити, купує трансгенну сою, купує «Раундап» (гербіцид, що застосовується з другої половини 70-х років для боротьби з бур’янами і прискорення дозрівання ГМО зернових та картоплі — ред.) і вирощує до 40 ц з гектара трансгенної сої. Йому не треба думати нічого. Гербіцид — отрута, яка вбиває всі бур’яни, а трансгенна соя виживає. Якщо ви їдете полями області і бачите сою без бур’янів — значить вона трансгенна. Хоча вона у нас в Україні заборонена.

— Як так, є ж контролюючі органи?

— Офіційно трансгенної сої у нас в Україні немає, а неофіційно вона є.

Поле сої

— Скільки треба років, щоб підготувати землю до органічного виробництва після інтенсивного?

— Якщо іти по стандарту сертифікації, то перехідний період складає мінімум 2-3 роки. Але, дивлячись, що там було при інтенсивному господарстві, можливо, і 10 років буде мало. Європейські стандарти взагалі не регламентують якість землі, а у нас починається із хімічного паспорту землі: стронцій, важкі метали, радіонукліди, дуст і все інше. Для Європи земля субстрат, для нас — жива речовина.

— Наскільки органічне виробництво більш витратне ніж звичайне інтенсивне виробництво? Коли органічне виробництво починає приносити прибуток?

— Ну дивіться, тут не все так просто. Давайте порахуємо витрати на інтенсивне виробництво. Мінімальна вартість гербіциду 15-20 доларів, вартість селітри до 5 тис. грн, а гній, який має фермер не коштує нічого. Тому витрати на органічне землеробство менші.

— Ну витрати може й менші, але прибутку також менше приносить.

— З нашими економістами ми завжди сперечаємося з цього приводу. Якщо фермер на гектар цукрових буряків вносить до 25 тисяч гривень, а цукром отримує 30 тисяч, то заробив 5 тис. Наприклад, полтавська «Акроегологія» на 1 га пшениці закладає тільки 2 тис. на солярку, а отримує 40 ц по 3 тисячі.

— З органічного форуму я зрозумів, що в Україні серед виготовленої органічної продукції більша частка сировини.

— На жаль, так.

Полиця органічних продуктів в Європейському суперемаркет

— Яку сировину і який готовий продукт виготовляють українські виробники органіки?

— В Полтавській області це: пшениця, макарони, крупи, олія. В Україні — овочеві, фрукти, які переводяться на джеми, повидло та компоти, крупи, хліб, макарони, лікувальні трави. На жаль, у нас не велике різноманіття продукції. Якщо взяти стандартний магазин в Німеччині, це 7-8 тисяч найменування органічного товару, то в Україні — 30-50.

— На форумі говорили, що більша частина продукції йде на зовнішній ринок.

— Не зовсім так. Щоб вийти на зовнішній ринок, треба мати велику партію. Ця продукція, як правило, йде на внутрішній ринок. Якщо в Угорщині 10-12% земель під органічним виробництвом, в Україні — якщо 3% то і добре.

— Де органічна продукція в Україні реалізується?

— Це великі міста. Там люди в цьому плані більш свідомі, бо в мегаполісах захворювання набагато частіші. Знаю людей, які купують дітям тільки органічну продукцію, бо на все інше у них алергія.

Органічна олія

Органічна ряжанка

— Хто покупець органічних продуктів у великих містах? Органічні продукти більш дорожчі за звичайні.

— Я б так не казав, що органічні продукти купують тільки люди з високим рівнем достатку. Основна причина — це свідомість. Я знаю шкільних вчителів, які отримують не так багато доходів, але купують органічну продукцію. Знайома купувала «Геркулес» за 5 грн, поки у дитини не почалась алергія. Потім взяла органічний «Геркулес» за 12 грн і дитина здорова. Якщо говорити про гроші, то лікування обійдеться дорожче. Що до ціни, то в Києві ціна на органічну продукцію зростає на 300%, а загалом продукція дорожче на 15-20%, якщо ми говоримо про рослинну продукцію. Найбільша націнка на молочну продукцію, м’ясо і овочі.

— Я так розумію, магазину не вигідно продавати органічну продукцію. Продукт з хімікатами буде стояти декілька місяців, а органічний декілька днів. Якщо його за цей період не продати, прийдеться викидати. Якщо не знайти постійного покупця органічних продуктів, то магазину такі товари не потрібні.

— Так, тому магазини завозять стільки органічної продукції, скільки можуть продати за день. Наприклад, органічна мука стоїть 1-2 місяця, молочна продукція — не більше тижня. Магазину треба до цього готуватися, готувати покупця.

— Органічних магазинів в області лише декілька, полтавські виробники продають свою продукцію в Київ, інших містах, але в Полтаві попиту немає.

— В мікрорайоні Браїлки колись був магазин з органічними продуктами, еко-кафе було, такі місця то відкриваються, то закриваються. «Акроекологія» хотіла відкривати магазин, але 7 видів продукції для магазина мало. Такого попиту, як у великих містах у Полтаві немає, але багато людей цікавляться. Та і багато сільського населення привозить продукцію. Люди вважають, що вона екологічна, бо думають, що бабусина продукція краща за органічну. Хоча зазвичай її обробляють хімікатами.

 Органічні добрива.

— А як що до шкіл, садочків? Чому туди не поставляють органічну продукцію?

— Продукти в школи, дитячі садочки, лікарні, можна замовляти тільки з тендерною пропозицією, а головний пріоритет при тендері — ціна. Коли ми говоримо про здоров’я дітей, то треба розуміти, що повинні лікувати не тільки ліки, а й їжа, повітря, вода. Школи купують найдешевше, а ми розуміємо що найдешевше не зовсім хороше. Якщо буряк отруєний 10 разів пестицидами, то можна отруїтися навіть ним.

— На місцевому рівні можна якось змінити цю ситуацію?

— Правила тендерної пропозиції місцева влада не змінить, а треба змінити закон України «Про здійснення державних закупівель». Наприклад, вказати що в певні заклади можна продавати тільки органіку. Місцева влада може у ціну закласти відсоток, доплати виробнику 15-20%, щоб вона була на рівні традиційного товару.

— Деякі люди скептично ставлять до поняття «органічна продукція». Ми купуємо продукти в супермаркетах і не помічаємо на собі, що з ними щось не так. Інколи можна отруїтися, але загалом це нічого не змінює, ми звикли до таких продуктів. І якщо і купувати органічну продукцію, то нею не можливо змінити всю звичайну продукцію і ми все одно вживатимемо хімічні добавки. Чи не є вигадкою ідея вживання органічної продукції, чи насправді вона така корисна?

— Зустріньтесь з Галиною Траверсе, подивіться останню її презентацію і все зрозумієте. Здорова їжа сприяє здоров’ю, а не здорова захворюванням — це факт, тут сперечатися немає сенсу, офіційна медицина це довела. А те, що деякі люди не довіряють сертифікації, це вже інше питання.

— Ви купуєте органічну продукцію?

— Звичайно, беру олію, крупи. Овочі, виноград свої з городу.

— А серед знайомих багато купують органічну продукцію?

— Мої кафедрали, молоді мами, всі таку продукцію купують. Вони почули, що такі продукти є, спробували на дітях і дитина тепер не їсть хімічне, а тільки органічні. Наприклад, «Агроекологія» формує партії і їх привозять сюди до академії, тут співробітники купують. Звернення є постійно, люди замовляють.

Органічна крупа

— Враховуючи все вище сказане, органічне господарство з усіх сторін складніше за інтенсивне. Важко повірити в те, що фермери цим займаються тільки через високі переконання.

— Не складніше, а цікавіше. От я зараз живу в селі і у мене є садок. Є такий жук «оленка волохата», який під час цвітіння дерев прилітає в сад і з’їдає квіти. Більша половина моїх сусідів труять. Є цікавий спосіб боротьби, який на перший погляд смішний — синій тазик. Тазик треба наповнити водою і поставити на височину. Жук, за своєю природою, бачить тільки синій колір, летить до нього і падає в цей тазик. Я кожного ранку витягаю жменю жуків з води. Може вони і десь надкусять, але я ні однієї каплі отрути не використав. Органічне виробництво не є складністю, треба більше розуміти біологію, землю, життя. До землі треба відноситися як до жінки.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»