Проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи політехніки взяв участь у Всеукраїнському форумі «Колективні стійкість, зцілення та зростання»

Захід організований Українським католицьким університетом у партнерстві з Всеукраїнською програмою ментального здоров’я «Ти як?», ініційованою першою леді Оленою Зеленською, та Координаційним центром психічного здоров’я Кабінету міністрів України.

Форум об’єднав представників різних галузей та напрямків, зокрема охорони здоров’я, соціальної допомоги, реабілітації, духовенства, творчу спільноту, освітян, правозахисників, ветеранів та родини полонених. Провідні фахівці з усіх куточків України зібралися заради єдиної мети: створення соціальних просторів, розробка шляхів та процесів, що сприятимуть колективному зціленню від викликів війни, формування стійкості та зростання українського народу як незламної нації.

Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» на всеукраїнському зібранні представляв проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи Анатолій Мартиненко.

Колективна травма, пов’язана з наслідками війни, потребує колективної праці над її зціленням. Саме задля розробки спільної національної ідеї — формули стійкості й зібралися учасники форуму, який став дієвою платформою для обміну думками та практичним досвідом фахівців різних галузей.

У трьох сесіях під назвами «Стійкість», «Зцілення» та «Зростання» слово мали зокрема Борис Ґудзяк, президент УКУ, Світлана Ройз, дитяча сімейна психологиня, Йосиф Зісельс, дисидент та громадський діяч, Любко Дереш, письменник. Учасники та експерти ділилися власними напрацюваннями, обговорювали спільні шляхи та розробку нових проєктів заради зцілення від колективних ран війни, підтримку ветеранів й формування національної ідеї української стійкості.

До учасників Всеукраїнського форуму онлайн звернулась перші леді України Олена Зеленська.

«На початку російського вторгнення ми в Україні здобули нашу стійкість «інтуїтивно», реагуючи на загрозу. Настав час робити це вже свідомо і професійно. «Формула стійкості» має свої цілком наукові складові, — від вчасної психологічної допомоги до соціальної активності, затребуваності. І нам життєво важливо самим знати її, для того щоби триматись і допомагати іншим.

Стійкість не можна вколоти як вакцину, або видати усім, як пігулку. Але стійкість можна розвинути, підтримувати, «прокачувати». Стійка нація починається з конкретної людини. Тому наше завдання — створити умови для її розвитку, для реалізації всіх потенційних талантів і можливостей. Послуги мають дійти до кожного українця, до кожної громади. Важливо не просто створювати сервіси, а й інвестувати в просвіту, долати стигму.

Моє переконання, що стійкість — це прояв ментального здоров’я. Саме тому ще у 2022 році, в перші місяці російського вторгнення, я й ініціювала Всеукраїнську програму ментального здоров’я для розповсюдження психологічної допомоги. Якщо кожна людина зможе проаналізувати свої відчуття і знатиме, як допомогти собі, до кого звернутися — вона втримається, не вигорить і швидко відновиться», — сказала у своєму виступі перша леді Олена Зеленська.

Президент УКУ митрополит Борис Ґудзяк розпочав свій виступ зі слів подяки і закликав учасників заходу плекати людські стосунки. «Людина, яка перебуває в мережі добрих стосунків і відчуває любов, — вона процвітає, має життєстійкість, світло і може витримати багато випробувань. Коли ми ізольовані, думаємо, що нас не цінують, то ми ховаємося, ображаємось і страждаємо. Тому мережа стосунків між нами — це матриця, де є життя. Ми рухаємося: визнаємо проблему, менше боїмося, менше стигматизуємо і в цьому є наша надія».

У першій сесії Форуму виступила Голова Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету міністрів України Оксана Збітнєва. Вона ознайомила присутніх з результатами досліджень психологічного стану українців. За статистикою, 77% опитаних респондентів сьогодні перебувають у стані стресу, але за фаховою допомогою звертається лише 9%.

«Стійкість — синонім ментального здоров’я під час війни, — наголосила Оксана Збітнєва. Це дійсно українська інновація — будувати систему не навколо розладів чи діагнозів, а брати за основу стани людини. Таким чином не потрібно досягати рівня серйозного діагнозу, щоб стати видимим для системи».

Експерти також представили і інші дані: 11 млн українців залишили свої домівки, 442 тис. немовлят народилися у період повномасштабної війни, 1,2 млн українців є ветеранами, 1 млн. українських дітей повністю навчаються онлайн, 300 тис. осіб отримали інвалідність у період повномасштабної війни, 3 млн людей старшого віку страждають через розлуку з близькими, самотність або ізоляцію. Тому українці повинні усвідомити, що досвід війни не можливо вилікувати — з ним необхідно навчитися жити.

Війна вплинула на всі аспекти життя в Україні, тому важливо, щоб це не спровокувало комплекс жертви в українців. На цьому закцентував увагу ректор Українського католицького університету Тарас Добко. «Йдеться не лише про індивідуальний вимір життя, а й і про суспільний вимір, і зрештою про політику. Бо важливо не мірятися досвідом болю, а подолати цю спокусу, і творити політику надії».

За словами експертів, травми війни мають відлуння навіть на ті покоління, які народились після конфлікту. Тому виклики ментального здоров’я з нами надовго. Але в умовах невизначеності краще справляється не той, хто сильніший, а той, хто гнучкіший. Промовці розповідали про власний досвід пережиття горя та свої рецепти подолання травм війни.

«Ми маємо пам’ятати, що будуть кризи родин. Відчуття стресу, травми повертає нас до переформатування стосунків. Ми всі змінились. І нам потрібно прийняти ці зміни і бути поруч. Це ще один вимір стійкості. Також треба відновлюватись. Чим більший наш рівень наповненості цінностями, любов’ю, тим більше в нас стійкості. Важливо дозволити собі та дітям радіти і жити, адже радість життя дає нам енергію», — сказала Світлана Ройз, дитяча сімейна психологиня, яка спеціалізується на дитячій психології, стосунках між батьками та дітьми, розв’язанні проблем з підлітками, авторка численних книг.

Тому єдиний шлях зберегти українську націю — це плекання стійкості, що трансформується в здатність проходити крізь випробування, щоразу підійматися і йти до обраної мети. Щоб вистояти та перемогти, зцілити рани та відродитися новим життям — ми повинні стати травмочутливим суспільством, згенерувати формулу стійкості, як основного вибору суспільства задля майбутніх поколінь. Ядром стійкості є формування цінностей, що включають національну ідею та ідентичність, українську історію, культуру, духовність. Всі ці об’єднуючі компоненти повинні стати важливою частиною загальної освіти підростаючого покоління. Адже така стійка, цілеспрямована, інтелектуальна, творча молодь — майбутня еліта, яка буде будувати Українську спільноту з цивілізаційним вибором приналежності до світової спільноти свободи, правди і любові.

У підсумку учасники форуму сформували ключові напрямки для спільних дій: створення сенсів (визначити основи нашого життя, існування і ідентичності), зцілення болю (трансформувати біль в енергію, що породжує життя), зшивання країни (усвідомити і прийняти, що наша сила і наша стійкість у нашій різноманітності).

Нещодавно викладачі, студенти та випускники політехніки супроводжували ветеранів на змаганнях з адаптивних дисциплін «Сильні України», на базі Національного університету імені Юрія Кондратюка відкрили інклюзивну виставку «Тактильна екскурсія», що забезпечує безбар’єрний доступ до об’єктів матеріальної культурної спадщини для незрячих і слабкозорих людей, а також ветеранів війни.

Нагадаємо, Полтавська політехніка перерахувала понад 100 тисяч на підтримку постраждалого внаслідок військової агресії університету-партнера, майже 200 тисяч гривень на підтримку родини студента-першокурсника, постраждалої внаслідок ракетного обстрілу.

Медіацентр Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»