Розмір тексту

Програма Департаменту Олега Пустовгара: аналіз і рекомендації для розвитку

Спеціалісти «Аналітичного центру розвитку громадянського суспільства» проаналізували проект розвитку Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА.

До 10 червня кожен житель Полтавської області може подати свої пропозиції щодо змін і доповнень до проекту «Пріоритетні завдання Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації у 2014 р.».

«Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства» вирішив зробити всій внесок у даний проект. Наші експерти проаналізували цей маленький документ. Звіт і пропозиції ми вирішили не лише скинути на електронну адресу [email protected], але і зробити публічним через ЗМІ, аби громада Полтавщини могла ознайомитися з ними.

Під час огляду цього проекту виникає низка питань. Оскільки фінансування роботи Департаменту йде з державного бюджету, то ми будемо намагатися ставитися до проекту вкрай об’єктивно, адже в даній економічній ситуації жодні надлишкові розтрати недопустимі.

Сподіваємося, Департамент прийме наші зауваження й будуватиме свою інформаційну політику, користуючись нашими порадами та зауваженнями.

Те, що відразу кидається в очі при огляді, — це відсутність кількісних критеріїв, за якими наприкінці 2014-ого року можна буде впевнено сказати, впорався Департамент зі своєю роботою чи ні. Складається враження, що проект писали таким чином, щоб не отримати у свій бік жодних претензій. В SMART-аналізі літера М означає «measurable», тобто вимірювана. Тому виникають питання: як можна, наприклад, виміряти популяризацію журналів і т. д.? Взагалі майже цілковита відсутність цифр дуже насторожує. Якщо ці завдання дійсно мають виконуватися, а не просто припадати пилом на папері, то питання із визначеністю у часі незрозуміле. Щоб виконати ці завдання до кінця 2014-ого року, треба дуже постаратися.

Тому відразу з розробкою завдань потрібно вже впроваджувати систему моніторингу їхніх виконань, визначити індикатори успішної діяльності Департаменту (прямі й непрямі, кількісні та якісні, процесів і результату реалізації завдань, проміжні та підсумкові, міжсекторні), розробити план моніторингу, джерела та збір інформації для нього, періодичність цього збору, відповідальних за нього, залучення зацікавлених сторін.

Опісля цих дій формується звіт про діяльність. Але доки відсутні індикатори — про жодні звіти та результати роботи не може йти мова.

Далі конкретно зауваження по завданнях (спочатку цитата з проекту, далі — наші зауваження).

1. Забезпечення своєчасного та фахового донесення до мешканців області правдивої інформації про діяльність влади. Укладення угод про висвітлення діяльності обласної влади з ОДТРК «Лтава» та газетами, які мають значні наклади та сфери розповсюдження.

Відразу ж виникає питання щодо вартових правдивості: хто дає оцінку наскільки інформаціє є такою? Хто буде займатися перевіркою фактів? Правдивої інформації з критичними зауваженнями до роботи місцевої влади ми не почуємо — чомусь про витрати бензину в ОДА і Облраді пише журналіст приватного інтернет-видання, а не Департамент. Тому прикметник «правдивий» — маніпуляція. По суті, це буде продовження пропаганди, котра приносить користь лише об’єктам висвітлення.

Значні наклади — це скільки? Чому замість таких прикметників не представлені цифри? Ці завдання мають бути прозорими, щоб через певний час з Департаменту і з Олега Пустовгара як керівника можна було отримати звіт та перевірити його кількісно.

Олег Пустовгар Олег Пустовгар (фото зі сторінки у facebook)

Із самого початку Департаменту варто розібратися з ідеями, котрі буде доносити ця структура до населення Полтавщини. Тоді вже формуються меседжі, цільова аудиторія. І тільки після цього шукати інструменти, через які ця інформація буде поширюватися. Чи дійсно «Лтава» займає в цьому переліку найвищі сходинки — велике питання?..

2. Вчасне і безперебійне фінансування газет «Зоря Полтавщини» та «Село полтавське», районних комунальних газет.

Комунальні і державні ЗМІ — це спадок від радянської епохи, проти якої Олег Пустовгар так часто виступав. Якщо газета не може себе прогодувати через підписку та рекламу — значить її колектив не може надати суспільству цікавий інформаційний продукт і, за правилами ринку, вона повинна зникнути. Ви ж не користуєтеся телеграфом чи голубиною поштою?

На даний момент газета вже не є тим джерелом інформації для суспільства, котрим була ще 10-20 років тому. У всьому світі наразі говорять про кризу друкованих ЗМІ. Можливо, тоді варто шукати інші способи інформування цільової аудиторії? Не вливати величезні обсяги державних коштів у підтримку вмираючих видань, котрі вже не відновлять своєї минулої популярності.

Державні органи влади повинні мати професійну прес-службу, а не керувати частиною ЗМІ, вливаючи величезні бюджетні кошти у потенційного небіжчика (котрим незабаром стане друкована преса у своїй більшості). Ця прес-служба і має висвітлювати діяльність відповідних чиновників. Наразі ж маємо газети, що більше нагадують рекламні бюлетені певних політиків. Що розповідають, куди вони з’їздили і хто їх там вітав.

3. Підготовка та внесення на сесію обласної ради подання щодо видання у комунальному видавництві «Полтавський літератор» тематичного числа дитячо-юнацького журналу «Діє-Слово». Полтавська літературна криничка для дітей та юнацтва» (твори учнівської молоді до 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка) і забезпечення його фінансування.

Будемо чесними. Навряд чи це потрібно широкому загалу полтавців. Хіба щоб потішити самолюбство авторів. Департаменту варто проаналізувати, яке відсоткове відношення на ринку та серед споживачів зараз займають книги в друкованому і електронному вигляді. Паперова книга, якби би не було сумно представникам певних вікових груп, відмирає. Тому варто шукати інші форми представлення таких видань — онлайн-версії, контент, котрий можна вільно скачати в мережі.

4. Забезпечення видання у комунальному видавництві «Полтавський літератор» журналу «Відкрита влада» про діяльність інститутів громадянського суспільства та влади.

Не краще було б запускати ці публікації у полтавських ЗМІ, де вони більше мають шансів бути прочитаними, ніж у цьому журналі? Який наклад журналу, цільова аудиторія, ціна на виготовлення одного примірника? Чи налагоджений зворотній зв’язок з читачами попередніх номерів. З відповіді на один з наших запитів від Полтавської ОДА, відомо, що для журналу «Відкрита влада» буде виділено 68 тис. грн. на закупівлю обладнання, 198 тис. грн. — на саме його видання. Вам не здається, що 266 тис. грн. — це завелика ціна за друковану версію журналу, значимість якого взагалі не зрозуміла? Чи не доцільніше було створити на ці гроші 88 сучасних сайтів для неурядових організацій із повною підтримкою (з розрахунку 3 тис. грн. на сайт), котрі б набагато краще змогли б доносити інформацію про свою діяльність та забезпечували розвиток громадянського суспільства.

5. Популяризація всеукраїнських позапартійних україномовних журналів патріотичного змісту («Український тиждень», «Країна» та ін.); популяризація всеукраїнських дитячих журналів («Малятко», «Пізнайко», «Барвінок» та ін.); популяризація всеукраїнських позапартійних україномовних газет патріотичного змісту («День», «Шлях Перемоги», «Слово Просвіти», «Голос України», «Урядовий кур’єр» та ін.).

Як можна виміряти популяризацію? До якого місяця буде проводитися популяризація? Якими саме заходами? Скільки коштів буде на це витрачено? Всі ці цифри варто прописувати вже у завданнях. Чому вибрані саме ці журнали і газети? «Урядовий кур’єр», «Голос України» і так буде актуальним через те, що там друкують ухвалені закони — який сенс його взагалі популяризувати?

Хто визначає, наскільки патріотичним є видання? В яких одиницях він вимірюється, кількості вживань слів «Україна» на сторінку тексту?

«Слово Просвіти» − культурологічний просвітницький тижневик Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. У його полтавському представництві Олег Пустогар працював заступником відповідального секретаря. Тобто наразі ми маємо справу з виданнями, котрі подобаються керівнику Департамента. Тобто за державний кошт їх і має популяризувати вся структура?

6. Розробка та внесення змін до Комплексної програми сприяння розвитку громадянського суспільства та інформаційної сфери в Полтавській області на 2013-2015 рр. щодо створення спільно з Полтавською обласною організацією Національної спілки письменників і фінансування обласного літературного журналу-альманаху.

Громадянське суспільство − це історичний тип у розвитку людського суспільства, його конкретна якісна характеристика; це сфера самовиявлення і реалізації потреб та інтересів вільних індивідів через систему відносин (економічних, соціальних, релігійних, національних, духовних, культурних). Структурними елементами цієї системи є організації (громадські об’єднання, асоціації) та різні об’єднання (професійні, творчі, спортивні, конфесійні тощо), що охоплюють всі сфери суспільного життя і є своєрідним регулятором свободи людини.

Літературний журнал-альманах не просуне Полтаву у розвитку громадянського суспільства. Який тираж майбутнього альманаху? Скільки коштів із бюджету піде на нього?

7. Виведення інтернет-газети обласного комунального інформаційного агентства «Новини Полтавщини» на лідерські позиції серед Інтернет-видань області за кількістю відвідувачів.

Скільки унікальних відвідувачів на день Ви очікуєте? За день, коли готувався даний матеріал, (02.06.14) сайт «Полтавщина» відвідало 12371 осіб, «Коло» — 4050, «Vpoltave.info» — 2070, «Новини Полтавщини» трішки більше — 2619. Це при тому, що потенційна аудиторія «НП» — вся область, плюс сайт має адмінресурс (туди щодня заходить весь чиновницький апарат ОДА). У «НП» працює 12 осіб. За рік у функціонування цього сайту та зарплати працівникам виливається 579 тис. грн. з бюджету. Такого фінансування не мають всі три інші сайти разом узяті. Робіть висновки. Якщо розподілити ці кошти між трьома найбільшими інтернет-виданнями Полтави — то це буде по 526 грн на день (15 780 грн на місяць на видання). За ці кошти ми б отримали набагато більше цікавих новин, журналістських розслідувань, мали б змогу регулярно направляти журналістів на навчання й додаткові курси-тренінґи.

Новини Полтавщини витратять 579 тися гривень на зарплати працівникам579 тис грн — бюджет сайту Новини Полтавщини за рік (Збільшити)

Зарплати журналістів у Новинах ПолтавщиниМайже 24 тис грн — витрати на зарплати працівнкиів сайту Новин Полтавщини (Збільшити)

Перш, ніж ставити такі завдання, варто спочатку зробити бодай якусь аналітику й ставити реальні цілі. За рахунок чого «НП» стане лідером? Роботи в соцмережах? Поставте завдання вийти хоча б на друге місце по відвідувачах до кінця 2014 року — реальніше буде.

8. Кадрове оновлення ОКІА «Новини Полтавщини»; оновлення зовнішнього вигляду (дизайну) сайту ОКІА «Новини Полтавщини», приведення його у відповідність до сучасних вимог.

Скільки буде коштувати таке оновлення? Чи є сенс втрачати такі кошти на неефективний з точки зору статистики і менеджменту сайт? Це те саме, що ставити золоті зубні протези ветеранам Першої Пунічної війни.

9. Забезпечити регулярну розсилку електронною поштою повідомлень про діяльність влади провідним Інтернет-виданням Полтавської області.

Це не завдання. Це робиться за 1 хв при наявній бази розсилки, котра складається за годину однією людиною один раз. Але для того, щоб ЗМІ це надрукували, воно має бути цікаве, а поки що там лише нудотна бюрократичність, котра не цікава в епоху інформаційної перенасиченості.

Чому протягом місяця офіційного перебування на посаді керівника Департаментом (плюс місяць неофіційного) це не зробили?

10. Розробка стратегічних пріоритетів реформування ОДТРК «Лтава» за напрямами: «модернізація», «демократія», «українська ідентичність».

Це не напрями. Напрями — це «фандрайзинґ», «краудсорсинґ», «smm», «формування стратегії телеканалу» з чіткими цілями, кількісними показниками та часовою визначеністю. А те, що написано в завданнях — кола по воді.

Канал має мати стратегію розвитку на 5 років (мінімум), джерела поширення контенту онлайн. Чому канал на Youtube від «Лтави» не набрав навіть 60 переглядів одного відео? Це говорить про кричущий непрофесіоналізм у поширенні контенту.

Дивно виглядає той факт, що 1-ого червня 2014 року в себе на сторінці у «Фейбуці» Олег Пустовгар говорить, що «Лтава» відкрила канал на Youtube, але сам сайт відеохостингу вказує, що дата відкриття каналу — 2 травня 2012 року.

Канал Лтави на YouTube (Олег Пустовгар)Олег Пустовгра 1-ого червня 2014 року повідомив, що канал Лтави на Youtube лише відкрився

Канал Лтави на Youtube зроблений понад 2 роки тому Канал Лтави на Youtube зроблений понад 2 роки тому

11. Реформування й кадрове оновлення Громадської ради при облдержадміністрації.

Пояснити в завданні принципи її формування, забезпечити інформування всіх представників ГО Полтавщини, а не за принципом «хто не почув на Майдані — його проблеми».
Яке право має державний орган втручатися в діяльність Громадської ради при ОДА? Це буде реформування під адміністративним тиском? Чому чиновники знову нахабно збираються впливати на громадський сектор, котрий і має моніторити владу?

12. Співпраця з громадськими об’єднаннями, які утворили громадську ініціативу «Полтавський обласний штаб національного спротиву окупації України».

Що це саме за громадські організації? Що розуміється під співпрацею? Фінансування з бюджету тих об’єднань, котрі лояльні до влади? Лобіювання їх і просування у ЗМІ?

13. Інформування громадськості про переваги вступу України до ЄС.

А про недоліки? Це ж не відділ пропаганди, Департамент має об’єктивно подавати інформацію.

14. Сприяння реалізації проектів громадських об’єднань.

Яким чином? Фінансами? Людськими ресурсами? Навчанням? Підтримкою у ЗМІ?

15. Відкриття та ведення представництв Полтавської облдержадміністрації у соціальних мережах «Фейсбук» і «Твіттер».

На момент написання цього матеріалу усього «Вконтакті» знаходиться 179 256 полтавців, в «Однокласниках» − 201 224. Проте у завданнях Департаменту про роботу в соцмережах, вказані лише «Фейсбук», де близько 7 тис. полтавців та «Твіттер», де — ще менше. Те, що керівник Департаменту не сидить в найпопулярніших серед полтавців соцмережах, не означає, що решти полтавців там теж немає. І не використовувати цей ресурс щонайменше непрофесійно (не дивлячись на його походження).

Щодо двох соцмереж, що вказані у завданні — чому це не було зроблено за минулі два місяці? Скільки ще потрібно часу щоб зареєструвати аккаунт Департаменту чи ОДА?

17. Вивчення громадської думки з актуальних питань сьогодення.

Яким чином це можна виміряти? Олег Пустовгар і ще 27 співробітників будуть їздити по області й проводитимуть соцопитування з проблемних питань? Де буде потім розміщена звітність по цих дослідженнях?

18. «ПОЛТАВІКА. Полтавська енциклопедія» — друк дев’ятого тому «Образотворче і декоративне мистецтво»; фінансування видання книг до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка «Полтавська Шевченкіана» та «Тарас Шевченко і Полтавщина».

Прописуйте тираж і суми. Видавайте ці книги і в pdf, і в fb2 та epub, щоб кожен мав змогу прочитати їх у себе вдома, коли йому зручно.

Висновки

Ще раз — відсутні критерії та індикатори оцінювання роботи та результатів діяльності Департаменту

Першим етапом, на наш погляд, повинно стати визначення цільової аудиторії. Через відсутність такого визначення, наразі складається враження, що Департамент працює для людей віком 50+, а якщо подивитися на комунальні видання то і 60+. Чому ця структура ігноруєте аудиторію до 30 років — адже навіть у штаті Департаменту — 11 осіб не старше цього віку. Чому вони не візьмуть на себе молодіжні комунікаційні майданчики?

Другий етап — зробіть свій сайт цікавим — моніторте різноманітні можливості для молоді, конкурси, тренінги, ґранти. В Україні десятки сайтів, де це можна черпати — таким чином Ви станете цікавими для молоді та підвищите відвідуваність свого сайту. Наразі вона мегавбога — 335 чоловік за тиждень (станом на 03.06.14 р. — 48 чоловік на день, можливо, одній й ті самі, якщо врахувати, що співробітники Департаменту точно заходять на свій сайт).

Популяризуйте молодь, молодих громадських діячів, вчіться створювати лідерів громадської думки — за ними майбутнє. Черговий похід Петра Ворони чи Віктора Бугайчука в лікарню — це нікому не цікаво.

Третій етап — стимулюйте працівників до самоосвіти, до постійного освоєння нових інструментів. Немає змоги їздити на тренінґи — хай дивляться лекції УКУ із журналістики, слухають вебінари, підкасти — можливостей для розвитку зараз незліченно багато.

Влаштовуйте Відкритий університет в своєму Департаменті — коли кожного дня один співробітник готує півгодинну лекцію на наперед задану тему. Це буде корисно як йому, так і колективу. Їх аж 27 (+дві вільні вакансії) — вистачить більш ніж на місяць.

Пишіть цікаво. Беріть за основу ту ж «Країну», яку так хочете популяризувати — і намагайтеся переймати їхній стиль.

Четвертий етап − використовуйте системний аналіз у діяльності свого Департаменту. Освойте колективом різні методики й інструментарій (SMART, SWOT, ALARA і т. д.).

Зосередьтеся на висвітленні проблем нашої області та міста, не лише на тому як все прекрасно і чудесно. Пропагуйте креативні ідеї вирішення цих проблем, котрі вимагають мінімального фінансування.

Ми би хотіли бачити Департамент потужним інформаційно-аналітичним центром, якому б не було рівних в області. Сподіваємося, до кінця 2014-ого так воно і буде.

А через півроку ми проаналізуємо наскільки вдалося Департаменту виконати поставлені завдання.

«Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему