25 грудня 1848 року у с. Маячка на Полтавщині народився Орест Левицький — історик, правознавець, археограф, етнограф, письменник, літературознавець.

14 грудня 1972 року — у селищі Камишине Кустанайської області Казахстану народився Біліченко Геннадій Васильович — капітан, співробітник Центру спеціальних операцій «А» Управління СБУ в Полтавській області.

В українському прокаті, зокрема й у всіх полтавських кінотеатрах демонстрували новий історичний фільм польської режисерки Аґнешки Голланд «Ціна правди».

Історичну драму «Чорний ворон» режисера Тараса Ткаченка за мотивами однойменного роману Василя Шкляра показують у більшості кінотеатрів України, в тому числі й Полтави.

З нагоди 114 річниці дня народження Ніла Хасевича — автора більшості агітаційних плакатів, листівок та облігацій Української Повстанської Армії (УПА) громадська молодіжна організація «Сокіл» спільно з однією з туристичних агенцій облцентру провела у одній із кав’ярень Полтави вечір пам’яті славетного художника-графіка.

Представники Полтавської регіональної комісії з реабілітації взяли участь у всеукраїнському семінарі, зорганізованому Українським інститутом національної пам’яті (УІНП). Полтавщину представляли член комісії, колишній політв’язень, дисидент-шістдесятник, голова Полтавського обласного товариства «Просвіта» Микола Кульчинський та регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

З нагоди Дня Збройних сил України Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП) презентував для військових Полтавщини інформаційно-просвітницький проект «Воїни. Історія Українського війська»

В рамках проекту «Відомі історики на полі Полтавської битви» відбулася лекція київського історика і реконструктора Святослава Сичевського «Козацький флот кінця 17 — першої третини 18 століття».

Найбільш масштабний виставковий проект 2018–2019 років «Майдан: простір творчості», який сколихнув серця мільйонів українців Києва, Одеси, Мелітополя, Хмельницького, Львова, Дніпра, Конотопа, демонструвався в Опішному на Полтавщині — гончарній столиці України.

У часи російсько-комуністичного окупаційного режиму ідеологи КПСС віднесли героя нашої оповіді до так званих «буржуазних діячів». Відтак, значна частина його творів не перевидавалась. Лише в 1985 році з ініціативи та на кошти ще одного видатного полтавця, племінника Симона Петлюри і патріарха УАПЦ Мстислава (Степана Скрипника), деякі книги було перевидано в діаспорі, а після відновлення незалежності — на початку 90-х у журналі «Київ» та видавництві «Либідь». Про автора цих книг й укладача і видавця одного з найповніших і найавторитетніших зібрань українського усного фольклору малих жанрів (прислів’я, приказки, загадки, стійкі мовні порівняння тощо) та українського етнографа, фольклориста, письменника і педагога, тобто про Українця, котрий зробив величезний внесок в розвиток української культури, сьогодні й розповімо.