З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) демонтовано бетонне погруддя російському сталінському письменнику Максіму Горькому. Незаконна споруда розміщувалася у центральній частині села Верхня Мануйлівка Козельщинської селищної територіальної громади Кременчуцького району Полтавщини. Демонтаж відбувся зусиллями комунальних служб у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Сесія Зіньківської міської ради прийняла рішення про перейменування вулиць на пошану уродженців Зінькова - українських захисників, воїнів ЗСУ, які полягли за незалежність України у боях з російськими загарбниками. Зокрема, у Зінькові в назві вулиці увічнили пам'ять 23-річного уродженця громади Євгенія Кулика. Також вулицю Першотравневу у Зінькові перейменовано на честь легендарного бійця протитанкового дивізіону ЗСУ Сергія Міщенка, на рахунку якого 35 одиниць знищеної техніки російського ворога. Сьогодні розповімо про цих Героїв російсько-української війни.

До третьої черги перейменування полтавських топонімів увійшли 65 вулиць та провулків, які названі на честь російських та радянських художників, письменників, освітян та науковців.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті 22 червня тридцята сесія восьмого скликання Лубенської міської ради схвалила рішення «Про організаційно-правові заходи щодо усунення/переміщення об'єкта — пам’ятного знаку російському Олександру Пушкіну з публічного простору м. Лубни».

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) виконком Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області прийняв рішення №74 «Про перейменування культурної спадщини». Ним переозначено історико-туристичний об’єкт, а також гідрологічну пам’ятку природи «Криниця Петра I». Відтепер гідронім має назву «Мавчина криниця». Також у межах виконання деколонізаційного закону та у зв’язку із перейменуванням звідти знято відповідні символи та таблички, що звеличували кривавого ката Гетьманщини, московського царя Пєтра I.

Депутати Чорнухинської селищної ради Лубенського району прийняли рішення перейменувати низку вулиць у громаді. У нових назвах увічнено пам’ять уродженців Чорнух — полеглих Героїв народної російсько-української війни за незалежність.

До третьої черги перейменування полтавських топонімів увійшли 65 вулиць та провулків, які названі на честь російських та радянських художників, письменників, освітян та науковців.

14 червня під головуванням секретаря Кременчуцької міської ради Юрія Гриценка відбулося чергове засідання комісії з увічнення пам’яті і перейменування міських об’єктів. На ньому підбили підсумки виконання рішень попередніх цьогорічних засідань комісії, затвердили демонтаж пам’ятника «Борцям за владу рад» та додали до переліку на перейменування 13 назв вулиць та провулків.

Вулицю Маршала Бірюзова мають перейменувати на вулиці Решетилівську. За цю назву вдруге проголосувала більшість полтавців

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті та згідно з рішенням виконкомів Сергіївської сільської ради Миргородського району та Нехворощанської сільської й Новосанжарської селищної рад Полтавського району створено комісії з перейменування назв об’єктів топонімії. Ці дорадчо-консультативні органи покликані сприяти ліквідації нав’язаних російських імперських маркерів та очищенню публічного простору цих громад від назв вулиць, провулків, площ, які пропагують та символізують радянський союз або росію. Також затверджені Положення та персональний склад комісій.