Діяч УНР, співзасновник РУП і Легії націоналістів: у Полтаві відкрили меморіальну дошку Юрію Колларду
За ініціативи Українського інституту національної пам’яті у Полтаві відкрили меморіальну дошку на пошану громадського та політичного діяча, залізничника, інженера, співзасновника Революційної української партії (РУП), міністра шляхів і транспорту Української Народної Республіки (УНР), співзасновника Легії українських націоналістів Юрія Колларда. Його життя пов’язане з Полтавою: на місці сучасної будівлі Полтавського фахового коледжу транспортного будівництва (площа Слави 4/2 ), поруч із булівлею залізничної станції «Полтава-Південна» знаходилася недільна школа для працівників паровозоремонтного депо, де технічне креслення викладав Юрій Коллард; майбутній борець за незалежність України у ХХ столітті з 1885-го по 1892 рік навчався у Полтавському реальному училищі (нині—політехнічний коледж). Тож меморіальну дошку встановили у приміщенні Полтавського політехнічного коледжу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». До фінансової підтримки появи нового пам’яті діячам УНР долучилися бійці ГУР, випускники коледжу, які нині захищають Україну від російського нашестя й мають позивні «Ілом», «Некр», «Горинич», «Ріко», «Любисток» та «Арісто», а також депутат облради Ігор Процай, викладачі коледжу, співробітник УІНП Олег Пустовгар.
Відкриття дошки присвятили Дню захисників України, 125-річчю від створення РУП, до котрої належав Коллард, а також 150-річчю від дня народження цього видатного діяча, яке цьогоріч відзначається на державному рівні. Урочисту церемонію розпочали студенти коледжу, які виконали Державний гімн.
«Ми вшановуємо першого міністра транспорту УНР Юрія Жерардовича Колларда. Він навчався понад 130 років тому, у цих стінах, у на залізничному факультеті. На жаль, пам'ять про постать стирали з нашої пам’яті. Тож наш колектив не міг бути осторонь цієї події, адже це велика людина, яка присвятила життя боротьбі за Україну», – звернувся до присутніх директор коледжу Олександр Пітяков. «Тішусь, що долучився до цієї ініціативи. Хто не пам’ятає історії своєї країни, той не має майбутнього. Ми повинні пишатися тим, що маємо таких земляків. Потрібно створювати такі місця сили й пам’яті, аби учні розширювали свої знання про нашу минувшину», – наголосив депутат обласної ради Ігор Процай.
«Це дуже багатогранна особистість, важливо висвітлити чотири іпостастасі. По-перше, Коллард як громадсько-політичний діяч був серед засновників РУП, яка постала 125 років тому, наприкінці 19 ст. у 1990 році. Поява РУП ознаменувала переростання опору Московщині з культурницького, народницького у політичний. Саме діяч РУП Микола Міхновський у Маніфесті «Самостійна Україна» з обгрунтуванням юридичних постулатів аргументував необхідність Української самостійної соборної держави від гір Карпатських по гори Кавказькі, від Сяну до Дону, і назвав головного ворога українців–російський імперіалізм. По-друге, Юрій Коллард – це дуже потужний управлінець, залізничник. У часи Української Центральної Ради він керував управлінням залізниць на Поліссі, при Гетьманаті Павла Скоропадського, 1918 році, працював у департаменті залізниць, а вже при Директорії УНР, яку очолював наш земляк Симон Петлюра, – очолив Міністерство шляхів і залізниць. Опікувався створенням бронепоїздів для Армії УНР. Юрієві Колларду слід завдячувати тим, що чимало простих залізничних роз’їздів перетворилися на залізничні станції, зокрема й місто Гребінка на Полтавщині. По-третє, Коллард - письменник і публіцист. Його праця «Спогади юнацьких днів: 1897-1906» є джерелом, із якого історики черпають знання про боротьбу за незалежність України у ХХ столітті: про РУП, УНР. По-четверте, уже перебуваючи в еміграції, він не склав руки під впливом тяжких історичних обставин, коли УНР була окупована ленінською росією. Зайнявся громадською працею, зокрема долучився до Легії Українських Націоналістів», – розповів ініціатор встановлення дошки, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Він зацитував уривок із книги «Спогади юнацьких днів» авторства Юрія Колларда, де той описує проголошення маніфесту «Самостійна Україна» на Шевченківському святі у Полтаві:
««Під кінець свята Микола Міхновський з великим піднесенням виголосив промову «Самостійна Україна». Головні засади були: «Без національного визволення українського народу неможливе й його соціальне визволення з темряви, визиску й рабства. На підставі Переяславської умови з 1654 року між царем Олексієм і Богданом Хмельницьким Україна з’єдналася з Московщиною, як рівний з рівним. Московські царі тієї умови не додержали й Україна також юридично стала вільною від тієї умови. Ми хочемо: «Єдиної, нероздільної, самостійної України від гір Карпатських аж по Кубань річку». Блискавкою ударила по нас та промова. Всі були наче перелякані несподіванкою й на дві-три секунди в кімнаті настала мертва тиша, але скоро роздалися гучні оплески. Всі були в якомусь екстазі».
«Коллард був фаховим інженером, першим українським міністром, який опікувався залізничною сферою. Він із честю та гідністю ніс це звання, виконував свої функції, займався побудовою потягів, бронепотягів, які мали наближати перемогу», – зауважив голова Об’єднаної профспілкової організації філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» Вадим Кукса.
«Юрій Коллард з юності захоплювався не лише технічними науками, але й історією України, дбав про розвиток театральних гуртків по всій Полтавщині. Цікаво, Степан Бандера називав його своїм ідеологічним вчителем», - розповіла ініціаторка встановлення дошки, викладачка суспільних дисциплін Полтавського політехнічного фахового коледжу, краєзнавиця, історикиня, активістка ОУН Світлана Ільченко.
Урочистості завершилися спільним виконанням знакової патріотичної пісні «Червона калина».
Довідково:
150 років тому, 2 січня 1875 року на Полтавщині народився Юрій Коллард-борець за незалежність України у 20 столітті, співзасновник РУП, письменник, інженер, державний діяч доби Української революції 1917-21 рр, міністр у сфері транспорту, передусім залізничного. Його батько Жерар Коллард був бельгійцем, який працював інженером-агрономом в Україні, де одружився з матір'ю Юрія, що походила з козацько-шляхетського роду. Середню освіту здобув у Полтавському Олександрівському училищі, де долучився до українського національного руху. Спілкувався з Симоном Петлюрою та з іншими політичними та громадськими діячами. Вищу освіту, зокрема диплом інженера-технолога отримав у Харківському Технологічному інституті. Восени 1897 року, разом з Дмитром Антоновичем, Михайлом Русовим, Боніфатієм Камінським, Опанасом Андрієвським, Олександром Коваленком та іншими став співзасновником «Харківської Української студентської громади». Ця організація, на початку 1900 року, стала родоначальницею РУП. Ведучи активну Після загарбання УНР ленінською росією опинився на еміграції, у Чехословаччині. У цій країні був заступником голови Центральної управи Української Громади й одним із керівників Союзу визволення України та фундаторів Легії українських націоналістів. До 1939 року опікувався місцевою Студентською Громадою та іншими суспільно-громадськими організаціями української еміґрації в Чехословаччині.
Представництво УІНП в Полтаві
