Чи впливає місце проживання на долю людини? В останнє десятиліття це питання варто було адресувати не астрологам, а полтавським комунальникам. Адже до деяких мікрорайонів чи вулиць, де люди давно чекали на допомогу, їхні руки так ніколи й не дійшли.
Що дає людині відчуття комфорту й захищеності. Гроші? Ні, кількість і стан зелених зон. Якщо виходити з такого критерію, за останнє десятиліття полтавці змушені були почуватися вкрай незручно й беззахисно.
Що потрібно, щоб Полтава буквально за десятиліття перетворилася на територію суцільного хаосу? Штучно паралізувати діяльність Інспекції по контролю за благоустроєм. Що потрібно, щоб у Полтаві запанував порядок? Відродити Інспекцію до життя, змінивши принципи її роботи. Над оздоровленням цієї комунальної служби півтора року працювала наша команда.
Психологи говорять, що яскраве світло дарує людині комфортне відчуття. З цієї точки зору, десь 100 тисяч полтавців понад десятиліття жили в зоні суцільного дискомфорту й небезпеки. Адже значна частина Полтави просто не була освітлена.
Статистика стверджує, що 95% сміття, накопиченого людьми, потрапляє на звалища. Але для Полтави останнього десятиліття цей показник був занадто оптимістичним. До сміттєзвалища не доїжджало 25% відходів — вони залишалися там, де їх викинули і де їх ніхто не прибирав.
Чому в Полтаві останнього десятиліття існувала монополія на перевезення? Тому, що комунальний транспорт штучно витіснили з міських маршрутів і фактично прирекли на повільне вмирання. А хто від цього найбільше страждав? Полтавці.
Євген Дикань, Ігор Еренбург та Максим Медведєв стали керівництвом міської партійної організації «За майбутнє»
Що потрібно для того, щоб наші діти мали успішне майбутнє? 85% батьків вважає — досконале знання англійської мови. А воно неможливе без сучасної навчальної бази з обов’язковим використанням найновіших технологій. В останнє десятиліття в нашому місті з цим було непросто.
Чому за останнє десятиліття в Полтаві накопичилося так багато проблем? Тому, що комунальники вирішували лише кожне двадцяте звернення, а решту ігнорували. Та й то зроблене потім доводилося переробляти — з причини халтурності виконання.
Чому за останнє десятиліття на міських маршрутах стало менше тролейбусів? Та тому, що 78% з них давно відпрацювали термін експлуатації. Але купувати нові ніхто й не думав.