Розмір тексту

Запросіть держслужбовця на вечерю — і зробіть його корупціонером

Неоднозначні норми нового антикорупційного закону можуть зламати долю чиновника навіть через банку кави

Більше півроку минуло відтоді, коли в Україні набрав чинності Закон «Про засади запобігання і протидії корупції». Ми вже писали, що автори закону прописали для держслужбовців значно жорсткіші норми, порушивши які, чиновник перетворюється на корупціонера. Приводом для звільнення можуть бути «презенти» у вигляді коньяку, цукерок чи банки кави.

При цьому багато держслужбовців, не достатньо знаючи всі нюанси нових норм, невільно потрапляють в своєрідний «капкан» нового закону. Про це ми вели розмову із головним спеціалістом з питань протидії та запобігання корупції апарату Полтавської ОДА Андрієм Логвиненком.

— Андрію Григоровичу, то в чому полягає суть цих «капканів»?

— По-перше, нагадаю, що в Україні з 1995 року і до 5 січня 2011 року діяв Закон «Про боротьбу з корупцією». Всі звикли до нього. Але після 5 січня закон втратив чинність і десь півроку утворився вакуум. Лише 1 липня 2011 року з’явився новий закон. На думку багатьох спеціалістів, майже третина норм цього закону неоднозначна. Тобто їх можна трактувати досить вільно. Наведу приклад. Закон має статтю 8 «Отримання подарунків». У роз’ясненні Мінюсту від 28.07.11 року йдеться про те, що держслужбовцям дозволяється брати подарунок, вартість якого не перевищує 50% мінімальної зарплати. На перший погляд все зрозуміло. Але далі говориться, що цей подарунок можна взяти за умови, що він не впливатиме на прийняття правомірного рішення, або не створюватиме враження, що це може вплинути на рішення держслужбовця. Роз’ясню. Наприклад, я вам приніс на день народження коробку цукерок і привітав вас. Як визначити вплив цього подарунка на ваше рішення?

— Або як визначити — чи створило це враження, чи ні?

— Це ще не все. У роз’ясненні також йдеться щодо дарунків, які дозволяється приймати держслужбовцям. До них можна віднести ділові подарунки (сувеніри) і прояви гостинності (запрошення на каву або вечерю) у скромних масштабах, які широко використовуються для налагодження добрих ділових відношень і зміцнення робочих стосунків. Зрозуміли? Я, наприклад, не можу точно зрозуміти межі «скромних масштабів». Для мене це буде 50 грн., а для когось більше. Якщо справа дійде до суду, то вийде так, як вирішить суддя.

— Закон проходив експертну оцінку?

— Я був на міжнародному семінарі, і фахівці ставили запитання законотворяцям щодо цих двозначностей. Але вони відповіли, що це база, мине час і все впорядкується, відшліфується. Навіть зараз багато науковців, професорів, коментуючи цей закон, говорять «на мою думку». А так не може бути — закон вимагає чіткості та ясності. Тож коли закон відшліфується, окремі держслужбовці можуть зламати собі долю і прецедент вже був.

— Який?

— Юрист однієї із РДА (з етичних міркувань не буду називати його ім’я) отримав доручення взяти участь у судовому засіданні по справі, де окрім інших, були його родичі. Він мав би направити замість себе іншого спеціаліста або попередити голову РДА. Він цього не зробив, тому виник «конфлікт інтересів». Його звільнили. А йому 45 років, з вищою освітою, із професійним та життєвим досвідом. І куди йому тепер? Навіть якщо суд не вирішив позбавити його права обіймати державні посади протягом якогось терміну, то працевлаштуватися після такого звільнення дуже важко.

— Але ж він має відповідати?

— Звичайно, кожен має нести відповідальність. Але я говорю про іншу колізію. Закон передбачає обов’язкове звільнення, не зважаючи на те, скільки взяв чиновник: 50 грн. чи 5 млн. Так не можна. За банку кави, яку тобі подарували на день народження, можна наказати якось по-іншому. Наприклад, позбавити премії чи відтермінувати отримання рангу. Але не звільняти, це ж людська доля. До речі, ще один момент. Звільняють лише тих службовців, які обіймають невиборні посади. Теж якось дивно. Або ще. Новий закон розтлумачує корупцію у редакції попереднього закону, але додає, що порушити антикорупційне законодавство можна не тільки по факту, але навіть усно погодившись взяти якийсь «презент». Але як довести ці наміри? Це явка з повинною чи свідчення третьої сторони?

— Андрію Григоровичу, може скластися враження, що ви захищаєте потенційних корупціонерів.

— Ні, я вбачаю свою функцію у тому, щоб донести до кожного держслужбовця оці «підводні камені» нового закону. І, якщо говорити відверто, то хабар дають тому, хто має якісь можливості для вирішення «питання». А які повноваження у держслужбовців навіть середньої ланки, на що вони впливають? Взяти їх на цукерках для статистики? Або назвати таких держслужбовців «загрозою національній безпеці», як тлумачать правоохоронні органи? Тлумачать правильно, і я з ними погоджуюся. Але тут головне — не створити видимість боротьби.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему