Геть від Москви! Як українці повертають собі історичну пам’ять: соціологічне дослідження

Напад Росії на Україну зробив революцію у свідомості українців. У суспільстві зберігається значний інтерес до історії, а також зростає підтримка українців державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті. Про це свідчать дані соцдослідження. У порівнянні з минулим роком зросла частка тих, хто повністю підтримує дії держави у цій сфері, з 31,4% (у 2023 році) до 36,1% (у 2024). Загалом же у 2024 році 89,1% респондентів цілком або частково підтримують політику держави у сфері відновлення та збереження національної пам’яті за останні 10 років. Підтримка декомунізації та деколонізації у суспільстві теж зростає.

Дані соціологічного опитування, яке проводилось компанією «Оперативна соціологія» (Денис Денисенко) на замовлення Українського інституту національної пам’яті оприлюднили та прокоментували українські експерти. Детальніше дивіться у відео.

Одним із важливих аспектів цих процесів є перейменування населених пунктів, демонтаж пам'ятників і меморіальних табличок, пов'язаних з радянським минулим або діячами російської культури. Згідно з опитуванням, 77% респондентів позитивно ставляться до перейменування вулиць і міст, названих на честь радянських діячів, а 65,6% підтримують відмову від назв, пов'язаних з діячами російської культури. Крім того, 55,4% українців вважають, що Україна була колонією російської імперії, що на 13,1% більше порівняно з попереднім роком. Це свідчить про зростання усвідомлення необхідності деколонізації як частини переосмислення національної історії.

Зацікавленість українців історією залишається високою. У 2024 році зафіксовано зростання ситуативної зацікавленості, тобто уваги до окремих дат та подій, на 8,6%, що свідчить про посилення фокуса на конкретних аспектах історії. Спостерігається зниження інтересу серед молоді (18-34 роки), що підкреслює потребу в активнішій просвітницькій роботі з цією віковою групою.

Рівень підтримки державної політики у сфері збереження національної пам'яті зріс до 89,1%, а частка тих, хто повністю підтримує дії УІНП, досягла 36,1%. Впізнаваність Інституту в інформаційному просторі також зросла: на 20,7% зменшилась кількість тих, хто взагалі не знайомий з діяльністю УІНП в порівнянні з 2023 роком. Скачати дослідження можна на офіційному сайті УІНП.