4 жовтня о 10-й годині має розпочатися онлайн-засідання позачергової 58-ї сесії Полтавської міської ради 8-го скликання.

За ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара, автора цих рядків та мешканців с. Ряське Михайлівської громади Полтавського району й згідно з розпорядженням Полтавської обласної військової адміністрації у межах виконання законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у 20 столітті» вулицю Партизанська у цьому селі перейменовано на честь земляка Павла Кудрявцева.

18 вересня 1903 року у селі Очеретувате Хорольського повіту Полтавської губернії (нині Семенівська територіальна громада  Кременчуцького району Полтавщини) народився український громадський і політичний діяч, віце-президент Української Головної Визвольної Ради (УГВР) , діяч ОУН, «Праведник народів світу» Іван Федорович Вовчук (справжнє ім’я — Федір Іванович Вовк). На його честь у травні минулого року сесія Полтавської міськради перейменувала вулицю Желябова. Рішенню депутатів передувало голосування полтавців  на електронній платформі «Едем». Ініціатором пошанування видатного борця за незалежність у назві вулиці Полтави є представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Тож  сьогодні запрошуємо  ознайомитися із життєвим шляхом Івана Вовчука у статті кандидата історичних наук Володимира В’ятровича «Історія з грифом «секретно»: Федір Вовк — український націоналіст та праведник народів світу»

З початком повномасштабного російського військового вторгнення 24 лютого 2022 року як в усій Україні, так і на Полтавщині зокрема, на рівні громад розпочався стихійний процес очищення публічного простору від усього російського, від століть зросійщення. Всенародна відраза до усього, що асоціюється з «русскім міром» дала потужний поштовх цьому процесу. На рівні громад почався активний процес перейменування топонімів у місцевих громадах, демонтажу комуністичних та російських імперських пам’ятників та пам’ятних знаків. Законні підстави продовження цього процесу оформилися у Закон України „Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні i деколонізацію  топонімії”, який Верховною Радою України був ухвалений 21 березня 2023 року. Місяць потому він був підписаний Президентом України та набув чинності 27 липня 2023 року. На виконання його основних завдань відводився рік, проте сам процес деколонізації на цьому не обмежується.

Розпорядженням Полтавської ОВА вулицю Визволення (термін комуністичної пропаганди на позначення реокупації українських земель під час 2-ої Світової війни, тобто вигнання армії Гітлера і повернення сталінського комуністичного режиму) перейменовано на честь Артема Амеліна. 20 серпня на фасаді комунального закладу «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 19» відбулося відкриття меморіальної дошки військовослужбовцю, учаснику російсько-української війни, старшому солдату Національної Гвардії України, старшому кулеметнику, Герою України — Артему Амеліну. 20 серпня 2024 року йому виповнилося б 30 років…

В міській раді відбулося засідання комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища Полтави. На засіданні розглянули звернення щодо зміни назви трьох геонімів на честь загиблих військовослужбовців та звернення про облаштування муралу «Світанок незламності» на фасаді загальноосвітньої школи № 30. Про це відомо з відеотрансляції.

Рішенням №18 тридцять третьої сесії Оболонської сільської ради Кременчуцького району восьмого скликання перейменовано 32 застарілі і незаконні комуністичні та російські назви об’єктів топонімії у селах Оболонь, Наталенки, Погребняки, Дем’янівка, Іванівка, Горошине, Старий Калкаїв, Гаївка, Пузирі, Наріжжя, Матвіївка, Новий Калкаїв, Строкачі, Лукашівка та Худолївка. Рішення прийняли у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.

Днями під головуванням заступника начальника Полтавської обласної військової адміністрації Антона Чубенка відбулося друге засідання робочої групи з виконання на Полтавщині закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Присутні заслухали, детально обговорили та затвердили пропозиції щодо перейменування розпорядженням голови Полтавської ОВА Філіпом Проніним 367 російсько-комуністичних назв вулиць у громадах Полтавщини. В тому числі вулицю Партизанську, одну із центральних вулиць селища Опішного, одноголосно вирішено рекомендувати начальнику ОВА Філіпу Проніну перейменувати на пошану державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата I — III скликань, одного із лідерів українського правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України В’ячеслава Чорновола. До речі, цю особистість дуже шанує очільник Опішнянської громади Микола Різник, адже портрет видатного борця за незалежність України у 20 столітті В’ячеслава Чорновола розміщено у його робочому кабінеті.

Начальник обласної військової адміністрації Філіп Пронін своїм розпорядженням перейменував понад пів сотні топонімів Полтавської громади. Збільшилася кількість нових назв вулиць на честь захисників державного суверенітету. Зокрема, назву вулиці Анатолія Кукоби змінили на Героїв «Азову», також з’явилися перейменовані топоніми на честь полеглих на війні Героїв України. Про це відомо з додатка до розпорядження начальника Полтавської ОВА, яке було підписане 22 липня.

Топонімічна революція відбулася у Кобеляцькій громаді Полтавського району. Відтепер 161 вулиця і провулки матимуть українські назви. Ухвалу про перейменування застарілих і незаконних комуністичних та російських назв місцеві депутати прийняли на 41 сесії Кобеляцької міської ради згідно із Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Також 4 топоніми перейменовано розпорядженням в.о. Кобеляцького міського голови. Були враховані результати громадських обговорень на інтернет-платформі «Едем», рекомендації представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара та профільної депутатської постійної комісії. Сесійному засіданню передувала копітка праця місцевої топонімічної комісії, що була сформована із місцевих краєзнавців, співробітника УІНП, виконкому міськради, старост старостинських округів, депутатів, вчителів історії, громадськості.