Програма розвитку громадського транспорту в Полтаві знищила б корупційні схеми

Під час останньої сесії Полтавської міської ради депутати внесли ряд доповнень до кількох програм. Серед них — Програма розвитку підприємництва в Полтаві на 2013-2014 роки, Програма економічного і соціального розвитку м. Полтави на 2013 рік, Програма розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою м. Полтави на 2013 рік та інші. Ключове слово, на яке хотілося б звернути увагу, — це «розвиток». Але чомусь сфера громадського транспорту залишилася поза увагою очільників Полтави.

Кому потрібна Програма розвитку громадського транспорту?

Так, на даний момент у місті немає Програми розвитку громадського пасажирського транспорту. Про що це свідчить та яким боком це може вилізти Полтаві, розповів Володимир Латиш, фахівець з питань запровадження суспільної регіональної економіки, член Громадської ради при Полтавській облдержадміністрації.

— Взагалі система роботи громадського транспорту була розроблена для Полтави на 2009-2015 роки ще в 2008 році (за підписом тодішнього начальник відділу з питань транспортних перевезень та зв’язку М. Дубинки). Вона була схвалена МСОТ і ЄБРР та навіть прийнята до реалізації сесією міської ради у вигляді «Програми розвитку міського громадського транспорту на період 2009-2011 роки». Але у зв’язку з тим, що така система громадського транспорту унеможливлює корупційну складову у розподілі ринку перевезень, ліквідовує надприбутки «кільцевих» маршрутів, то вона була «успішно» звернута міськими можновладцями, що є красномовним свідченням того, що інтереси громади них є нікчемними, — прокоментував Володимир Латиш.

До речі, Програму розвитку громадського пасажирського транспорту загального користування міста Полтави на 2009-2015 роки розробили згідно з Законами України «Про автомобільний транспорт » № 2344-III від 05.04.2001, «Про транспорт» № 232/94-ВР від 10.11.1994, «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30.06.1993 та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність автомобільного громадського пасажирського транспорту загального користування.

Згідно з Програмою маршрути Полтави розподілялись би на головні та другорядні (підвізні). До речі, у 2008 році, коли розробляли Програму, не планувалося, що найприбутковіші «кільцеві» маршрути міста потрапить до рук приватного перевізника ТОВ «Полтава-Еко». На думку Володимира Васильєва, голови комісії з питань громадського транспорту та пасажирських перевезень Громадської ради при Полтавській ОДА, «по кільцю» городян мають обслуговувати тільки тролейбуси КП «Полтаваелектроавтотранс». Тоді і підприємство піднімалося б, і бюджет міста краще наповнювався б.

Про єдину платіжну систему

Для справедливого розподілення коштів між перевізниками та для зручності пасажирів у Полтаві мали запровадити єдину платіжну систему міського громадського пасажирського транспорту. Згідно з Програмою, у місті впровадили б наступні способи оплати за транспортні послуги...

• Проїзні абонементи. Планувалося, що він буде одним з найпопулярніших способів оплати за послуги. Їх дія розповсюджувалася б на всіх маршрутах та у всіх видах громадського транспорту. Такі абонементи дозволили б пасажирам здійснювати вільну пересадку без додаткової оплати.
• Паперові квитки. Такі квитки з відносно високою вартістю, повинні мати найменшу популярність у пасажирів.
• Смарт-картки з можливістю поповнення рахунку. Запровадження електронних безготівкових платежів дозволило б «розвантажити» кондукторів-касирів та водіїв від процедури надання квитків та контролю за оплатою послуги пасажирами.
• SMS-квитки. Як сказано у Програмі, «така форма сплати проїзду за допомогою мобільного телефону є найбільш зручною та дешевою формою оплати транспортної послуги».
• Питання пільгового перевезення вирішилося б завдяки введенню пільгових купонів. За словами Володимира Васильєва, років 10 тому такий метод оплати проїзду був запроваджений експериментально у Диканці. Тоді виявилося, що пільговики їздили менше, ніж на їх перевезення виділяли коштів з бюджету. До речі, пільгові купони діяли б в усіх видах транспорту. При цьому субвенція за перевезення пільгових пасажирів надавалася б за реально виконану транспортну роботу згідно з загальною кількістю перевезених пасажирів.

— З впровадженням єдиної платіжної системи перевізник отримував би прибуток не від кількості перевезених пасажирів, а від кілометропробігу, — пояснив Володимир Васильєв. — У цьому випадку однаково було б і пасажирам, і перевізникам. Перші отримували б необхідні послуги, як і раніше, другі — прибуток (не залежно від того, 10 чи 100 пасажирів перевозить автобус). При цьому у місті припинилися б «гонки», у яких водії намагаються встигнути забрати із зупинки якомога більше пасажирів.

У Програмі прописано, що «єдина система оплати за послуги громадського транспорту (електронні та довгострокові проїзні квитки, SMS-квитки) має на меті знизити тариф та спростити процедуру оплати послуги, зробити справедливим розподілення коштів між перевізниками». Так, за словами Володимира Васильєва, оплата за проїзд у громадському транспорті Полтави могла бути знижена до 1 гривні ( і це без заганяння перевізників у збитковість). Проте немає Програми — немає і усього вище перерахованого.

І знову про сумне: GPS

До речі, згідно з Програмою (якби вона працювала), до 2012 року в Полтаві вже мала б бути запроваджена система головного маршруту та єдина безготівкова платіжна система. За словами Володимира Васильєва, першим етапом впровадження Програми розвитку транспорту було облаштування громадського транспорту GPS-навігаторів. Коли чиновник пішов з посади начальника Центральної диспетчерської служби, датчиками геонавігації було обладнано 130 одиниць транспорту. На даний момент — їх кількість зменшилася. Так, за даними відділу з питань транспортних перевезень та зв’язку Полтавського міськвиконкому, на сьогоднішній день з близько 350 одиниць громадського транспорту Полтави датчиками GPS обладнано тільки 101 автобус. До речі, через відсутність датчиків геонавігації в маршрутних таксі та автобусах у Полтаві і досі немає повного розкладу руху громадського пасажирського транспорту. У будь-якому випадку так стверджують чиновники.

— У Полтаві — просто проблема з встановленням GPS-навігаторів у громадському транспорті. А усе тому, що датчики геонавігації мають встановлюватися за кошти міськвиконкому, а не перевізників. Для цього потрібна Програма розвитку транспорту, а її — немає. Якби була, центральна диспетчерська могла б закупити GPS-навігатори — і все, — прокоментував Володимир Васильєв.

Чому в Полтаві вже кілька років немає Програми розвитку транспорту, у міськвиконкомі нам так і не відповіли. Чи то у мерії вважають, що в місті вже і так достатньо розвинута транспортна система; чи то чиновникам здається, що розвиватися у цьому напрямку просто не потрібно...

Так, а куди, пробачте, прямуємо? Аби тільки не вийшло, як у «Ворошиловграді» Сергія Жадана: «У дитинстві ми всі мріяти бути космонавтами, а стали лузерами».

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»