Коли Полтавщина поділиться на повіти та волості

Про те коли розпочнеться процес об’єднання територіальних громад згідно із законом «Про добровільне об’єднання територіальних громад» під час семінару у Полтавській ОДА повідомив Юрій Ганущак, експерт робочої групи Верховної ради України з питань сприйняття реформування територіальних громад базового рівня, народний депутат.

— Ми в Києві зацікавлені, щоб воно пройшло достатньо швидко. Не обов’язково чекати коли затвердиться перспективний план. Звичайно, всі привілеї надаватимуться тим, які об’єднаються в межах перспективного плану. У випадку, якщо він буде затверджений до 1 травня, тоді обласна адміністрація в рамках державного фонду регіонального розвитку може подавати заявки на те, щоб уже в 2015 році були проведені якісь роботи. Зараз іде обговорення, щоб була прийнята додаткова субвенція на перехід людей. Це не великі суми, я не гарантую, що це буде прийнято, але ця думка сприймається позитивно, — зазначив Юрій Ганущак.

Згідно із новим законом, у об’єднаній громаді обиратимуть старосту. Вплив старости на життя громади буде ширший, ніж у нинішніх голів РДА. В законі визначені його обов’язки: представлення інтересів жителів села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради; сприяння жителям села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування; взяття участі у підготовці проекту бюджету територіальної громади в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного села, селища; вносити пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного села, селища виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності та їх посадових осіб.

Але рада окремої громади зможе надавати додаткові функції старості.

— Ми зі своєї сторони, із Києва надамо йому базові функції, які він виконуватиме. Це, по-перше, запобігання правопорушень дрібного характеру, вивіз сміття, замирення сусідів. Друга позиція — він є «єдиним вікном», через нього іде оформлення первинних документів. Примірне положення про його функції і повноваження буде розроблене Кабінетом Міністрів, — розповів Юрій Ганущак.

Окрім старости у новостворених громадах актуальними будуть посади соціальних працівників та спеціалістів по комунальному господарству.

— Всі, хто об’єднаються в межах перспективного плану, отримають делеговані повноваження, їм дадуть школи, дитячі садочки, охорону здоров’я. Їм іде субвенція на ці заходи, — зазначив Юрій Ганущак. — Оскільки держава вважає, що вони вже спроможні, все, що не потрапляє в ці речі, держава каже: «Сиджу курю, чекаю».

На новооб’єднаних територіях кожна громада повинна буде мати (якщо ще немає) осередки міліції, пожежну частину, пункт швидкої медичної допомоги, пункт казначейства, підрозділ пенсійного фонду, соціального захисту та підрозділ реєстрації актів цивільного стану та актів майнових прав.

— Якщо чогось не буде, то держава забезпечить створення в обов’язковому порядку.

Присутні в залі голови мали питання до Юрія Ганущака. Семенівський селищний голова Людмила Милашевич запитала:

— Для мене не завжди нове краще старого. Я бачу, що ви гарно знаєте досвід закордонний, але не потрібно нас рівняти до того рівня життя. От мене цікавить, що нам розповідати людям. От в Семенівці я дивлюся, було три пам’ятки: цукровий завод, очерет і я. Зараз залишилася я і очерет. Це я говорю про економіку. Якщо у нас із 20 сільських і однієї селищної ради три самодостатні, решта дотаційні. Розкажіть мені, який перспективний план. Я приїжджаю, мене запитують хто і як має об’єднуватися. Я, наприклад, нічого не зрозуміла, як об’єднуватися, кого об’єднувати, що будемо робити. І це ж не жарт, це життя. Я, наприклад, боюся на себе це брати, оскільки за все несеш відповідальність.

На це нардеп відповів:

— Панове, ми маємо 23 роки. Всі 23 роки у нас село гине. Всі 23 роки нічого не робилося (авт.: у залі чулися вигуки: «Загинуло»). Є два варіанти: один варіант — здійснити реформу, яка здійснена у більшості європейських країн, яка несе певний синергетичний ефект, і другий варіант — не робити нічого. Я нещодавно повернувся із Латвії, ми не будемо говорити про Польщу, про Данію, про Швецію. Латвія — радянський совок. У них це об’єднання на добровільних основах ішло десять років. Потім вони сказали: «Все, закінчилося добровільно, тепер робимо не зовсім добровільно». Панове, у нас немає десяти років! У нас війна йде! Тому заспокойтесь! Що сталося після того, як вони зробили примусове об’єднання? Кругом, де були великі території, одразу пішов дуже серйозний бізнес... За рахунок цього вони одразу підняли свій бюджет.

Юрій Ганущак повідомив, що згідно із реформою внесуть зміни і до конституції, повернуть назви адміністративних одиниць, які існували сто років тому. Назва первинного рівня — «волость», а другого рівня — «повіт». Області так і залишаться.

Голова Полтавської ОДА Валерій Головко запитав звідки брати кошти на реформування:

— Я був на нараді у президента, зустрічався з першим віце-прем’єром Геннадієм Зубком. І запропонував одну просту річ — в основу розробки перспективного плану розвитку територій покласти фінансування доріг: місцевих, районних, міжміських. Це основна болюча проблема, яка на сьогодні існує. Все решта ми зможемо потім вирішити. Ми говоримо про комунікації, щоб вчасно привезли хворого до лікарні, пожежна команда приїхала на пожежу та інші речі. Я хочу поговорити про те, як держава забезпечить це фінансово.

— Якраз для такого плану проектів існує державний фонд регіонального розвитку, — відповів Юрій Ганущак. — Фактично квота Полтавської області близько 200 мільйонів. Вона рахується кожен рік. До цих 200 мільйонів на кожен проект ви докладаєте своїх 10%. Ці проекти мають відповідати стратегії розвитку області.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»