16 серпня за ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП), Департаменту культури та туризму Полтавської ОВА й кременчуцького молодіжного діяча, екскерівника об’єднання студентів з України у Любліні, волонтера, випускника університету ім. Марії Кюрі-Склодовської, аспіранта Київського інституту міжнародних відносин Київського національного університету (Польща) Артема Ряси рішенням сесії Кременчуцької міськради перейменовано місцеву дитячу музичну школу №1. Дотепер вона носила ім’я російського композитора Пьотра Чайковського. Депутати міськради підтримали пропозицію нової назви від трудового колективу школи та Артема Ряси: Кременчуцькій музичній школі присвоєно ім’я Миколи Лисенка — уродженця Полтавщини, зокрема Кременчуцького краю, засновника української класичної музики.

180 років тому, 22 березня у селі Гриньки на Полтавщині народився Микола Лисенко (1842-1912). Про це повідомляється в телеграм-каналі міністра культури Олександра Ткаченка.

8-му річницю розстрілу Героїв Небесної Сотні на Майдані вшанували у Полтаві ритуальним церемоніалом

Полтавщина породила чимало ініціативних, талановитих, вольових жінок, котрі збагатили українську історію і культуру. Колоритною постаттю на громадсько-культурному тлі 60-70-хх років ХІХ ст. була «провісниця волі» Єлизавета Милорадович із роду Скоропадських, представниця української аристократичної еліти. Зробила для Полтавщини і загалом України так багато добра, що заслуговує на вдячну пам’ять земляків. Її життя як свідомої українки позначене перевагою ідеалів, спрямованих на розбудову національної самобутності. Полтавський літературознавець, краєзнавець і письменник Петро Ротач порівнював її з Лесею Українкою і вважав, що в серці у неї горів прометеївський вогонь. 190-річчя від дня народження Єлизавети Милорадович з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою Верховної Ради цьогоріч відзначається на державному рівні.

До 150-річчя від дня народження видатної української поетеси, драматургині, першої української модерністки та громадської діячки Лариси Косач-Квітки, відомої світові як Леся Українка, Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали «Династія» про родини Драгоманових і Косачів. Зокрема, про Ольгу та Михайла Драгоманових, Петра Косача та його двох синів і трьох доньок, найбільш знана з яких — Леся.

Знайомство полтавців із відомим у багатьох країнах світу волонтерським проєктом «Ікони на ящиках з-під набоїв» відбулося на початку літа в Свято-Успенському кафедральному соборі Православної Церки України. Тоді в храмі відкрили виставку святих образів роботи київського подружжя художників Олександра Клименка та Софії Атлантової. Полтавці дізналися, що мистецький проєкт спрямований на підтримку Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова (ПДМШ), який допомагає українським військовим та цивільному населенню на буремному сході України. Власне, Полтава стала тоді 45-м містом на творчому шляху проєкту, і ніхто й гадки не мав, що саме тут він отримає особливе продовження. Минуло менше трьох місяців, і подружжя іконописців презентувало новий цикл сакральних творів із назвою «Полтавський Деісис (моління)». Подія відбулася цими днями в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. На захід завітали ветерани російсько-української війни, представники української греко-католицької церкви, військові капелани, директорка Департаменту культури і туризму облдержадміністрації Ірина Удовіченко, регіональний представник Інституту нацпамяті в Полтавській області Олег Пустовгар, громадські діячі, депутати місцевих рад, журналісти, віряни і священики ПЦУ, митці. Роботу над циклом художники завершували на очах усього зібрання — виписуючи на тлі ікон імена 206 загиблих на російсько-українській війні Героїв-полтавців. Процес відбувався у супроводі духовних піснеспівів у виконанні праправнука нашого видатного земляка Миколи Лисенка — відомого українського диригента, регента і протодиякона Миколи Лисенка-молодшого.

6 березня виповнюється 90 років від дня народження Олександра Білаша (1931–2003), уродженця міста Градизьк на Полтавщині, композитора, Героя України. З ініціативи Українського інституту національної пам’яті згідно із Постановою Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році» ювілей видатного українського культурного діяча відзначається на державному рівні.

У 1925 році в Україні з подачі Миколи Хвильового розгорілася палка полеміка, якою бути новітній українській літературі? Що має бути головним для письменника: пролетарське чи «від плуга і землі» походження, бажання писати чи все ж таки передусім освіченість, заглиблення у світовий досвід і вміння поводитися зі словом, відчувати його, передавати сенси? 

31 травня на пам’ятник Івану Котляревському повернули оригінальний бронзовий горельєф «Наталка-Полтавка», який викрали 11 років тому