Через «хамське поводження» водія пенсіонерка могла стати інвалідом

Двері автобуса відчинилися. Лідія Грінченко разом подругою хотіли зайти до салону, але транспорт раптом почав рухатися. Пенсіонерки не одразу зрозуміли, що сталося, але почали кричати: «Зупиніться!» Та водій ніби не чув. І лише коли крик став сильнішим той нагримав: «А чого пхнетеся на передню площадку, он задня є!»

— Я ж могла залишитись без ноги! Страшно було! — згадує Лідія Іванівна. — А потім, кому я потрібна, я ж самотня. Ну, внуки-то є, але кому я потрібна? Оце на дачі наберу овочів та ходжу продаю. А так, що було б, аби інвалідом залишилась? Це усе одно тоді, що йди на кладовище, живцем лягай у могилу — будем закопувать. Ну так же виходить? Мені тоді так погано було, що я цілий день до тями прийти не могла. А серце так тьохкало, що думала вже швидку викликати.

Пенсіонерка не пам’ятає точно, 8 чи 9 вересня відбулася страшна подія, але дещо констатує з впевненістю:

— Їхали ми тоді автобусом з Вакуленець до ринку. Сіли — на Леніна. Ось, я навіть записала номер: ВІ 21-9314 А. І водій... Я ж йому: «Та ви ж також пенсіонер, що ж ви робите!» А він кричить.

Страшно навіть думати, що могло б статися, аби жінка не втрималася за поручні. Лідія Грінченко сподівається, що Головне управління транспорту у Полтавы розбереться з подібним хамським поводженням і заходи будуть відповідні.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»