Олег Пустовгар: На кожну російську брехню має бути наша, українська правда

Розпочинаємо інтерв’ю з нещодавно призначеним директором Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА Олегом Пустовгаром. Він розповів, як буде забезпечуватися інформаційна безпека держави у Полтавській області. Як з’ясувалося, директор інформаційного департаменту тільки у 2010 році захистив магістерську роботу з цієї тематики.

— Пане Олеже, окресліть пріоритетні напрямки роботи у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави на Полтавщині.

— Основні напрямки роботи із забезпечення інформаційної безпеки на Полтавщині викладені у відповідному розпорядженні голови Полтавської ОДА «Про координацію інформаційної діяльності та захист інформаційної безпеки держави на території Полтавської області у 2014-2016 роках», яку 28 травня поточного року підписав голова ОДА Віктор Бугайчук. Ми працювали над проектом розпорядження протягом 15 днів, залучивши до цього не тільки спеціалістів департаментів облдержадміністрації, а й представників громадськості. Особисто я, працюючи над проектом розпорядження, спирався ще й на свою магістерську роботу, присвячену питанням інформаційної безпеки, яку захистив в Академії державного управління у 2010 році. Документом передбачена робота у напрямках освіти, суспільної моралі, роботи зі ЗМІ, комунікацій з громадськістю, культури, економіки та захисту інформаційної інфраструктури. Наприклад, хочемо спільно із Навчально-науковим інститутом інформаційних та освітній технологій Полтавської аграрної академії плануємо провести низку семінарів як для держслужбовців, так і для ЗМІ на тему інформбезпеки. Серед іншого проговоримо якою електронною поштою користуються держслужбовці. Відомо, що та ж mail.ru знаходиться під досить сильним впливом російських спецслужб, а її користувачі тим самим капіталізують власників цього ресурсу в українському просторі. Треба проводити роз’яснювальну роботу, щоб українці користувались ресурсами ukr.net або i.ua або хоча б gmail.com, у яких кращий ступінь захищеності даних. Загалом, це заходи у сфері ЗМІ, безпеки інформаційної інфраструктури, комунікацій з громадськістю, економіки, освіти, культури, захисту суспільної моралі.

— Які конкретно заходи вживатимуться найближчим часом?

— Будемо ініціювати запровадження рубрик у ЗМІ «Геть російських окупантів!». Готуватимемо план інформування громадськості про переваги вступу України до НАТО. Спільно із істориками — науковцями готуватимемо просвітницькі статті та теле і радіо-передачі на тему «Крим — українська земля!». Серед пріоритетів — фінансування покриття території області ефірних цифровим сигналом, зокрема й ОДТРК «Лтава», координація охорони телерадіотрансляційних веж радіотелевізійного обладнання Полтавської філії ДП «Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення». Ініціюватимемо виділення коштів на технічне переоснащення ОДТРК «Лтава» в сумі 528 тисяч гривень. Ініціюватимемо трансляцію соціальних аудіо й відео роликів, направлених на єдність держави та формування українського патріотизму, відео — кліпів, пісень часів визвольних змагань українського народу за незалежність. Будемо популяризувати заходи Держкомтелерадіо щодо розбудови у Полтавській області мереж трансляції програм Національної радіокомпанії у ФМ-діапазоні. Плануємо й інформаційний супровід проведення військово-патріотичних таборів під егідою молодіжних патріотичних організацій. Скажімо, цього літа у Ковалівці буде проходити за сприяння Мінмолодьспорту всеукраїнський патріотичний табір «Відвага», який організовує одне з молодіжних об’єднань області. Ми вважаємо, що такі заходи ефективніші за, наприклад, вихід якогось чиновника у краватці до мікрофона, щоб продекламувати вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну», оскільки молоді більше подобається спілкуватися з однолітками. Інформація про цей захід буде поширюватися на правах соціальної реклами у державних ЗМІ. Ефективність такого підходу вже себе показала на інших заходах цієї організації, зокрема, y відкритих лекціях про Симона Петлюру у навчальних закладах міста.

— Як контролюватиметься ефективність вжитих інформаційних заходів?

— Науковці визначають інформаційну безпеку як стан, коли національним інтересам держави в інформаційному просторі ніщо не загрожує. Відповідно, якщо жодних загроз не фіксуватиметься, то ми вважатимемо, що наша робота ефективна. Головне, щоб не було закликів до тероризму, сепаратизму та зміни державного кордону України.

— А зараз на Полтавщині є загроза інформаційній безпеці держави?

— Наразі ми не зафіксували жодного факту розміщення українофобських матеріалів у телевізійному, радійному, друкованому просторі чи на сторінках інтернет видань. Проте такі матеріали ми знаходили у деяких групах популярних соціальних мереж. Таку інформацію ми збираємо та передаємо до відповідних органів — прокуратури, та деяких інших.

— Згідно з розпорядженням голови ОДА про інформаційну безпеку, передбачено створення інформаційних груп протидії російській пропаганді. Що це будуть за групи та чим вони будуть займатися?

— Ці інформаційні групи не фінансуватимуться — вони працюватимуть на волонтерських засадах. Туди увійдуть не політики, а громадські діячі, яким довіряють люди — так звані лідери суспільної думки. Здебільшого, ця група буде проводити роз’яснювальну роботу за кожним випадком інформаційних атак на Україну. Наприклад, це можуть бути брифінги та коментарі для преси. На будь-яку російську брехню має бути наша, українська правда.

— У розпорядженні голови ОДА українське православ’я розглядається як фактор національної безпеки. На чому ґрунтується таке сприйняття?

— Загалом, ми розглядаємо українське православ’я не просто як одну з релігій, а як одну з основ української духовності і традиційну для України віру. Розпорядження написано в дусі захисту традиційних цінностей нашого народу, оскільки це є об’єднуючим фактором. З цих же міркувань ми плекаємо надії на утворення єдиної помісної Української православної церкви. Нагадаю, що Держава, згідно з 11 статтею Конституції має підтримувати культурне відродження нації та захищати її традиції, а традиційну українську культуру неможливо уявити поза православ’ям.

Американський професор Семюель Хантігтон присвятив одну зі своїх праць цивілізаційним розломам. Має назву «Зіткнення цивілізацій». На нашій планеті є кілька цивілізацій — мусульманська, християнська та багато інших. Християнські цінності є традиційними для українців, та і Європейський союз фактично є спільнота християнських країн. Свого часу Польща навіть пропонувала внести до преамбули установчих документів визначення ЄС саме як спільноту християнських країн, і хоч цю пропозицію зрештою не прийняли, але ту ж Туреччину, можливо, досі не взяли в ЄС тому, що вона мусульманська.

(Продовження цього інтерв’ю читайте у наших наступних публікаціях)

Богдан АНДРЄЄВ, «Полтавщина»