Як полтавці проводять час в лісі

7 червня активісти громадського руху «Чиста Полтава» зібралися прибрати лісок за співочим полем ім. Марусі Чурай. На прибирання прийшло близько тридцяти осіб, переважно молодь. До акції долучилися і ми. Лісок знаходиться на пагорбі, його почали прибирати спускаючись до низу, до ставку.

Ідучи лісовою стежкою, наш пакет почав наповнюватися старим взуттям, пляшками з під пива, слабоалкогольних напоїв та горілки. Це наштовхувало на думки, про те, як саме в лісі проводили свій час деякі полтавці.

Чим нижче спускалися, тим більше сміття траплялося. Біля спуску до річки взагалі утворилися стихійні сміттєзвалища, боротися з якими руками практично не можливо, оскільки сміття там натрамбоване декількома шарами. Тут земля була буквально всипана шприцами та упаковками із під презервативів, які активісти обережно витягували руками із під гілок та листя.

Посеред ставка плавала величезна зелена маса, в якій застрягли пластикові пляшки та інше сміття. Нас здивувало, що рибалки в цій брудній воді ще й рибу ловили. А вони дивувалися із роботи активістів, запитували: «Діти, а хто це вас заставив прибирати?».

Дехто із учасників суботнику вирішив прикріпити до палиць гвіздки, щоб за папірцями не доводилося нахилятися. Випробувавши цей не хитрий пристрій, ми переконалися, що він малодієвий, папірці зісковзують із нього, тому найефективніший спосіб прибирання — піднімати сміття руками.

Незважаючи на те, що сміття було зібрано чимало (пакети із ним вивезли комунальники) і ліс справді став чистішим, багато його залишилося там, під кронами зеленіючих дерев, а ще більше непотребу завтра чи післязавтра принесуть відпочивальники.

Зібрані шприци

Суботник закінчився традиційним пікніком. Втомившись, активісти зібралися під великим деревом, що росте біля співочого поля. Дівчати робили бутерброди, а хлопці наносили дров, на яких полтавський письменник та дослідник Ростислав Шевченко пік картоплю, а заодно розповів молоді про походження слів, зокрема нецензурної лексики. Свою промову він почав із риторичного запитання: «А чи знаєте ви, що мова почалася задовго до Адама і Єви?». Один із присутніх зауважив, що пан Ростислав застосовує прийоми софістики, а словам надає того значення, якого сам хоче. Полтавський письменник розповів, що таке софістика і пішов до вогнища витягувати картоплю.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»