Фома: під вогнем артилерії, танків і дронів продовжує боротьбу за Україну
Фома приєднався до лав Національної гвардії України 1 квітня 2022 року. Перший місяць служби був наповнений інтенсивними тренуваннями: тактика, стрільби, медична підготовка та бойове злагодження. Усі ці навички відпрацьовувалися до автоматизму, адже на передовій немає місця для помилок.
Після кількох місяців служби на Харківщині їхній підрозділ було переведено на кордон з росією. Там завдання стало ще небезпечнішим — вони були готові до дистанційного підриву мін, якщо ворог спробує прорватися.
«На нашій ділянці кордону ми спостерігали за противником та чекали прориву, — каже Фома. — Сапери замінували наш напрямок, і ми були готові дистанційно підривати міни, якщо противник почне просуватися. Але ворог не наважився й постійно обстрілював нас із "Градів" і мінометів, намагаючись вимотати нашу оборону».
У січні 2023 року їхній підрозділ був відправлений на Бахмут. Тут ситуація була ще складнішою — ворог використовував танки, що стріляли з сусідніх вулиць, знищуючи все на своєму шляху.
«У Бахмуті це було справжнє пекло, — розповідає Фома. — Танки противника знищували будинки, а дрони скидали гранати прямо на нас. Це була боротьба за кожен метр».
Після цього їх відправили на Куп'янський напрямок, де ворожі дрони були постійною загрозою. «На Куп'янському напрямку було особливо важко через постійну загрозу зграй дронів. Вони скидали гранати на наші бліндажі, транспорт і будь-які відкриті ділянки. Відчуття, що дрон постійно над головою, не давало спокою».
Ротація в травні 2024 року стала найбільшим випробуванням для Фоми та його підрозділу. На Харківщині ворог активізував свої атаки, використовуючи не лише артилерію, але й велику кількість керованих авіаційних бомб (КАБів).
«Під час останньої ротації стало ще гарячіше. Окрім артилерії, ворог почав скидати дуже багато КАБів, які падали всього за кількасот метрів від нас. Від вибухів земля буквально рухалась під ногами. У такі моменти ти розумієш, що кожна мить може бути останньою».
Основне завдання Фоми під час цього виїзду на передову — забезпечення стабільної роботи автономних радіостанцій, які підтримували зв'язок між підрозділами та передавали дані з дронів-розвідників.
«Це було критично важливе завдання. Радіостанції забезпечували зв'язок між підрозділами, а дрони дозволяли командуванню бачити ворога і передавати накази на ураження артилерією. Ми не могли допустити, щоб щось вийшло з ладу». Окрім цього, дрони ворога скидали гранати на бліндажі, стежачи за будь-яким рухом. Щоб не потрапити під їхній приціл, Фома та його побратими працювали здебільшого в сутінках.
«Ми знали, що дрони постійно спостерігають за нами, тому вдень майже не виходили з-під землі. Працювали переважно в сутінках, щоб не демаскувати позиції».
Одного разу їхній бліндаж був вражений артилерійським снарядом, але добре побудовані укріплення врятували життя.
«Ми навіть не встигли зрозуміти, що сталося. Від вибуху все навколо тряслося, здавалося, що нас просто засипле землею. Але бліндаж був якісно побудований, і це нас врятувало».
Кожен день був справжнім випробуванням, але Фома впевнений, що перемога неминуча.
«Це було найважче випробування за весь час моєї служби. Але ми продовжуємо тримати позиції. Ми знаємо, що боремося не тільки за території, але й за майбутнє, за життя. Ми зробимо все, щоб перемогти!»
Артем БАРХАН
