Олексій Бакі: Що більше ми їх знищимо — тим швидше буде перемога!
Коли почалась повномасштабна війна Олексій був у Польщі, але у березні 2022 року повернувся в Україну. Одразу вступив до лав Національної гвардії, де отримав позивний Бакі. Почав службу у піхоті, проте згодом з бойовими побратимами знайшли своє покликання в безпілотній авіації.
«Ми були в піхоті, але потім створили невеликий колектив — чотири людини. Почали самостійно розвивати тему БпЛА у своєму підрозділі», — згадує він. Спершу працювали з розвідувальними дронами. На навчання вистачало одного-двох днів. Але ударні дрони — це інший рівень. Тут важливі не лише навички пілотування, а й технічне розуміння, робота з вибухівкою, тактичне мислення. Навчання тривало місяць або й більше», — каже Олексій.
Він воював на Харківському, Запорізькому, Донецькому, Луганському напрямках, але найважчим випробуванням стала місія у Бахмуті. «Ми пробули там три місяці. Це був мій перший серйозний бойовий вихід і водночас найважчий. Бої не припинялися ні вдень, ні вночі. Противник тиснув постійно: артилерія, дрони, штурмові групи. Втрати, поранення, контузії — щодня», — розповідає Бакі. Підрозділ не просто виконував завдання — вони боролися за виживання.
У Бахмуті стало зрозуміло: безпілотна авіація — це майбутнє війни. «Що більше ми їх знищимо, тим швидше настане мир», — впевнений Олексій. Він пам’ятає той момент, коли вперше знищив ціль ударним дроном. «Це була найкраща робота у світі», — зізнається він.
Попри війну, у підрозділі БпЛА «Каспер», в якому служить Олексій, намагаються зберігати позитивну атмосферу. «Ми не просто військовослужбовці, ми друзі, які роблять спільну справу», — говорить Бакі. Перед завданням у нього немає ні талісманів, ні ритуалів. Лише перевірка техніки, планування, концентрація. «Треба бути готовим до всього і не забути підготовити найголовніше: засоби ураження, технічне обладнання, зв’язок», — каже він.
Зараз в Олексія коротка ротація з передової, але залишатися в тилу довго не хоче. «Чекаю, коли повернуся до хлопців. Там моя робота», — зазначає він. Іноді виходить у місто, щоб побачитися з рідними, але часу завжди мало.
Він впевнений: після перемоги головне — не допустити розбрату, щоб Україна стала сильною європейською країною. Що зробить першим після війни? «Візьму паузу на пів року. Просто відпочину», — усміхається Олексій. Але поки що війна триває. І він знає, що його місце — серед тих, хто наближає перемогу.
17-та Полтавська бригада НГУ
