Чорні гранітні плити із портретами героїв — такий вигляд матимуть надмогильні пам’ятники військових на Затуринському кладовищі

Поки біля Малої академії мистецтв під склом стоїть мала скульптура філософа. Повноцінний пам’ятник з’явиться після проведення підготовчих робіт

На Полтавщині налічується понад двісті об’єктів, які є символікою СРСР та російської імперської політики. Згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» незаконні споруди планують зняти з обліку, для того, щоб невдовзі демонтувати або іншим чином усунути із публічного простору. Більшість із них — у Полтавському районі. Це попередня кількість, остаточна цифра буде відома після обґрунтувань та висновків Полтавського офісу Українського інституту нацпам’яті.

12 вересня 1903 року у Полтаві відбулось ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА ІВАНУ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ. Попри те, що кошти на пам’ятник було зібрано українською громадськістю ще у 1895-98 рр., російська імперська влада всіляко відтерміновувала надання дозволу на його встановлення. Та завдяки наполегливим спільним зусиллям українських інтелектуалів-патріотів заборони здолали. Стаття про початок робіт по зведенню пам’ятника Котляревському — один з перших журналістських дописів Симона Петлюри, надрукованих у «Літературно-науковому вістнику». (Через цензурні заборони української преси на підросійськіій Україні тоді не існувало, тому часопис, що виходив у Львові, був виданням, яке об’єднувало авторів Галичини, Буковини та Наддніпрянщини). Далі стаття журналіста і літературного оглядача та майбутнього голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри.

Архітектори й художники запропонували організувати голосування для жителів Полтавської громади щодо варіантів встановлення нових об’єктів на місці демонтованих пам’ятників: російському поету Олександру Пушкіну та радянським генералам Олексію Зигіну і Миколі Ватутіну. Про це відомо із засідання архітектурно-містобудівної ради. Нові об’єкти пропонують встановити після перемоги України.

Ніяк не допетрають у Горішньоплавнівській громаді суть процесів деколонізації/декомунізації. Йдеться ж бо не про звіти «для галочки» чи патетичні промови. Йдеться про свідомість, про кордон у головах українців з російським імперіалізмом. А що у головах організаторів недавньої акції, під час якої звеличували російського більшовика Сємьона Будьонного?

Однією з найбільш резонансних тем державної політики деколонізації є полтавський комплекс пам’яток, пов’язаних з перемогою Московського царства у Полтавській битві. Серед них і споруда на перехресті вулиць гетьмана Пилипа Орлика і Спаської. Цей імперський маркер російські ідеологи гучно назвали «пам’ятник на місці відпочинку Петра». Мовляв, тут після Полтавської битви відпочивав лютий ворог Гетьманщини, московський цар Пьотр I. Згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Полтавська міська рада до кінця року має ухвалити рішення про демонтаж цієї та інших споруд звеличення перемоги московитів у Полтавській битві. Розповім про позицію громадськості Полтави, Мінкульту та УІНП. А ще обмірковую про те, який саме новий УКРАЇНСЬКИЙ пам’ятник варто спорудити на місці демонтованого РОСІЙСЬКОГО.

Ініціативу проявили активісти проекту Містохаб, які хочуть демонтувати пам’ятник

Керівництво Полтави планує створити перелік меморіальних дощок встановлених на честь російських і радянських діячів, які потрібно демонтувати

На виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» й за ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади у селі Михнівці Лубенської громади Полтавської області демонтовано бюст російському сталінському комуністичному біологу Іванові Мічуріну.