Робоча група підготувала список для третьої черги перейменування вулиць у Полтаві. Його мають затвердити на засіданні виконкому 23 березня, проте до цього часу саму робочу групу можуть розпустити

У цифровому додатку «Дія» почалося голосування щодо перейменування Південно-Західної залізниці, повідомили в Telegram-каналі «Дія».

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 29-та сесія 8-го скликання Краснолуцької сільської ради Миргородського району Полтавської області ухвалила перейменувати у селах громади 22 об’єкти топоніміки, які донедавна звеличували СРСР і державу-окупанта росію. Рішення підписали Краснолуцький сільський голова Віктор Романенко та секретар сільської ради Тамара Тюжина.

До другої черги перейменування полтавських топонімів увійшли 99 вулиць та провулків, які названі на честь російських та радянських подій, військових, партизанів, політиків. Збір пропозицій від громадян завершився наприкінці минулого року, тепер робоча група з перейменування поступово затверджує нові варіанти.

Через ігнорування опозицією сесії міськради у Полтаві не затвердили нові назви для 71 вулиці, які підлягають перейменуванню. Також не повернули законні назви 7 вулиць у Тахтауловому і Жуках

Його возвеличено в назвах вулиць, у назві Полтавського національного педагогічного університету. Йому поставлено пам’ятник в обласному центрі. У Полтаві функціонує музей зрадника…

У Кременчуці оприлюднили переліки зупинок громадського транспорту на тролейбусних та автобусних маршрутах. Про це повідомили у Кременчуцькій міській раді 15 лютого. Також з ініціативи ГО «Декомунізація. Україна» Управління ЖКГ Кременчуцької міської територіальної громади Полтавської області активно демонтує старі вуличні покажчики на будинках тих вулиць і провулків, які були перейменовані згідно з декомунізаційним законом ще у 2016 році.

Резонансним став круглий стіл на тему «Реалізація державної політики подолання наслідків русифікації та тоталітаризму в місті Полтаві та Полтавській області», який відбувся у 4 лютого в Полтаві. Обговорення організували Міністерство культури та інформаційної політики, Експертна рада з питань подолання русифікації та тоталітаризму при МКІП, Інститут нацпам’яті та Полтавська обласна військова адміністрація. Окрім питання усунення з публічного простору російських маркерів, встановлених на честь перемоги Московського царства над союзними військами шведського короля Карла XII та гетьмана Івана Мазепи в Полтавській битві 1709 року, йшлося й про важливі сенси національної пам’яті, які мають неодмінно бути відображені у вигляді пам’ятників.

Ще одна територіальна громада Полтавщини долучилася до процесу деколонізації топоніміки. Ухвалою 29-ої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району за № 17 цими днями перейменовано 90 об’єктів топоніміки, які звеличували СРСР і державу-агресора — росію. Рішенню місцевих народних обранців передувала копітка чотиримісячна праця комісії з найменування вулиць, провулків, площ на території Білицької селищної територіальної громади. Комісію створено торік, 29 вересня з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті. До складу комісії увійшли перший заступник селищного голови Ігор Федь, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, історик, краєзнавець, директор Білицького краєзнавчого музею Євгеній Калашник, очільники старостинських округів громади, співробітники виконкому, керівники місцевих освітніх комунальних закладів.

До другої черги перейменування полтавських топонімів увійшли 102 вулиці та провулка, які названі на честь російських та радянських подій, військових, партизанів, політиків. Збір пропозицій від громадян завершився наприкінці минулого року, тепер робоча група з перейменування поступово затверджує нові варіанти.