У п’ятницю, 25 листопада 2022 року, о 17:30 у центрі «Дія.Бізнес» (вул. Соборності, 45а) відбудеться літературний вечір полтавської поетки Марини Боровської. Вхід на захід — вільний. 

Твори шкільної програми озвучують професійні актори й завантажують на YouTubе в рамках проекту «Вінілосховище» Олександра Біленького

8 жовтня у Полтавському літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного вшанували пам’ять видатного Українця — діяча Української революції 1917-21 рр., мецената, видавця, публіциста, землевласника, члена Старої Громади, ініціатора заснування організації, з якої народилася Українська Центральна рада — Товариства Українських Поступовців. До заходів долучилися патріотично налаштовані полтавці — члени спілки екскурсоводів, краєзнавці, музейники, громадські діячі, волонтери російсько-українського фронту й Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Відбулася чергова сесія Кременчуцької міської ради. Депутати затвердили нові назви ще 30 вулиць, провулків та проїздів, які перейменовуються у процесі деколонізації/дерусифікації. Процес голосування проводився з 17 серпня до 6 вересня включно у електронній формі на офіційному сайті громади. Зокрема, мешканці Кременчука підтримали й перейменування вулиці, яка прославляла російського радянського космонавта Леонова на честь Юрія Дадака (Руфа) — видатного українського поета, письменника, вченого, громадського діяча, засновника літературного проєкту «Дух Нації».

13 серпня виповнилося 100 років від дня народження Леоніда Лимана (1922 — 2003), поета, публіциста, літературного критика, яскравого представника українського модернізму. Пам’ятна дата цьогоріч відзначається з ініціативи Інституту нацпам’яті та згідно з Постановою Верховної Ради на державному рівні.

«Маруся Чурай — голос і душа пісенної України». Таку назву має вистава, прем’єра котрої відбулася 30 серпня у Полтавському літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного. Автором сценарію є Юлія Корженко, членкиня Полтавського осередку Національної спілки композиторів України. Виставу показали в одній із кімнат музею, де започатковують експозицію «Світлиця Марусі Чурай».

27 серпня о 18:00 у пабі «Сто доріг» відбудуться змагання поетів у шоу-форматі літературного СЛЕМу. Харківські організатори запрошують полтавців доєднатися.

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім’я нині російські окупанти використовують як ідеологічну зброю: «Херсон — полуденный край России», — банер з цією цитатою розвісили російські окупанти у Херсоні. На його честь у Полтаві в часи СРСР встановили пам’ятник, а ще на Полтавщині налічується 120 назв вулиць, провулків, площ, проспектів його імені. Сьогодні мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна (1799-1837).

За даними Полтавського офісу УІНП в населених пунктах Полтавщини досі є чинними 54 топоніми на честь Горького, а пам’ятники йому дотепер бовваніють у місті Решетилівка (територія і власність ТОВ «Бурат-агро») та у с. Середняки Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району та у с. Загребелля Чорнухинської громади Лубенського району Полтавщини. Чому для України, яка бореться за власну свободу, демократію, незалежність із російським імперіалізмом, ця особа є одним із символів духовного та фізичного рабства? Чому очищення топонімічного і меморіального простору від цієї постаті так важливо?

За рекомендацією Мінкульту, в обласній бібліотеці ім. Котляревського у Полтаві прибирають з відкритого доступу книги та журнали з творами Достоєвського, Маяковського та інших російських авторів