Група полтавських істориків і краєзнавців висловила занепокоєння щодо можливого руйнування пам’ятника на місці відпочинку Петра I після Полтавської битви. Він розташований на перехресті вулиць Спаської та Пилипа Орлика.

Демонтований пам’ятник перемістили з постаменту до музейного фонду

Щоби позбутися чужих колоніальних наративів, у Полтаві демонтують пам’ятник Петру І на території музею Полтавської битви та Пам’ятник на місці його відпочинку біля Спаської церкви. Також ліквідують інформаційну табличку на пам’ятнику коменданту Келіну та захисникам Полтави

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України видало наказ. Згідно з ним із Державного реєстру нерухомих пам’яток України вилучено низку об’єктів, які присвячені перемозі у Полтавській битві 1709 року Армії Московського царства Петра І над союзними військами шведського короля Карла XII та українського гетьмана Івана Мазепи. Наказ видано у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та на виконання рекомендацій Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики за результатами виїзного засідання у Полтаві 17 жовтня, присвяченого стану реалізації законодавства про деколонізацію (в частині пам’яток культурної спадщини) та перегляду реєстрів нерухомої культурної спадщини, що містять символи російської імперської політики. Відтепер Полтавська міська влада отримала повноваження щодо демонтажу «пам’ятників» російському імператору Петру І неподалік Спаської церкви і вулиці гетьмана Пилипа Орлика та в мікрорайоні Яківці, а також елементів звеличення прихвосня московського царя Петра I, військового діяча Московського царства, полковника Алєксєя Келіна із пам’ятника по проспекту Героя України, воїна полку «Азов» Віталія Грицаєнка.

Регіональний представник Українського інституту національної пам’яті Олег Пустовгар пропонує організувати громадське опитування щодо деколонізації символіки пов’язаної з полковником армії Московського царства Олексієм Келіним. В опитуванні можуть бути два варіанти: демонтаж пам’ятника або зміна його сенсів з російськоімперських на українські. Детальніше у нашому матеріалі.

Така думка може пролунати під час майбутніх засідань групи ОВА з питань історичної частини Полтави. Щодо пам’ятників Петру І та на місці його відпочинку, то їх запропонують перенести в іншу локацію

Полтавська битва — подія, на якій кремлівські пропагандисти досі будують міф про велич росії, адже союзне військо шведського короля Карла ХІІ та українського гетьмана Івана Мазепи програло військам Петра Першого. Але як так вийшло, що українська Полтава перетворилась на «город славы русского оружия»? Чому у Полтаві на одинадцятий рік війни росії проти України там досі стоять російські памʼятники?

Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради на пропозицію представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара надіслав звернення до АТ «Укрзалізниця» щодо усунення з публічного простору шляхом перенесення барельєфа на честь перемоги армії московського царя і ката Гетьманщини Пьотра I у Полтавській битві, що знаходиться на фасаді будівлі залізничного вокзалу «Полтава-Південна» з подальшою передачею його до Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Про це повідомляють у Полтавському офісі УІНП.

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики спрямував до Полтавської ОВА, Полтавської міської ради, Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України свої рішення та рекомендації про усунення з публічного простору Полтавської міської громади споруд звеличення російського імператора Пьотра I та так званої «слави руского оружія» в Полтавській битві. Також народні депутати прийняли ухвали й щодо створення кластеру російської монументальної пропаганди на території Державного заповідника «Поле Полтавської битви», перепрофілювання останнього на мазепинський музей Гетьманщини та масштабування популяризаційного проєкту «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди». Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.

315-ій річниці україно-шведського союзу між гетьманом Іваном Мазепою та королем Карлом ХII у шведському місті Уппсала присвятили міжнародний круглий стіл за участю краєзнавців, істориків, науковців зі Швеції та з українських міст Київ, Одеса та Лубни Полтавської області.