Відпустки за власний рахунок в галузі культури беруть одиниці

Цьогорічне суттєве підвищення тарифів на енергоносії боляче вдарило по бюджетній сфері. Наприклад, щоб якось зекономити на витратах за комунальні послуги, в жовтні цього року були подовжені канікули, щоб за рахунок економії перекрити ці додаткові затрати, не передбачені в бюджеті.

Тоді на наших сторінках ми порушили тему, що педагогів загальноосвітніх шкіл змушували брати відпустки за власний рахунок. Однак, у міському управлінні освіти цю інформацію спростували, хоча й підтвердили проблему збільшення тарифів.

Як позначилося це підвищення на культурі та про деякі аспекти галузі «Полтавщина» спілкувалася з заступником начальника управління культури Полтавського міськвиконкому Ларисою Кречко.

— Лариса Миколаївна, якщо коротко, то яка структура міської галузі?

— На сьогоднішній день до неї входять 5 шкіл естетичного виховання (це 1, 2, 3 музичні школи, художня школа та Мала академія мистецтв), 5 музеїв (Короленка, Мирного, Котляревського, художній та музей Полтавської битви), клубні заклади (МБК, духовий оркестр «Полтава», парк «Перемога» та КП «Палац дозвілля «Листопад»), і централізована бібліотечна система, до якої входить 17 бібліотек.

— Чи вистачить коштів для зарплати до кінця року і чи є у вас заборгованість по зарплаті?

— Наші працівники повністю отримають зарплати включно з груднем, тобто весь рік по зарплаті ми закриємо, і без боргів перед людьми. Немає боргів і перед енергопостачальниками.

— Скільки ви переплатили за новими, підвищеними тарифами?

— Не можна сказати, що переплатили — не було з чого, адже весь рік був розписаний. Ми зекономили на двотижневих канікулах, коли не опалювали приміщення. Це було з 17 по 29 жовтня. Хочу сказати, що з 1 жовтня загалом комунальні послуги (електроенергія, теплопостачання та газ) зросли на 47%.

— А робітники працювали на канікулах за гроші?

— Так, вони вийшли і виконували методичну роботу.

— За свій рахунок, так би мовити добровільно-примусово, нікого не відправляли у відпустки?

— Ні, деякі вчителі на канікулах справді написали такі заяви, а директори їх підписали. Але це було не масово, люди попросили вирішити якісь особисті питання.

— Які зарплати у ваших працівників?

— У школах естетичного виховання 2,4-2,5 тис. грн. У бібліотеках 1,8-2,3 тис. залежно від вислуги. Найменше отримують музейні та клубні працівники — це від тисячі до тисячі двісті.

— Яка місячна ставка і скільки їх взагалі?

— Наша ставка — це 72 години. Повних ставок маємо 839. Хоча людей у нас більше 900, адже деякі працюють на неповній ставці. 35 ставок на самоокупності, вони комерційні. У нас трохи інша система фінансування — ми не освітянські педагоги. Ми фінансуємося з Києва за формулою, яка розраховується з кількості населення. Наприклад, по формулі на таку кількість людей потрібно три школи. А у нас п’ять. Щоб не закривати ці дві, на які не передбачені кошти з Києва, ми пропорційно розподіляємо кошти між усіма. Хоча без дофінансування з міського бюджету ми не можемо. На комунальні витрати ми цього року отримали з міського бюджету 2,2 млн. грн. Це тільки на «комуналку».

— Лариса Миколаївна, є у вас інші джерела прибутку?

— В музеях — це продаж квитків по 5 грн. за штуку. Ці кошти йдуть на спецрахунок, а потім на ремонти музеїв та на роботу з фондами. Із січня 2011 року, майже через 8 років, довелося вдвічі підвищити батьківську плату. Відтепер вона від 50 до 90 грн. на місяць. Остання цифра стосується вокалу, гри на гітарі та скрипці — вони популярні.

— Плинність кадрів не турбує?

— Така проблема відсутня. Наші робітники, особливо педагоги шкіл, зарплатою задоволені. Що стосується нових кадрів, то ми омолоджуємося. У нас працюють тільки 10% людей пенсійного віку.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»