14.09.2016 | 8:43

«Агрофірма Пирятин» судиться за своє майно з керівником полтавського «ПриватБанку»

Полтавське регіональне управління «ПриватБанку» Полтавське регіональне управління «ПриватБанку» | Фото Миколи Лисогора

ТОВ «Агрофірма Пирятин» судиться за свою землю і техніку з директором Полтавського регіонального управління «ПриватБанку» Олександром Цисем

Раніше ми писали про те, як колективне підприємство «Краса і мода» 8 років боролося проти створеної у Полтаві рейдерської схеми захоплення майна. Після підробки документів та влиття підставних коштів, 3 старенькі перукарні ледве не стали власністю організатора схеми. Для шахраїв було важливо, щоб відбирання чужого майна мало «законний» характер і супроводжувалося судовими рішеннями.

В попередній статті ми не назвали тих, хто стоїть за цими схемами. Притримаємо інтригу і в цій, а напишемо про ще один подібний випадок.

ТОВ «Агрофірма Пирятин» судиться за своє майно

Довідково: ТОВ «Агрофірма Пирятин» заснована у 2010 році. Її засновником є Вернигора Григорій Петрович. Керівником, станом на 13 вересня 2016 року, є Поставнєв Сергій Володимирович. Агрофірма знаходиться в селі Повстин Пирятинського району. Агрофірма займається вирощуванням зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, розведенням великої рогатої худоби молочних порід, свиней, а також оптовою торгівлею твердим, рідким газоподібним паливом та хімічними продуктами. Розмір статутного капіталу 3 млн гривень.

«Агрофірма Пирятин» сьогодні в суді намагається відстояти свою землю і техніку. Представники агрофірми погодилися розповісти про ситуацію, але впродовж тривалого часу розмову переносили. Але наразі схоже на те, що вони від коментарів відмовилися. З власниками агрофірми зв’язатися не вдалося. Тому ми написали історію, як «Агрофірма Пирятин» втрачає своє майно, згідно з даними судового реєстру і за розповідями інформованих осіб.

Кредит

У березні 2012 року «Агрофірма Пирятин» взяла кредит в «ПриватБанку» у розмірі 1.4 млн грн для поновлення обігових коштів.

Умови кредитного договору були такими:

  • Позика надається позичальнику на строк до 01.11.2012 року.
  • Позичальник зобов’язується повернути суму наданої фінансової позики до 01.11.2012 року.
  • У випадку несвоєчасного повернення кредитору фінансової позики позичальник сплачує пеню в розмірі 1% від існуючої суми заборгованості за кожний день затримки.

Розуміючи приблизно ситуацію з «Агрофірмою Пирятин», виникає запитання — чи знав про кредит тодішній керівник агрофірми Григорій Вернигора? Згадаємо випадок з «Красою і модою», де про укладений договір купівлі-продажу знав тільки бухгалтер, яка, ймовірно, була задіяна в шахрайській схемі.

Позов до суду про стягнення заборгованості

Ухвалою Октябрського районного суду Полтави від 21 серпня 2015 року агрофірма мала повернути борг в 3,5 млн грн. За борг на рухоме і нерухоме майно агрофірми було накладено арешт, також було заборонено укладати будь-які угоди. Цікаво, що позов до суду подав безпосередньо громадянин Олександр Цись, який є директором Полтавського регіонального управління «ПриватБанку».

Незадовго до такого рішення суду, 1 серпня 2015 року, помер єдиний засновник та керівник «Агрофірми Пирятин» Григорій Вернигора. Нагадаємо, що у випадку «Краси і моди» шахраї почали діяти також після смерті директора.

Олександр Цись стає керівником «Агрофірми Пирятин»

Після прийняття ухвали про стягнення заборгованості в 3,5 млн грн, Олександр Цись особисто від себе подав позов до Октябрського районного суду, в якому зазначив, що після смерті Григорія Вернигори невідомо хто здійснює управління і розпоряджається майном «Агрофірми Пирятин». Оскільки агрофірма винна кошти, а хто нею керує невідомо, він попросив суд назначити себе керівником підприємства. 12 квітня 2016 року суддя Ганна Андрієнко, яка вела цю справу, клопотання Цися задовольнила. Андрієнко у своїй ухвалі зобов’язала Управління Державної реєстрації виконавчого комітету міськради внести зміни в реєстр про ТОВ «Агрофірма Пирятин»:

Виключити відомості, які містяться в ЄДР запис про керівника Вернигору Григорія Петровича. Включити до відомостей про дану юрособу, які містять в ЄДР запис про керівника та особу, яка має право вчиняти дії від імені юрособи, у тому числі підписувати договори, без довіреності Цись Олександра Григоровича.

Тобто, Олександр Цись став повноправним керівником «Агрофірми Пирятин».

Представники агрофірми впевнені, що клопотання абсурдне і суд мав його відхилити. Адже після смерті Григорія Вернигори було достеменно відомо, хто саме був керівником підприємства — Сергій Повставнєв. Він був заступником Григорія Вернигори, тому після його раптової смерті саме Повставнєв став керівником агрофірми. Крім того, Григорій Вернигора мав спадкоємців — дружину Наталію та доньку Людмилу, які згідно з законом отримали 100% статутного капіталу товариства.

З огляду на те, що на той момент були відомі керівник і власники агрофірми, Олександр Цись не мав жодного відношення до «Агрофірми Пирятин» і не міг стати її керівником. Які були мотиви судді Андрієнко, яка прийняла рішення призначити Цися керівником агрофірми, — невідомо.

В Єдиному реєстрі судових рішень таку ухвалу судді Андрієнко не опублікували.

Рішення суду було виконано і 18 квітня в реєстр юридичних осіб і фізичних осіб підприємців було внесено відомості про нового керівника «Агрофірми Пирятин».

Коли справжнє керівництво агрофірми дізналося про нове призначення то одразу подало апеляцію. 15 липня 2016 року Апеляційний суд скасовує рішення судді Андрієнко. У своїй ухвалі апеляційній суд пояснив, що заява Цися не відповідає вимогам, не містить доводів і обґрунтувань для задоволення позову. Суддею Андрієнко не перевірені зазначені позивачем доводи і не перевірені факти. Суд не встановив законність забезпечення позову:

Проводячи забезпечення позову у зазначений спосіб, суд фактично безпідставно втрутився у внутрішню діяльність товариства, та підмінюючі встановлений законом порядок призначив товариству нового керівника, який, виходячи зі змісту позовних вимог, є зацікавленою особою, а тому може здійснювати управління товариством на свою користь без врахування інтересів самого товариства та спадкоємців засновника товариства.

За час керівництва Олександра Цися «Агрофірма Пирятин» продала багато техніки з автопарку підприємства. Як розповіла інформована особа, агрофірма втратила новеньку європейську техніку. Так, лише новий комбайн Сlaas Lexion коштує 150-200 тис євро (4,5-5,5 млн грн), що значно більше боргу агрофірми перед «ПриватБанком», який становить — 3,5 млн грн.

Техніка агрофірми була продана і перепродана — наразі дуже мало шансів її повернути. Схожа ситуація була з «Красою і модою», де майно підприємства, за рішенням суду, стало власністю підприємства «Фенікс», а потім — за борги «Фенікса» — власністю громадянки Коротіної.

Сьогодні «Агрофірма Пирятин» продовжує в судах боротися за своє майно. Наступне судове засідання по цій справі буде 15 вересня в Октябрському районному суді.

Підставні особи у справі «Агрофірми Пирятин»

Як і з «Красою і модою», в історії про «Агрофірму Пирятин» також фігурує Кравченко Ольга Володимирівна та Іванов Олег Анатолійович.

Суддя Андрієнко прийняла рішення про стягнення заборгованості на користь Цися і ухвалила призначити його керівником агрофірми, однак про судове засідання ніхто з представників агрофірми не знав. У своїй апеляційні скарзі агрофірма повідомила, що про існування ухвали від 12 квітня 2016, якою Андрієнко прийняла рішення призначити Цися керівником підприємства, в самій агрофірмі дізналися тільки 25 травня. Це ускладнило подачу апеляції, оскільки пройшли строки подачі скарги.

Як стало можливим, що засідання по справі «Агрофірми Пирятин» проходили без представників самої агрофірми?

У позові Олександра Цися на агрофірму, першим відповідачем стоїть Кравченко Ольга Володимирівна, а уже потім ТОВ «Агрофірма Пирятин». Ольга Кравченко у справі виступає, як поручитель агрофірми, хоча, хто вона така — для представників агрофірми — загадка. Ця схема працювала так: про судове засідання повідомлялося невідомому поручителю Ользі Кравченко, а в самій же агрофірмі не знали про те, що проходить суд. Виходило, що і всі судові процедури були дотримані, і суд відбувся без участі справжніх представників «Агрофірми Пирятин».

Також, за допомогою Ольги Кравченко, вдалося відправити справу в Октябрський районний суд. Зазвичай справа розглядається в суді за місцем проживання, знаходження відповідача, тобто вона мала розглядатися в Пирятинському районі. Однак невідомий поручитель Ольга Кравченко мешкає у Полтаві в Октябрському районі.

Іванов Олег Анатолійович виступив поручителем у позові «ПриватБанку» до «Агрофірми Пирятин» у 2014 році. Справа також розглядалася в Октябрському районному суді Полтави, суддею Материнко. «ПриватБанк» вимагав стягнення заборгованості у розмірі 3 млн грн. Однак через рік сам «ПриватБанк» від позову відмовився, мотивуючи відкликання заяви тим, що сторони домовилися. Ймовірно, що «Агрофірма Пирятин» не знала і про цей суд. А у справі «Краси і моди» поручителем був невідомий їм Олег Іванов, який гарантував, що підприємство поверне борг Плеханову. Цю справу також розглядала Материнко.

Спільне в історіях про «Красу і моду» і «Агрофірму Пирятин»

  • Проблеми почалися після смерті керівників. В ситуації з агрофірмою — після смерті директора Григорія Вернигори, з «Красою і модою» — після смерті директора Людмили Александрової.
  • В обох випадках діють підставні особи Кравченко Ольга Володимирівна та Іванов Олег Анатолійович.
  • В обох випадках вносилися відомості в ЄДР про зміну керівництва.
  • В обох випадках справа розглядалася в Октябрському районному суді Полтави.
  • В обох випадках є зв’язок з «ПриватБанком». Олександр Цись — керівник регіонального відділення банку, Ігор Плеханов — співробітник юридичного відділу банку.

Ми описали боротьбу з рейдерами колективного підприємства «Краса і мода» і про ситуацію з «Агрофірмою Пирятин». Наступна стаття буде фінальною і остаточно проллє світло на шахрайську схему, створену на Полтавщині.

«Полтавщина»

Економіка і бізнес