17 червня, 10:00

Поліція Полтави проводить розслідування справи захоплення рейдерами перукарні на Половках

Перукарня на вулиці Великотирнівській, 39а Перукарня на вулиці Великотирнівській, 39а | Фото Миколи Лисогора

Працівники перукарні на вулиці Великотирнівській, 39а захищають свою власність від рейдерських посягань

На початку 80-х років у мікрорайоні Половки на вулиці Великотирнівській, 39а відкрилася перукарня. Вона була найбільшою в місті, мала площу 588 м² і працювало в ній близько 30 перукарів.

В радянський час підприємства були державними, а після розпаду Союзу, їх почали приватизували. У 1996 році директор цієї перукарні Світлана Горшкова запропонувала працівникам приватизувати перукарню. Вона склала договір про створення командитного товариства «Горшкова та інші — фірма «Свагі». Згідно з угодою, кожен підписант отримав по 4% власності. Усього було 25 вкладників.

Після цього Світлана Горшкова взяла під заставу на 4 місяці велику суму коштів у Віктора Мирунка. Згідно з домовленістю, якщо вона не повертає гроші, то Мирунко отримує 400 м² приміщення перукарні. Вона пояснила вкладникам, що кошти потрібні, щоб зробити ремонт в перукарні. Гроші вона не повернула і Мирунко отримав більшу частину приміщення. В цьому приміщенні зараз знаходиться супермаркет «Хуторок». Працівники говорять, що насправді Горшкова цих грошей не отримувала, це була шахрайська схема вилучення майна.

Далі Горшкова довела перукарню до банкрутства — підприємство не платило за комунальні послуги. Директор хотіла продати приміщення, яке залишилося. Тоді працівники й дізналися, що договір командитного товариства не такий, який вони підписували. Світлана Горшкова мала 72% підприємства, а всі інші вкладники разом — 28%. Вкладники написали на директора заяву в міліцію, почалося слідство. Горшкова деякий час сиділа у СІЗО, а потім вийшла на свободу через поганий стан здоров’я.

У 2006 році Світлана Горшкова померла. За уставом товариства, першочерговими спадкоємцями є колектив. Вкладники перукарні звернулися до нотаріуса, щоб це засвідчити. В 2014 році до перукарні прийшов брат покійної Горшкової Олександр Сулеін з адвокатом Олегом Івановим. Він повідомив, що є правонаступником померлої і хоче стати членом товариства. Згідно з уставом, щоб володіти майном, потрібно стати учасником. Вкладники були проти і подали позов до Київського районного суду. Суд виграли і членом товариства Сулеін не став.

Наприкінці 2016 року до перукарні прийшов сам Олег Іванов, але уже як власник. Сулеін продав йому корпоративні права на 72% вкладів. Працівники впевнені, що Іванов знайшов Сулеіна і запропонував за гроші зіграти роль. Насправді Сулеіна перукарня не цікавила. Крім того, брат Горшкової жив у Росії.

У лютому 2017 року чутівський реєстратор вніс такі зміни у державний реєстр, згідно з якими Іванов став повним власником:

  • змінив установчу угоду підприємства на меморандум;
  • виключив зі складу засновників Горшкову та включив себе;
  • перетворив командитне товариство на повне товариство;
  • змінив назву підприємства на «Іванов та інша фірма — «Свагі».

Після того як Іванов зареєстрував власність на себе, він заявив про реорганізацію підприємства. Оголосив збори трудового колективу, однак працівники на них не прийшли, бо вважають його шахраєм. Після цього Іванов всіх звільнив.

Витяг з кримінального провадженняВитяг з кримінального провадження

Вранці 13 травня майстер охоронної фірми прийшов ставити сигналізацію на приміщення перукарні. Згодом прийшов і Олег Іванов. Він сказав, що всі звільнені і мають покинути перукарню. Працівники перекрили вхід, щоб не пропустити у приміщення Іванова та майстра.

Іванов викликав поліцію через те, що йому не дали зайти у приміщення. Працівники перукарні викликали інший наряд поліції, щоб не впустити туди Іванова. Поліція наразі вирішує, хто із них правий.

Зараз у перукарні працює близько 10 майстрів, деякі — із самого її відкриття. Вони не знають, що робити, бояться, що якщо покинуть перукарню, більше туди не зайдуть. Якщо у перукарню зайде охорона, найнята Івановим і почнуть ремонтні роботи, перукарню вже не повернеш.

Докази

У державному реєстрі зареєстровано підприємство «Іванов та інша фірма «Свагі», керівником і власником якого є Олег Іванов. Також у Іванова є право спадщини на 72% перукарні, яке він викупив у Сулеіна.

Основне запитання до державного реєстратора, міг чи не міг він вносити дані зміни у реєстр. Це вже буде вирішувати суд. Згідно з уставом командитного товариства, без згоди вкладників неможливо внести нові відомості у реєстр. У цьому випадку такої згоди не було.

Також працівники перукарні говорять, що ніхто з них не отримував повідомлення про звільнення. Директор підприємства Євгенія Пішанська каже, що Іванов їй погрожував, про що вона написала заяву в поліцію.

Олег ІвановОлег Іванов

Хто такий Олег Іванов

В судовому реєстр ми знайшли цікаву інформацію про діяльність Олега Іванова. У період з 2014 по 2016 рік ми знайшли 7 справ, де «ПриватБанк» судиться за борги з підприємствами, а Іванов Олег Анатолійович виступає як поручитель боржників. Раніше ми писали про подібні випадки з перукарнею «Краса і мода» та «Агрофірмою Пирятин».

Підприємство Сума боргу Номери судових справ
ТОВ «Святослав» 21 млн грн 1622/12822/12
ТОВ «Берег», ТОВ «Черкаси-Дніпро», ТОВ «Птахофабрика Орловецька» 12.8 млн грн 1622/12822/12
«Дібрівський  Кінний Завод № 62» 8.4 млн грн 554/13813/13-ц
ТОВ «Агрофірма Пирятин» 3.5 млн грн 554/8724/14-ц, 554/1975/16-ц
«Торговий дім «Моринський» 291 тис. грн 554/13462/14-ц
ТОВ «Яромир Агро» 217 тис. грн 554/14880/14-ц
ПП «Інтергруп» 47.5 тис. грн 554/14317/14-ц

Також за цей період ми знайшли близько 20 справ де Іванов Олег Анатолійович поручається за громадян, які є боржниками «ПриватБанку».

В юридичній літературі ми знайшли інформацію, що є шахрайська схема створення штучної підсудності за допомогою договору поруки, укладеного без відома боржника. Нею часто користуються банки. Банк подає позов до суду, де разом із боржником вказаний його поручитель, який насправді не знайомий боржнику. В результаті повістку отримує тільки поручитель, а боржник не здогадується, що йде суд. Суддя виносить рішення на користь банку, а поручитель його приймає. Боржник отримує вже готове рішення суду. Така схема створена, щоб усунути боржника від судового процесу. Часто борг штучно створений, або спливли строки позовної давності.

Можливо, Іванов, який хоче отримати перукарню і Іванов, причетний до схем банку, різні люди, але це вже вирішить поліція і суд.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»

Економіка і бізнес