Ситуація із встановленням пам’ятного знаку героям Майдану у Полтаві — у глухому куті

Ми вже писали про те, що з розпорядження голів Полтавської ОДА і Полтавської обласної ради в Полтаві проводиться конкурс на кращу ескіз-ідею пам’ятного знаку героям Майдану. 24 червня зібралася комісія, яка мала обрати з усіх представлених робіт ті, які проходять далі для інтернет-голосування. Але комісія не могла визначити, що їй робити: чи потрібно проводити інтернет-голосування, щоб визначити переможця, чи його повинна визначити комісія, яке вибрати місце для пам’ятника та ін. Крім того не було вирішено два головних питання, без яких взагалі не було сенсу розпочинати конкурс — виділеної землі від міської влади, і виділених коштів.

Остаточним рішенням комісії було продовження конкурсу з усіма представленими роботами, але з конкретно визначеним місцем для пам’ятника, це площа перед Полтавською ОДА. Цікаво, що абсолютна більшість представлених робіт, проектувалися на площу Леніна, що йшло всупереч прийнятому рішенню комісії, але це не завадило відправити їх на голосування.

На вчорашньому засіданні комісії, де мав уже визначатися переможець, ситуація ще більш ускладнилася.

Комісія зібралася за круглим столом просторої кімнати № 333, в будинку ОДА. Декілька стільців залишалися пустими. Як виявилося, 6 членів комісії були відсутні — 4 у відрядження і 2 у відпустці.

Відповідальний секретар конкурсу Антоніна Ільїна оголосила, що потрібний кворум відсутній, тому засідання не може бути проведеним і треба перенести на наступний раз. Так що, тільки зібралися всі журналісти і громадськість, вийшло, що вже треба розходитися.

Голова Полтавського обласного осередку Національної спілки художників України Юрій Самойленко, який головував в журі, запропонував, щоб збори були недаремними, коротко обговорити, що конкретно вони будуть робити на наступному етапі конкурсу, та визначити хто точно з членів комісії буде на наступний раз.

Антоніна Ільїна зауважила, що наступне засідання тоді треба проводити негайно, бо згідно з умовами конкурсу, які надані КМУ, переможця мають визначити 31 липня.

Зійшлись на тому, що переглянуть результати голосування, яке відбувалося на офіційному сайті Обласної ради і на сайті управління культури ОДА, і розійдуться додому. В лідерах опинилася робота № 050990, яка набрала 335 голосів.

Робота № 050990, яка перемогла (збільшити)

Що робити з цією роботою не зрозуміло, бо на ній спроектовано парковий комплекс на території площі Леніна. А це місце для розміщення пам’ятного знаку відкинуло журі.

Тут Юрій Самойленко запитав:

— А яке ми винесли рішення після першого засідання?

На що Антоніна Ільїна відповіла:

— Відповідно до протоколу ми визначили місце для пам’ятника, проведення виставки представлених робіт в Галереї мистецтв та інтернет-голосування. Ще запропонувати міськвиконкому провести свій конкурс та отримати від нього рішення про виділення земельної ділянки.

Керівник апарату Полтавської ОДА Роман Чабановський сказав:

— Пропоную написати листа до ОДА з прохання продовжити терміни конкурсу, тут не потрібно поспішати. В мене така думка, щодо пам’ятника — коли приймалося розпорядження про цей конкурс, були події були пов’язані з Майданом. Беручи до уваги сьогоднішні події на Україні, це повинен бути пам’ятник, який втілює в себе весь період боротьби українців за власну державність 2013-2014 років.

— Так минулого разу ми вже це обговорили, — пояснив Юрій Самойленко, — біля ОДА встановити пам’ятний знак, або барельєф. А пізніше провести окремий конкурс, на багатофункціональний комплекс на площі Леніна.

— Так, давайте ми сьогодні повернемось до ідеї барельєфу, — говорить один із комісії, — встановимо його на фасаді будівлі ОДА. Щоб чиновники які будуть іти на роботу розуміли, що вся влада знаходиться у руках народу, що народ може показати свою силу. Треба зберегти конкурс, підтримати ідею з барельєфом. Бо так ми будемо відкладати і ніколи нічого не вийде.

— Я не знаю що сказати, — говорить голова громадської організації «Українське керамічне товариство» Олесь Пошивайло. — Сьогодні ми починаємо говорити про теж саме. В мене таке враження, що ніхто нас тоді не почув. Ми повинні були проголосувати минулого разу за роботи, які виставляються на інтернет-голосування — ми не проголосували. В мене відчуття непотрібності, ми як маріонетки, поза якими управління архітектури робить свою справу не зважаючи на кожного із нас. Ми ж минулого разу домовилися, що місце буде — площа біля ОДА, для чого ж тоді виставляти на голосування роботи спроектовані на площу Леніна? Я цього не розумію. Ставити дошку — це суто радянська традиція. Якщо ми не почнемо від цього відмовлятися, ми ніколи не станемо європейською країною. Поїдьте в Європу, місто — це пам’ятник. На кожній вулиці стоїть пам’ятник. Ви живете радянськими ідеями. Дошку встановити найпростіше — приліпив і забув. До дошки квіти не покладеш, повз неї всі проходять. А до пам’ятного знаку можна підійти, з ним можна сфотографуватися. А хто буде фотографуватися з дошкою? Ви говорите, що не має коштів, але я не вірю що Полтавська область найбідніша в Україні. При бажанні ОДА, обласної ради і депутатів, ці кошти знайдуться. Пам’ятник Майдану, це пам’ятник прагненню українців в Європу, бажанням бути українцями в Європі. Війна на Сході — це зовсім інша подія. Ви подивіться скільки пам’ятників в Полтаві наставила імперська Росія, коли отримала перемогу над шведами, а ви хочете одним пам’ятником прикрити всі події в Україні. Потрібно багато пам’ятників, щоб люди не забували про події, які відбувалися.

— Перший раз ми сиділи дві години і нічого конкретно не визначили, зараз сидимо 50 хв і нічого також не вирішили. Я за те, щоб встановити барельєф на фасаді будинку ОДА. Авторам дати конкретне завдання, що це буде барельєф на будівлі ОДА. Пам’ятник на площі ОДА не можна ставити, архітектори мене підтримують. Ви розумієте, яка квадратура цієї площі, пам’ятний знак повинен бути пропорційний площі. Якщо за основу взяти площу ОДА, на пам’ятник треба буде витратити колосальні кошти, а їх просто не має.

Роман Чабановський:

— Я підтримую Олеся, що барельєф не можна, це радянська культура. Давайте ви напишете листа, продовжимо конкурс і зробимо нормальний пам’ятник.

Член національної спілки художників України Микола Підгорний заперечив:

— Ви думаєте нам би не хотілося поставити пам’ятник на площі? Хотілося, але ми все-таки спеціалісти і що робити... Ми розуміємо, щоб поставити дійсно монументальний пам’ятник, потрібні умови архітектурні, а їх немає. Ми повинні виходити з дійсних умов.

Хтось поцікавився, чия земля на площі навколо будівлі ОДА, міської ради чи обласної? Ніхто точно не знав, і вирішили дізнатися про це до наступного засідання.

Юрій Самойленко вирішив завершити такі обговорення:

— Ми з вами збиралися розходитися, а засиділися, як і минулого разу. Нам треба визначитися. Можна зрозуміти Олеся, дійсно, барельєф є пасивніший відносно площі. Можна зрозуміти архітекторів, вони не хочуть, щоб пам’ятник не загубився на великій площі. Давайте зробимо так — закінчуємо перший етап конкурсу, переможців не визначаємо. А всіх учасників нагородимо грамотами.

Потім хтось запропонував комісії вийти на вулицю, щоб подивитися на площу і подискутувати вже там. Комісії така ідея сподобалась і вже на вулиці архітектори прихильникам встановлення пам’ятного знаку розповіли, що його встановлювати не можна.

Активіст «Чистої Полтави» Роман Іщенко в кінці засідання нам сказав:

— Якщо б ми так довго думали, в нас би не було ні революції, ні Майдану.

Виходить, що місця для пам’ятного знаку немає. Площа Леніна не підходить. Площа біля ОДА також, проти барельєфа виступає більшість, а пам’ятник, який вклався б в розумний бюджет, загубиться на великому просторі площі Полтавської ОДА.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»