Розмір тексту

У Полтаві вирувала поетична «свіжа кров»

Атмосфера Атмосфера | Фото: Уляна Мохірєва

16 жовтня у «Львівській кав’ярні» в рамках нового проекту «Мистецька тусівка» відбувся музично-поетичний вечір під назвою «Свіжа кров»

Ініціатором та організатором вечору став молодий полтавський поет, учасник НМО «Magnum Opus» — Роман Коржик. Ідея такого проекту вже давно обговорювалась у колі «маґнумців» та власне частково реалізовувалась в заході «Арт-свіжак». Але, як зазначає Роман, у цих проектів немає нічого спільного, окрім слова «свіжий» у назві та талановитих учасників.

Містер Коржик і Валерій ЛуцьоМістер Коржик і Валерій Луцьо

«Свіжа кров» — це пошук невідомих імен, облич та нового мистецтва, яке набуває вражаючих форм з кожним заходом. І цей вечір не став виключенням. Учасники заходу дивували, змушували захоплюватись ними, іноді заплющувати очі та дивитися на стелю. Особливістю вечору стала жива медіа-поезія — жанр, який є доволі розповсюджений у сучасній літературі. Але «свіжу кров» отримала не лише полтавська література, але власне і сам формат заходу — перед виступом кожного поета на стелю проектувалось відео-представлення з декламуванням власного вірша автором.

Розпочала музично-поетичний вечір поетеса, яка окрім поезії захоплюється хореографією. У поезії Анастасії Оверчук відчутна динаміка, а також синхронні рухи слів, які разом утворюють не просто вірш, а справжній танець з образів.

Костя КалюжнийКостя Калюжний

Підхопив ритм і настрій Насті ліричний поет — Костя Калюжний. Він почав свій виступ із вірша-присвяти своїй дівчині — Наді. Слід зазначити, що мотив «надії» пронизував усі поезії, якими поділився з публікою Костя. Він вірить у справжнє кохання, дружбу, у справжніх людей та через свою творчість дарує надію іншим.

Богдан БорякБогдан Боряк

Богдан Боряк був першим, хто змусив публіку заплющувати очі. Інтонація його голосу, музика, що була ідеально підібрана під вірші — все це гармонійно поєднувалось і ніби переносило в іншу реальність.

Продовжила занурення в інший вимір Настя Малинова. Її поезія перетікала з одної в іншу, вражала грою слів та ілюзіями, які повзли по шкірі мурахами. На мить Анастасія дозволила проникнути у свій бурхливий, метафоричний, але прекрасний світ.

До реальності повернула публіку тендітна дівчина з сильною, подекуди гострою поезією. Ліза Замана говорила відверто, говорила в очі, говорила, бо не могла змовчати. І публіка відповідала їй поглядом та розумінням в очах.

Раптовим та непередбачуваним зробив вечір оновлений музичний гурт «Раптовий сніданок», у складі якого виступили Роман Коржик, Костя Калюжний та Олексій Коваленко. Хлопці виконали три пісні: один кавер на пісню «Ляписа Трубецького», власну пісню, а також покладений на музику вірш сучасного українського поета Іздрика. Отож «Раптовий сніданок» теж придав вечору своєї «свіжої крові».

Ксенія ЯнкоКсенія Янко

Наступною після музикантів читала космічна та прониклива — Ксенія Янко. Від цієї дівчини з цікавою зовнішністю та сміливим поглядом очікували чогось незвичайного. І очікування ці справдились, бо поезії Ксенії вражала контрастністю, але неймовірною близькістю до кожного слухача.

Марія МикитенкоМарія Микитенко

Слухаючи прозу Марії Микитенко із закритими очимаСлухаючи прозу Марії Микитенко із закритими очима

Марія Микитенко стала другою, хто змусив заплющити очі публіку. І на відміну від Богдана, зробила вона це свідомо, під час прочитання свого прозового твору «Мару». Марію хотілось кликати «Мрією», бо її поезія уособлювала легкість, невагомість, іноді осінню меланхолію, але в усьому цьому була краса, яку вклала туди поетеса.

Слухати із заплющеними очима можна було і наступного поета. У поезіях Валерія Луцьо чулися відлуння чогось архаїчного та вічного. Цей поет вдало показав та описав не лише буденні речі, але їх тіні, відображення, відбитки, що зберігає у собі пам’ять та життя.

Сергій НагорнийСергій Нагорний

Завершив цей казковий вечір Сергій Нагорний. Якщо інші поети читали переважно під музику, то Сергій використав у своєму виступі склянку з кавовими зернами, які замінили йому маракаси і одночасно ідеально вписали в атмосферу кав’ярні. Вірші цього поета передавали то звуки дощів, то стукіт підборів, то шурхотіння сухого листя під ногами.

Отож сподіваємося, що цей захід у рамках проекту «Мистецька тусівка» далеко не останній, і «свіжа кров» ще не раз запульсує у полтавському мистецтві.

Організатори висловлюють вдячність відділу у справах сім’ї та молоді, Обласному молодіжному центру за технічну підтримку заходу.

Анна ЮТЧЕНКО

Magnum Opus

Про проект

Редактор проекту:
Роман Повзик

416

Полтавщина:

Запропонувати тему