21 вересня — Всесвітній день обізнаності про хворобу Альцгеймера
Вересень відзначається як Всесвітній місяць обізнаності про хворобу Альцгеймера — це час, коли кожен може дізнатися більше це про захворювання, підтримати членів його родини і поширити інформацію про дане нейродегенеративне захворювання.
Важливість даної проблеми на сьогодні важко переоцінити, адже за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у світі на хворобу Альцгеймера страждають понад 55 мільйонів людей. Україна не є виключенням та разом із тим, в Україні за офіційними даними, станом на 2024 рік, під наглядом лікарів перебувають лише 13 680 пацієнтів із даною патологією, що свідчить про значну гіподіагностику та необхідність обізнаності до однієї з найбільш важливих як медичних, так і соціально-економічних проблем, отримавши назву «епідемії XXI століття». Щоб дізнатися більше про хворобу Альцгеймера та її вплив на суспільство ми звернулися до лікаря-психіатра, доктора медичних наук, професора кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Полтавського державного медичного університету Лариси Олександрівни Герасименко.
— Ларисо Олександрівно, що ж таке хвороба Альцгеймера, і чому важливо привертати до неї увагу кожного року у вересні?
— Хвороба Альцгеймера — це прогресуюче нейродегенеративне захворювання, яке призводить до втрати пам’яті, когнітивних функцій і здатності виконувати щоденні завдання. Це найпоширеніша форма деменції, що вражає переважно людей похилого віку, хоча ранні форми можуть початися й раніше. Місяць обізнаності у вересні важливий, адже він допомагає інформувати суспільство про симптоми, ранню діагностику та підтримку, а також залучати кошти на дослідження. Багато людей досі не розуміють, що хвороба Альцгеймера — це не просто «вікова забудькуватість», а серйозне захворювання, це виклик для суспільства, але завдяки обізнаності, дослідженням і підтримці ми можемо покращити життя хворих і наблизитись до ефективного лікування.
— Які основні ранні симптоми хвороби Альцгеймера, на які варто звернути увагу?
— Ранні симптоми включають труднощі із запам’ятовуванням нової інформації, проблеми з концентрацією, дезорієнтацію в часі чи просторі, а також зміни в поведінці та настрої. Наприклад, людина може забувати недавні розмови, плутати імена чи губитися в знайомих місцях. На пізніх стадіях з’являються труднощі з мовленням, виконанням простих завдань і навіть розпізнаванням близьких. Важливо звертатися до лікаря, якщо помічаєте хоча би якісь із цих ознак, адже рання діагностика і профілактика може значно покращити якість і тривалість життя.
— Хто перебуває в групі ризику, і чи можна запобігти хворобі?
— Основний фактор ризику — вік, особливо після 65 років, хоча генетичні фактори можуть спричинити ранню форму хвороби. Інші фактори включають сімейний анамнез, серцево-судинні захворювання, діабет і низький рівень освіти. Запобігти хворобі повністю неможливо, але здоровий спосіб життя — фізична активність, збалансоване харчування, контроль тиску та цукру, а також інтелектуальна активність (читання, головоломки) — знижують ризик.
— Які сучасні методи діагностики та лікування доступні?
Діагностика включає нейропсихологічні тести, МРТ або КТ мозку, а також аналізи на біомаркери, як-от рівень бета-амілоїду в спинномозковій рідині. Фармакологічне лікування є поки що симптоматичним та допомагає лише уповільнити втрату пам’яті. Нові методи, зокрема моноклональні антитіла, спрямовані на видалення амілоїдних бляшок, показують обнадійливі результати, але вони дорогі й доступні не всюди. Психосоціальна підтримка також відіграє велику роль.
— Як хвороба Альцгеймера впливає на членів родини та їх доглядачів?
— Хвороба Альцгеймера впливає не лише на пацієнта, але і на всю його родину. В Україні значна кількість таких пацієнтів отримують терапію у домашніх умовах, а догляд за ними здійснюють родичі (так звані доглядачі). Тягар опіки за хворим пацієнтом в повному обсязі лягає на сім’ю, через недостатню розвиненість в Україні профільних служб, покликаних забезпечувати амбулаторний догляд. Догляд за власними важкохворими родичами — це не лише тяжка виснажлива життєва ситуація, а й постійне нагадування про можливість власної смерті чи хвороби. Доглядачі часто стикаються з емоційним вигоранням, фінансовими труднощами та надмірним фізичним навантаженням. Наприклад, догляд за людиною на пізніх стадіях може вимагати цілодобової уваги. Важливо, щоб сім’ї отримували підтримку — психологічну, інформаційну та, за можливості, професійну допомогу від медичних чи соціальних служб.
— Яку роль відіграють громадські організації і суспільні рухи у боротьбі з хворобою?
— Такі організації, як Alzheimer’s Association, фінансують дослідження, надають освітні ресурси та підтримують хворих і їхні сім’ї. Вони також проводять кампанії, зокрема Місяць обізнаності, щоб зменшити стигму та залучити суспільство до боротьби з хворобою. Наприклад, вони організовують «Прогулянки за Альцгеймер», які допомагають зібрати кошти на нові ліки та програми підтримки.
— Які виклики стоять перед дослідженнями хвороби Альцгеймера?
— Основний виклик — складність хвороби. Ми досі не до кінця розуміємо, чому накопичуються бета-амілоїд і тау-білки, які руйнують нейрони. Розробка ефективних ліків ускладнена, адже багато препаратів провалилися на клінічних випробуваннях. Крім того, потрібні більші інвестиції в дослідження та краща діагностика на ранніх стадіях, коли хвороба ще безсимптомна. Суспільна обізнаність також важлива, щоб залучати волонтерів до випробувань.
— Що кожен із нас може зробити, щоб підтримати Місяць обізнаності про хворобу Альцгеймера?
— По-перше, дізнайтесь більше про хворобу — прочитайте матеріали на сайтах Alzheimer’s Association чи місцевих організацій. По-друге, підтримуйте ініціативи — беріть участь у благодійних заходах чи робіть пожертви. По-третє, поговоріть із друзями та родиною про важливість ранньої діагностики. І нарешті, ведіть здоровий спосіб життя, адже це не лише знижує ваш ризик, а й популяризує ідею профілактики. Кожен маленький крок має значення!
Прес-служба Полтавського державного медичного університету
