Про пріоритетні завдання Департаменту: обмін думками із «совісним» депутатом

Дякуємо за критику й конструктивні ідеї. Втім, матеріал, з нашої точки зору, насичений чималою кількістю однозначних тверджень. Отже, є потреба додаткового роз’яснення наших форматі публічного обміну думками.

У назві суттєва фактологічна помилка. Пріоритетні завдання чомусь названо Програмою! У цю смислову пастку потрапили і деякі ГО та одна із співголів громадської ради при облраді, які спробували влаштувати громадське обговорення пріоритетів, але, на жаль, не розуміли що саме вони обговорюють. На основі цієї неправди й вибудовувався каркас документу. Тобто, автори до нього висунули вимоги, притаманні програмам розвитку. Наприклад, наголошено на відсутності «кількісних критеріїв, індикаторів успішної діяльності», іншими словами, очікуваних результатів, на основі яких Департамент має прозвітувати про зроблене. Насправді ж очікувані результати якраз передбачені у нашій комплексній Програмі.

За неї голосував і депутат обласної ради й очільник ГО «Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства» Діонісій Каплін. Отож, він згоден із узаконеними «обласним парламентом» «очікуваними результатами»? Прохання усвідомити: департамент, серед іншого, відповідає за здійснення державної інформаційної політики на території Полтавської області. Ми оприлюднили своє бачення якою вона має бути, тобто вектори, напрями руху. А вже навколо цього стрижня й формується комплекс заходів, зокрема з інформаційної безпеки й бачення змін до чинної та розробки нової комплексної Програми. Звісно, автор цих рядків неодмінно зробить публічний звіт: як у ЗМІ, так і перед громадськістю. Критерій чіткий і зрозумілий: кількість реалізованого від запланованого. Далі відповіді на твердження працівників Центру.

Забезпечення своєчасного та фахового донесення до мешканців області правдивої інформації про діяльність влади. Укладення угод про висвітлення діяльності обласної влади з ОДТРК «Лтава» та газетами, які мають значні наклади та сфери розповсюдження.

Автори статті запитують: хто дає оцінку наскільки інформація є такою? Хто буде займатися перевіркою фактів? Значні наклади — це скільки? Чому замість таких прикметників не представлені цифри? Департаменту варто розібратися з ідеями, котрі буде доносити ця структура до населення Полтавщини. Тоді вже формуються меседжі, цільова аудиторія. І тільки після цього шукати інструменти, через які ця інформація буде поширюватися. Чи дійсно «Лтава» займає в цьому переліку найвищі сходинки — велике питання?

Відповідь Департаменту: Оцінюють правдивість інформації її виробник, редактор і читач — це вчать ще на першому курсі університетів журналістики. Повідомлення Департаменту, що оприлюднюються у ЗМІ жодного разу не спростовувалися. Значні наклади-це дані «Укрпошти» про передплату. Думаю,що навряд чи хтось здатен заперечити тиражність таких газет як «Коло», «Полтавська думка», «Вечірня Полтава» — з ними буде укладено угоди. Окрім того, це норма Програми, за яку пан Діонісій голосував. Ключові правдиві послання під час інавгураційної промови оприлюднив Президент. потреба єдності країни, нова влада, попри російську агресію, йде шляхом європейських реформ; український народ має гуртуватися проти російських загарбників. Довідка для працівників Центру: радіо «Ваша хвиля» — єдина ефемка, і телеканал «Лтава» — єдиний з — поміж інших, які охоплюють сигналом майже всю область. Дивуємося незнанню загальновідомого.

Вчасне і безперебійне фінансування газет «Зоря Полтавщини» та «Село полтавське», районних комунальних газет.

Маніпулятивне твердження авторів статті: «Комунальні і державні ЗМІ — це спадок від радянської епохи, проти якої Олег Пустовгар так часто виступав. Якщо газета не може себе прогодувати через підписку та рекламу — значить її колектив не може надати суспільству цікавий інформаційний продукт і, за правилами ринку, вона повинна зникнути. Ви ж не користуєтеся телеграфом чи голубиною поштою?

На даний момент газета вже не є тим джерелом інформації для суспільства, котрим була ще 10-20 років тому. У всьому світі наразі говорять про кризу друкованих ЗМІ. Можливо, тоді варто шукати інші способи інформування цільової аудиторії? Не вливати величезні обсяги державних коштів у підтримку вмираючих видань, котрі вже не відновлять своєї минулої популярності.
Державні органи влади повинні мати професійну прес-службу, а не керувати частиною ЗМІ, вливаючи величезні бюджетні кошти у потенційного небіжчика (котрим незабаром стане друкована преса у своїй більшості).»

Правдиве обґрунтування директора Департаменту :

Департаменти ОДА-це органи виконавчої влади, які зобов’язані виконувати чинні закони. Дотація комунальної преси — пряма норма закону. Радимо надалі перед тим як робити аналіз органів виконавчої влади бодай іноді зазирати в закони. Я- прихильник роздержавлення. Водночас, в умовах агресії Росії було б не зовсім розумно для держави України втратити інструменти ведення інформаційних війн. Чи знає пан Діонісій, з чого чотири роки тому починали регіонали на сході й півдні? У Одесі відмовилися фінансувати єдину україномовну комунальну обласну газету (наклад-20 тис.) «Чорноморські вісті», у Харкові — аналогічно — «Слобідський край». До кого після приватизації потрапить преса на сході? Є загроза, що всяким там ахмєтовим. Новий виток русифікації нам не потрібен. Годі нам того «щастя» часів радянської епохи.

Говорити про кризу друкованих ЗМІ завчасно: за словами делегатки Всесвітнього газетного форуму, редакторки газети «День» Лариси Івшиної, попри бурхливий розвиток Інтернету, наклади преси на земній кулі зросли! Задумайтесь, пане Діонісію: торік американські іміджмейкери, плануючи піар-кампанії щодо потреби видобутку сланцевого газу, замовили свої іміджеві матеріали не на сайтах, а саме у районних комунальних газетах Харківщини і Донбасу! Та й ГО «Моя Полтавщина», де Ви непогано підробляли, просуваючи у ВР латентних регіоналів і блокуючи правдами і неправдами, опозиційних на той час кандидатів Тараса Кутового, Юрія Коваленка, Петра Ворону, замовляла величезні газетні площі саме у комунальних «районках», не вважаючи їх тоді чомусь «вимираючими». Подвійні стандарти? Друкована преса ніколи не буде небіжчиком. Поясню просто: коли з’явився кінематограф, багато хто сказав — театр помре. Як бачимо, цього не сталося. Отож, розвиток інтернету не умертвить і друковані ЗМІ.

Звертаю увагу на пункт Пріоритетів, про які облдеп промовчав. проведення підготовчих заходів до роздержавлення обласних і районних комунальних ЗМІ (збір інформації про балансову вартість майна, семінари, вивчення питання запуску пілотного для України проекту із роздержавлення ЗМІ. Можливо, про це замовчано, аби приховати очевидне: Департамент обрав збалансований шлях між роздержавленням і фінансовою підтримкою комунальної преси. Про європейський досвід субсидування преси напишу окремий блог.

Довідка для працівників Центру: у США понад 60 відсотків відомостей про діяльність держави продукується самою державою, державний інформаційний арсенал провідних країн сягає до 40 відсотків і успішно функціонує поруч із комерційними і суспільними ЗМІ, парламентська Асамблея Ради Європи визнала, що преса може потребувати субсидій.

Підготовка та внесення на сесію обласної ради подання щодо видання у комунальному видавництві «Полтавський літератор» тематичного числа дитячо-юнацького журналу «Діє-Слово». Полтавська літературна криничка для дітей та юнацтва" (твори учнівської молоді до 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка) і забезпечення його фінансування.

Твердження авторів статті: Навряд чи це потрібно широкому загалу полтавців. Хіба щоб потішити самолюбство авторів. Департаменту варто проаналізувати, яке відсоткове відношення на ринку та серед споживачів зараз займають книги в друкованому і електронному вигляді. Паперова книга, якби би не було сумно представникам певних вікових груп, відмирає. Тому варто шукати інші форми представлення таких видань — онлайн-версії, контент, котрий можна вільно скачати в мережі.

Довідка для працівників Центру: 1) варто навчитися розрізняти книги і ЗМІ. Це не одне й теж. Журнали — це різновид друкованого ЗМІ. 2) видання журналу — норма програми, за яку голосував Діонісій. 3) бюджетна підтримка нішевих, зокрема й дитячих ЗМІ — європейська практика, особливо у Франції і Швеції. Дитячий журнал «Діє-слово» був створений з моєї ініціативи у 2007 році. Треба бачити очі талановитих дітей з сільської глибинки, які мали за честь надрукувати у обласному журналі свої поезію чи прозу. Упорядковуватиме твори талановитої юні Полтавщини для тематичного числа, присвяченого 200-річчю Тараса Шевченка один з кращих поетів східної Європи Сергій Осока. Побажання щодо он-лайн версії врахуємо. Забезпечення видання у комунальному видавництві «Полтавський літератор» журналу «Відкрита влада» про діяльність інститутів громадянського суспільства та влади.

Твердження авторів статті: Не краще було б запускати ці публікації у полтавських ЗМІ, де вони більше мають шансів бути прочитаними, ніж у цьому журналі? Який наклад журналу, цільова аудиторія, ціна на виготовлення одного примірника? Чи налагоджений зворотній зв’язок з читачами попередніх номерів. З відповіді на один з наших запитів від Полтавської ОДА, відомо, що для журналу «Відкрита влада» буде виділено 68 тис. грн. на закупівлю обладнання, 198 тис. грн. — на саме його видання. Вам не здається, що 266 тис. грн. — це завелика ціна за друковану версію журналу, значимість якого взагалі не зрозуміла? Чи не доцільніше було створити на ці гроші 88 сучасних сайтів для неурядових організацій із повною підтримкою (з розрахунку 3 тис. грн. на сайт), котрі б набагато краще змогли б доносити інформацію про свою діяльність та забезпечували розвиток громадянського суспільства.

Обґрунтування Департаменту: Видання журналу передбачено Програмою, за яку голосував Діонісій. Цільова аудиторія-значна частина сільрад, які досі не підключені до інтернету. На останній сесії капвкладення для агенції під цей журнал знято — за це теж ви голосували. Створення сайтів для ГО — ідея гарна, але аналітики фонду мали б знати, що Постановою КМУ у ц.р. заборонено, на жаль, фінансування ГО з бюджетів. Друк відбуватиметься у комунальному видавництві «Полтавський літератор», засновником якого є облрада. Все буде прозоро і чесно. Водночас, не маємо наміру продовжувати підтримку у наступному році цього ЗМІ — краще видавати літературний альманах.

Популяризація всеукраїнських позапартійних україномовних журналів патріотичного змісту («Український тиждень», «Країна» та ін.); популяризація всеукраїнських дитячих журналів («Малятко», «Пізнайко», «Барвінок» та ін.); популяризація всеукраїнських позапартійних україномовних газет патріотичного змісту («День», «Шлях Перемоги», «Слово Просвіти», «Голос України», «Урядовий кур’єр» та ін.).

Автори статті запитують: До якого місяця буде проводитися популяризація? Якими саме заходами? Скільки коштів буде на це витрачено? Всі ці цифри варто прописувати вже у завданнях. Чому вибрані саме ці журнали і газети? «Урядовий кур’єр», «Голос України» і так буде актуальним через те, що там друкують ухвалені закони — який сенс його взагалі популяризувати? «Слово Просвіти» − культурологічний просвітницький тижневик Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. У його полтавському представництві Олег Пустовгар працював заступником відповідального секретаря. Тобто наразі ми маємо справу з виданнями, котрі подобаються керівнику Департамента. Тобто за державний кошт їх і має популяризувати вся структура?

Правдиве обґрунтування Департаменту: Популяризація відбуватиметься у традиційний спосіб: презентації, виступи у ЗМІ тощо. Скажімо, є домовленість із редактором провідної позапартійної інтелектуального видання «День» Ларисою Івшиною про проведення восени днів «Дня» як газети, історичного сайту і бібліотеки. Як орган виконавчої влади ми зобов’язані підтримувати газети Камбіну і ВР. В «Урядовому кур’єрі» і «Голосі України» публікуються не лише закони, які крім цих видань у віддалених сільрадах ніде почитати, але й чимало журналістських розслідувань, просвітницьких суспільно значимих матеріалів тощо. «Слово Просвіти» — це видання провідної і найстаршої в Україні ГО у сфері утвердження конституційного державного статусу української мови. Чи пан Діонісій вважає, що маємо іврит утверджувати? Невже треба повертатися до часів Януковича? Довідка для працівників Центру: тижневик «Слово Просвіти» підтримувався Міністерством культури фінансово при всіх Президентах, крім Януковича, в рамках виконання Державної програми розвитку української мови.

Розробка та внесення змін до Комплексної програми сприяння розвитку громадянського суспільства та інформаційної сфери в Полтавській області на 2013-2015 рр. щодо створення спільно з Полтавською обласною організацією Національної спілки письменників і фінансування обласного літературного журналу-альманаху.

Маніпулятивне твердження авторів статті:

Громадянське суспільство − це історичний тип у розвитку людського суспільства, його конкретна якісна характеристика; це сфера самовиявлення і реалізації потреб та інтересів вільних індивідів через систему відносин (економічних, соціальних, релігійних, національних, духовних, культурних). Структурними елементами цієї системи є організації (громадські об’єднання, асоціації) та різні об’єднання (професійні, творчі, спортивні, конфесійні тощо), що охоплюють всі сфери суспільного життя і є своєрідним регулятором свободи людини.Літературний журнал-альманах не просуне Полтаву у розвитку громадянського суспільства. Який тираж майбутнього альманаху? Скільки коштів із бюджету піде на нього?

Правдиве обґрунтування Департаменту. Якби автор уважно читав програму, за яку голосував, то зрозумів би, що йдеться не про розділ «громадянське суспільство», а про розвиток друкованих ЗМІ. Хоча, жодна розумна людина не заперечить той факт, що обласна спілка письменників-це одне із провідних ГО в області в сфері культури. Це-творча спілка. Вище зазначав про потребу підтримки нішевих ЗМІ. Думаю такій ГО як обласна організація Національної спілки письменників місія видавати як у друкованому,так і електронному форматах літературний журнал-альманах цілком під силу. Зміни до Програми на 2015 рік хочемо випрацювати таким чином, щоб трохи зменшити кошти на книговидання, відмовитися від журналу «Відкрита влада» — це не збільшить, а зменшить видатки з бюджету. Невже, Полтавщина — батьківщина літературних талантів гірша від нижчеперелічених регіонів?

Довідка для працівників Центру: Саме таким шляхом йдуть Німеччина, Франція, Швеція, Польща, Угорщина, підтримуючи культурологічні ЗМІ, які не можуть виживати у ринкових умовах. Йдеться про протекціонізм культур цих держав. Держкомтелерадіо певний час дотував «Кур’єр Кривбасу», Харківська ОДА підтримує журнал спілки письменників «Березіль». Львівська ОДА — ще один журнал спілки письменників «Дзвін»,  у Дніпропетровську виходить всеукраїнський журнал літературний журнал «Дніпро», Київська міськдержадміністрація теж фінансово допомагає літературним журналам. Саме у них шліфують свої таланти майбутні метри-класики. Славетний роман «Чорний ворон» Шкляра перед виданням спершу друкувався якраз у всеукраїнському літературному журналі «Сучасність», який так само в часи віце-прем’єрства В’ячеслава Кириленка підтримувався державою.

Виведення інтернет-газети обласного комунального інформаційного агентства «Новини Полтавщини» на лідерські позиції серед Інтернет-видань області за кількістю відвідувачів.

Твердження авторів статті: Скільки унікальних відвідувачів на день Ви очікуєте? За вчора (02.06.14) сайт «Полтавщина» відвідало 12371 осіб, «Коло» — 4050, «VPoltave.info» — 2070, «Новини Полтавщини» трішки більше — 2619. Це при тому, що потенційна аудиторія «НП» — вся область, плюс сайт має адмінресурс (туди щодня заходить весь чиновницький апарат ОДА). Перш, ніж ставити такі завдання, варто спочатку зробити бодай якусь аналітику й ставити реальні цілі. За рахунок чого «НП» стане лідером? Роботи в соцмережах? Поставте завдання вийти хоча б на друге місце по відвідувачах до кінця 2014 року — реальніше буде.

Правдиве обґрунтування Департаменту: дякуємо за визнання факту відвідуваності агенції «Новини Полтавщини». Аналітика щодо відвідуваності проводилася: агенція впевнено посідає третю сходинку в області за кількістю унікальних відвідувачів (це було одне з перших доручень відділу інформаційно-аналітичної роботи після вступу на посаду). Несерйозно стверджувати, що відвідування чиновниками — це адмінресурс. Здебільшого, працівники ОДА шукають потрібну для роботи інфу на сайті ОДА (розпорядження та ін.), але не обмежуються в пошуку інформації лише одним сайтом. Лідером агенція має стати завдяки якості матеріалів, деякі ж її конкуренти досягають відвідуваності за рахунок жовтих матеріалів на кшталт «на Полтавщині повісився 10-річний хлопчик». Ставимо завдання: за рік (підрахунок прошу вести після призначення нового директора агентства) вийти на друге місце.

Кадрове оновлення ОКІА «Новини Полтавщини»; оновлення зовнішнього вигляду (дизайну) сайту ОКІА «Новини Полтавщини», приведення його у відповідність до сучасних вимог.

Маніпулятивне твердження авторів статті: Скільки буде коштувати таке оновлення? Чи є сенс втрачати такі кошти на неефективний з точки зору статистики і менеджменту сайт? Це те саме, що ставити золоті зубні протези ветеранам Першої Пунічної війни.

Правдиве обґрунтування Департаменту: додаткові кошти на оновлення дизайну не виділятимуться, це зробимо в рамках вже виділених асигнувань. Дивна логіка чи то роздвоєння: спершу Центр визнає, що сайт серед моря ресурсів має «бронзу», а потім пише, що «неефективний».

Забезпечити регулярну розсилку електронною поштою повідомлень про діяльність влади провідним Інтернет-виданням Полтавської області.

Маніпулятивне твердження авторів статті. Це не завдання. Це робиться за 1 хв при наявній бази розсилки, котра складається за годину однією людиною один раз. Але для того, щоб ЗМІ це надрукували, воно має бути цікаве, а поки що там лише нудотна бюрократичність, котра не цікава в епоху інформаційної перенасиченості.

Правдиве обґрунтування Департаменту: нічого подібного-прозорість влади, регулярне надання ЗМІ інформації про діяльність ОДА-це дуже важливе завдання. Робимо це щоденно. За даними моніторингу відділу ЗМІ, понад 80 відсотків наших прес-релізів ЗМІ області із задоволенням використовують. Думаю, це пояснюється тим, що прес-службу ОДА очолила досвідчена і професійна журналістка — Юлія Билина. Їй у короткий термін вдалося налагодити інформаційний супровід ОДА і взаємодію зі ЗМІ.

Співпраця з громадськими об’єднаннями, які утворили громадську ініціативу «Полтавський обласний штаб національного спротиву окупації України».

Запитання авторів статті: Що це саме за громадські організації? Що розуміється під співпрацею? Фінансування з бюджету тих об’єднань, котрі лояльні до влади? Лобіювання їх і просування у ЗМІ?

Довідка для пана Капліна, який працював на останніх місцевих виборах на «гречкосія» і екс-регіонала Мамая, а на останніх парламентських-на ГО «Моя Полтавщина», що протягувала до ВР майбутніх членів фракції ПР. Фінансування з бюджету не буде. Це ГО, які НІКОЛИ не прислуговували режиму Януковича, це ГО, які вийшли на Майдан ще 23 листопада, це ГО, які мужньо пройшли разом із тисячами полтавців шлях боротьби із кривавим диктатором.

Інформування громадськості про переваги вступу України до ЄС.

Маніпулятивне твердження авторів статті: А про недоліки? Це ж не відділ пропаганди, Департамент має об’єктивно подавати інформацію.

Відповідь Департаменту: після перемоги Євромайдану таке запитання видається образою тисяч учасників революції Гідності на Полтавщині. Про недоліки нехай розказує Діонісій Каплін-іміджмейкер нардепів, які після виборів 2012 року увійшли до фракції ПР у ВР. Об’єктивність полягатиме у оприлюдненні правдивих неспростовних фактів про стандарти життя у країнах ЄС.

Відкриття та ведення представництв Полтавської облдержадміністрації у соціальних мережах «Фейсбук» і «Твіттер».

Маніпулятивне твердження авторів статті: На момент написання цього матеріалу усього «Вконтакті» знаходиться 179 256 полтавців, в «Однокласниках» − 201 224. Проте у завданнях Департаменту про роботу в соцмережах, вказані лише «Фейсбук», де близько 7 тис. полтавців та «Твіттер», де — ще менше. Те, що керівник Департаменту не сидить в найпопулярніших серед полтавців соцмережах, не означає, що решти полтавців там теж немає. І не використовувати цей ресурс щонайменше непрофесійно (не дивлячись на його походження).

Правдиве обґрунтування Департаменту: «Однокласники» — дуже специфічна аудиторія, якій навряд, чи цікавий, приміром, наш обмін думками. Слова «не дивлячись» — русизм. Правильно — «незважаючи». Висловлюємо готовність дати уроки з української мови. Побажання щодо «Вконтакті» обговоримо і, ймовірно, врахуємо.

«ПОЛТАВІКА. Полтавська енциклопедія» — друк дев’ятого тому «Образотворче і декоративне мистецтво»; фінансування видання книг до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка «Полтавська Шевченкіана» та «Тарас Шевченко і Полтавщина».

Маніпулятивне твердження авторів статті:

Прописуйте тираж і суми. Видавайте ці книги і в pdf, і в fb2 та epub, щоб кожен мав змогу прочитати їх у себе вдома, коли йому зручно.

Правдиве обґрунтування Департаменту. Наклад, обсяг і суми можливо вказати лише після тендеру. Він відбудеться у присутності ЗМІ і громадськості. Електронний варіант передбачено. Пан Діонісій чомусь промовчав ще й про таке наше завдання як «Започаткування проекту «Електронна книга Полтавщини» (створення відповідного веб-порталу для розміщення книг, виданих місцевими авторами в електронному форматі).

Насамкінець запитання: чому Діонісій критично не аналізував діяльність попереднього керівництва ОДА і департаменту, які донедавна очолювали його політичні екс-союзники? У них не було помилок? Це не вони увічнювали Паскевича чи презентували сепаратистську літературу?  Можливо тому, що «гречана» партія «Совість України» депутатом облради від якої при режимі Януковича став Діонісій Каплін оголошувала про влиття до ПР? Може, й справді, ворон ворону око не виклює?

Олег ПУСТОВГАР, директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської облдержадміністрації