Мер Кременчука шукає роботу для доньки

— Із кожним кандидатом на посаду президента, які приїжджатимуть у Кременчук, збиралися укладати угоди про конкретну допомогу місту. Про що вже домовилися?

— Єдина політична сила, яка звернулася до мене з пропозицією укласти угоду — Партія регіонів. Я вибрав чотири найбільш вагомі проблеми. Це зведення нового мостового переходу, який з’єднає розділені Дніпром райони міста. На його будівництво сьогодні потрібно півтора мільярди доларів. Далі — добудова дитячого садочка-школи на 270 місць у 278-му мікрорайоні через державну субвенцію, підтримка міської програми щодо питної води і передача приміщення військового госпіталю під онкодиспансер.

— Що пообіцяли спікер Володимир Литвин і президент Віктор Ющенко?

— Володимира Литвина просив урахувати при формуванні бюджету на 2010-й минулорічну проблему, коли Кабмін не провів консультації з регіональними фінансовими управліннями і керівниками. Із чинним президентом говорив тільки про міст. Хочемо, щоб питання його будівництва розглянули на засіданні Ради національної безпеки та оборони, адже це стратегічно важливий об’єкт.

— Ваша родина відчула на собі кризу?

— А хто її не відчув? Донька працювала у філії банку «Столиця». Її закрили, усіх скоротили. Зараз шукаємо роботу. Син працює на підприємстві автосервісу. Продажі автомобілів скоротилися на 70 відсотків. І звернення до станцій техобслуговування теж зменшилися.

— Кременчук не виконує бюджет. Яким буде наступний рік?

— Бюджет поточного року ми почали не виконувати з травня. А до цього в нас було перевиконання і вчасні зарплати. Рівень спаду по машинобудівній галузі — 70 відсотків, по нафтохімічній — до 50. І з цим багажем, без запасу ресурсів, ми входимо у 2010 рік. Думаю, він буде ще важчий, ніж поточний.

— Кілька років тому на відкритті виставки ”Чумацький шлях” один із посадовців сказав, що Кременчук — це заможний пан, а Полтава — панянка-содєржанка. Погоджуєтеся, що Кременчук — окрема область в області?

— Кременчук – не перше місто в області, але й не друге. По об’єму промислового потенціалу ми однозначно займаємо провідне місце, бо 70 відсотків виробництва — у нас. Я ніколи не ставив питання про якийсь спеціальний статус Кременчука. Однак підтримую думку Володимира Литвина про те, що в Україні дев’ять міст, які за статусом і об’ємом потенціалу перебільшили деякі обласні центри. Він готовий підтримати пропозицію про надання таким містам статусу, який би зрівняв їх з обласними центрами, що мають інше бюджетне наповнення. В усьому іншому ми виграємо, бо в нас у місті один керівник, а не три, як у Полтаві.

— 14 грудня вам виповниться 60. Як святкуватимете ювілей?

— Усі роки виїжджав із міста на свій день народження, щоб не робити утруднень ні собі, ні людям. А в цьому році друзі сказали, що не зрозуміють мене, якщо знову так зроблю. Тому буду на місці, але з 14 грудня написав заяву на відпустку без збереження зарплати. Найкращий подарунок Глухову як меру — кошти для вирішення більшості соціальних проблем міста. А подарунок Глухову як людині — щось пов’язане з рибальством, мисливством чи історична література.

До речі...

Кременчук — місто обласного підпорядкування із 230-тисячним населенням. Розташований на двох берегах Дніпра. Їх сполучає єдиний міст. Коли його ремонтували, частина Крюківського району, де живе шоста частина населення міста, опинилася відрізаною від центру. Люди перетинали річку потягами, що курсували нижнім ярусом мосту. Дістатися авто на інший берег можна в об’їзд за 20 км — дамбою гідроелектростанції.

Третина населення Кременчука — молодь від 14 до 35 років.

У місті працюють 86 промислових підприємств — виробляють вагони, автомобілі КрАЗ. Через кризу масово скорочують працівників. «Укртатнафта», яка займала третину українського ринку нафтопродуктів, через конфлікт між власниками істотно знизила обсяги переробки.

У Кременчуці є пам’ятники сантехнікам і щуці як символу міста. Був монумент яйцю, п’ять років тому його розбили у ніч перед приїздом Віктора Януковича.

Кременчуцькі міліціонери сфотографували і зняли відбитки пальців у бомжів на випадок, якщо вони замерзнуть до смерті взимку.

Наталія ВІСИЧ