«Полтавщина» поспілкувалася з уродженцем Пензенської області, який уже понад 10 років проживає у Полтаві та вважає себе українцем. Він захищає свій дім зі зброєю в руках у складі Російського добровольчого корпусу під позивним «Полтава».

У коментарі журналістам Суспільного секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова повідомила, що заміна двох бронзових плит із проімперським змістом та герба на пам’ятнику Келіну коштуватиме орієнтовно 500 тис. грн.

317 років тому, у листопаді 1708 року за наказом московського царя Пьотра І (за Тарасом Шевченком: «це той перший, що розпинав нашу Україну») московитські військові злочинці знищили мазепинську гетьманську столицю Батурин разом з цивільним населенням. Цей акт ворожого геноциду був реакцією на повідомлення про антимосковський воєнно-політичний виступ гетьмана Івана Мазепи. З цієї нагоди у місті за підтримки Чернігівської ОВА у місті Батурин Чернігівської області на базі Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» влаштували низку меморіальних та просвітницьких заходів. До них долучилася і громадська делегація з Полтави на чолі із воїном ЗСУ, правозахисником Анатолієм Банним; першою головою управи Полтавського крайового Руху, вишивальницею, правозахисницею Зоєю Коваленко та керівником Міжнародного центру української мови при Полтавському національному педагогічному університеті Вірою Мелешко.

У Полтавському національному педагогічному університеті відбулося обговорення нової назви Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Зокрема, були запропоновані вісім варіантів. Окрім зміни назви музею, історики, освітяни та представники міської й обласної влади почали обговорення концептуального перепрофілювання експозицій музею. Про це повідомили на сайті Полтавської ОВА.

У Полтаві почав роботу Хартія-Хаб — п’ятий просвітницький простір, створений 13-ю бригадою оперативного призначення Національної гвардії України «Хартія». Як повідомили у пресслужбі бригади, аналогічні хаби вже діють у Києві, Львові, Івано-Франківську та Дніпрі.

Цими днями за ініціативи Українського інституту національної памʼяті (УІНП) відбулася відеонарада з питання проведення у Полтаві Всеукраїнського експертного круглого столу під назвою «Державний історико-культурний заповідник в Полтаві: нова назва, нова концепція». 

Цьогоріч (у лютому та у травні) публічний простір Полтави очистили від споруд звеличення російського імператора Пєтра I. Так звані «пам’ятники» демонтували в мікрорайоні Яківці міста Полтава — поруч із музеєм «Поле Полтавської битви» та у так званому місці відпочинку московського царя Пєтра І поруч зі Спаською церквою та вулицею Пилипа Орлика, названою на честь видатного мазепинця, автора однієї з перших у світі конституцій, гетьмана України. Ці споруди прославляли ворожого царя Пєтра І та перемогу армії Московського царства над союзним україно-шведським військом у жахливій Полтавській битві, яка стала поворотним моментом в поступовій ліквідації російськими імперіалістами ранньомодерної козацької держави Гетьманщини.

Пам’ятник на місці відпочинку Петра I, який був розташований на розі вулиць Спаської та Пилипа Орлика, остаточно перенесли з публічного простору. Демонтаж пам’ятника відбувався за розробленою схемою, на основі якої його мають наново змонтувати на території музею Полтавської битви.

Фінальний етап демонтажу імперського монумента у Полтаві не відбувся. Сьогодні робітники не з’явилися на об’єкт, хоча погодні умови дозволяли завершити процес

У Полтаві триває демонтаж пам’ятника на місці відпочинку московського царя Петра I. Зокрема, знято шолом, щит, меч та фігурні елементи зі стилізованим пір’ям. Також 3 травня розбирали забутований пісок та цеглу в середині пам’ятника. Надалі зніматимуть прямокутну частину з орлом. Розібраний пам’ятник зберігатимуть у фонді музею Полтавської битви. Напередодні початку демонтажу вийшов подкаст «Старої Полтави» з архітекторкою Оксаною Бєлявською, яка розповіла, що пам’ятник необхідно було зберегти, як зразок монументального мистецтва й демонтувати лише його окремі елементи. Більше у нашому матеріалі.