Топонімічна група вважає, що опитування Матковського не вплинуть на перейменування вулиць

Сьогодні, 30 березня, топонімічна група, яка готувала пропозиції щодо перейменування 110 полтавських вулиць та провулків, що підпадають під дію закону про декомунізацію, дала прес-конференцію для журналістів. Група відзвітувалася за зроблену за 3 тижні роботу та офіційно представила остаточний список пропозицій щодо перейменування полтавських вулиць.

Заступник директора Полтавського архіву, член комісії Тарас Пустовіт розповів, що серед 110 запропонованих вулиць комісією, 14% історичних назв, 14% діячів періоду УНР, 14% періоду Козаччини, 46% видатних вчених, діячів культури.

Оксана Коваленко зауважила:

— Претензія, що ми перейменовуємо виключно на честь політичних діячів періоду національних змагань — невірна. 20% — історичні назви, 41% — це діячі культури, науки, мистецтва, спорту, які безпосередньо пов’язані з Полтавщиною. 22% загальноукраїнського масштабу, серед них тільки 4 особи не пов’язані з Полтавщиною. 4% назв пов’язані зі специфікою розташування вулиць, 7% — на честь пам’яті загиблих.

Оксана Коваленко, Борис Тристанов та Володимир Мокляк

Олександр Ластовецький, Олег Пустовгар та Тарас Пустовіт

Член топонімічної групи Олександр Ластовецький доповнив, що скарги полтавців, що назви, які пропонує комісія не мають відношення до Полтави, також невірні, бо сьогодні 75% назв вулиць нашого міста не пов’язані з Полтавою, а комісія пропонує 95% назв, які маю відношення до Полтави. Олег Пустовгар зазначив, що вулиці не потрібно перейменовувати виключно в нейтральні назви, бо серед назв у Полтаві, нейтральних вулиць і так вдосталь:

— У нас і так багато вулиць так званого «гербарію»: вул. Абрикосова, Фруктова, Овочева, Ранкова, Яблунева, Осіння...Чи є необхідність ще більше поповнювати ряд таких вулиць? Думаю для всіх зрозуміло, що ні.

Також члени топонімічної групи відповіли на наші запитання.

— Чому комісія як остаточний варіант перейменування вул. Леніна вибрала вулицю Микола Міхновського? Перед цим ІВ «Полтавщина» проводила опитування у себе на сайті, таке опитування проходило в соціальних мережах найбільших груп Полтави. І у всіх опитуваннях варіант «Подільський узвіз» набрав близько 70%, а «Миколи Міхновського» 10-15%. Ви проігнорували таке голосування?

— Вулиця Леніна прокладалася, як Новопетрівська, це імперська назва і тут повернення історичної назви не спрацювало, — відповіла член групи Тетяна Коваленко. — Група запропонувала Міхновського, а Подільський узвіз ніхто не пропонував. Назва виникла як пропозиція у ЗМІ. Добре, щоб подібне опитування було, але погано, що воно не було організовано півроку тому, а пішло в догін, як критика нашої групи. Щодо варіанту Подільський узвіз, то ця вулиця не є формально узвозом. У зміст цього слова входить лише частина, яку в Полтаві називають «кам’янка». Вулицю можна поділити, якщо громадськість наполягає, але наша аргументація така, що вся вулиця не є узвозом, назва не прив’язана історично, і пропозиція офіційно до робочої групи щодо нової назви не надавалася, тому дали назву на честь Міхновського.

Борис Тристанов сказав, що на сайті ІВ «Полтавщина» тільки 10% читачів знають хто такий Міхновський, тому такі голосування не можна влаштовувати. Члени комісії зауважили, що Міхновський — це перша людина, яка проголосила ідею незалежної України і зробила вона це поряд із сучасною вулицею Леніна, тому є історична прив’язка.

Член Громадської ради при Полтавській ОДА Олексій Шаманенко зауважив, що групі треба більше дослуховувалися до людей, і не можна так просто відхиляти голосування в ІВ «Полтавщина» , тому що багато наших читачів налаштовані патріотично.

— У голосуванні за кандидата на посаду мера Полтави більшість читачів «Полтавщини» проголосували за Юрія Бублика, а не за Мамая, — зауважив Олексій Шаманенко.

— Чи не буде перейменування вулиці Калініна на Степана Бандеру провокацією? Багато людей проти перейменування вулиць в політичних діячів, бо вважають, що при зміні влади назву вулиці знову прийдеться змінювати.

— Бандера потрапив в трійку найвідоміших українців, а 70% не знають хто такий Калінін, — відповів Юліан Матвійчук.— Кожна реформа буде народжувати спротив, але цей спротив закінчиться через півроку. Думки, що прийде нова влада і все поміняється, вулиці заново треба міняти — міф. Нова влада може прийти тільки зі Сходу. Наші хлопці там воюють, щоб не прийшла нова влада. Нова влада більше ніколи не прийде сюди. Залишаться українські назви вулиць і вони не є політизовані. Проблем з Бандерою у нас не буде. У Сумах є вулиця Степана Бандери і все нормально. Пристрасті щодо вулиці Степана Бандери в Полтаві уже спали.

— Андрій Матковський презентував громадську ініціативу «Твоя вулиця — твоя назва». Він також зібрав істориків, ініціативну групу яка буде займатися питанням перейменуванням вулиць у Полтаві. На противагу вам він говорить, що буде проводити голосування серед мешканців міста, щоб визначити, яка вулиця більше подобається полтавцям. Не переживаєте, що він скористається вашою працею, візьме список ваших вулиць, а проблемні назви, наприклад Степана Бандери, винесе на голосування з якоюсь нейтральною вулицею, яка виграє і саме проект Матковського затвердить його «однопартієць» Валерій Головко?

— У Валерія Головка є довірена особа — Діонісій Каплін. Він вийшов на Матковського і вони організували цей проект. До цього проекту я серйозно не ставлюся. Проект стартував в «свинячий голос», коли рік часу пройшов, наша робоча група напрацювання здала. Обласна адміністрація наш проект бере за основу, в нашій робочій групі люди реально професіонали, які знають історію. А в групі Матковського немає професіоналів, там люди які наймані за гроші. Йому треба себе обілити, показати що він також щось може. Ця група не більше ніж піар. Валерію Головку абсолютно все одно на цей проект, він хоче скинути на когось відповідальність. Матковський відповідальність також на себе брати не буде. Вирішувати все буде не Головко, не Матковський, а робоча група при обласні адміністрації. Те, що вирішить робоча група, підпише Валерій Головко.

До складу робочої групи, яка прийме остаточне рішення, входять 18 людей:

• Микола Білокінь — керівник апарату облдержадміністрації, керівник робочої групи
• Вадим Штефан — директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю облдержадміністрації, заступник керівника робочої групи.
• Геннадій Фасій — начальник Управління культури облдержадміністрації, заступник керівника робочої групи.
• Микола Кульчинський — голова обласного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта».
• Інна Дахно — головний спеціаліст відділу комунікації з громадськістю облдержадміністрації, секретар робочої групи.
• Олександр Білоусько — директор НРП — Центру дослідження історії Полтавщини.
• Володимир Голуб — голова Громадської ради при Полтавській обласній державній адміністрації.
• Галина Гажієнко — заступник директора Департаменту освіти і науки облдержадміністрації.
• Марія Гринь — член полтавської обласної організації «Просвіта».
• Тетяна Демиденко — кандидат історичних наук, викладач кафедри історії Укрїни ПНПУ ім. В. Г. Короленка.
• Олександр Келим — громадський діяч, перший голова обласної організації Народного Руху України за перебудову.
• Ганна Кіященко — голова Полтавської обласної філії за Суспільної Служби України.
• Володимир Корчака — директор Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор».
• Іван Минак — координатор громадської ініціативи «Полтавський обласний штаб національного супротиву окупації України».
• Олександр Панков — начальник Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації.
• Ірина Пашко — начальник Головного територіального управління юстицій у Полтавській області.
• Тарас Пустовіт — заступник директора Державного архіву Полтавської області.
• Анатолій Чернов — почесний голова спілки екскурсоводів Полтавської області.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»