Захисники від російської агресії, історик Ревегук та гетьман Хмельницький: у Гадяцькій громаді завершили деколонізацію топонімії

Зокрема, у місті Гадяч вул. Будька (секретар Гадяцького райкому комуністів) перейменували на Миргородську, а пров. Космодемянської (російсько-комуністична диверсантка) на Український. У селі Малі Будища вул. і провулок Гагаріна на Світанкові, а пров. Леніна на пров. Центральний, а вул. Мічуріна відновили історичну назву «Ярова» У селі Сари прибрали з топонімії назву, що звеличувала російського композитора Чайковського. Натомість цю вулицю перейменували на Молодіжну. Окрім згаданих «нейтральних» назв з’явилися і іменні, які увічнюють видатних особистостей. Про них далі.

Патріарх краєзнавства Полтавщини

У Гадячі пров. Кошового назвали на честь уродженця Гадяцького краю, краєзнавця, дослідника новітньої історії України та Полтавщини, національно-визвольного руху першої половини ХХ століття, громадського активіста Віктора Ревегука. Він народився у Малих Будищах біля Гядяча. Працював учителем, викладачем (з 1975 до 2014, незмінно викладав історію України в Полтавському педуніверситеті). Мав близько 300 наукових і публіцистичних публікацій, з-поміж яких понад 20 монографій і підручників: «Новітня історія Полтавщини (перша половина ХХ століття)» (у співавт., 2005), «Новітня історія Полтавщини (друга половина ХХ століття)» (у співавт., 2007), «У боротьбі за волю України (визвольні змагання на Полтавщині 1920-1925 рр.)» (2000), «Полтавщина в добу Української революції 1917-1920 рр.» (2002), «Полтавщина в роки Другої світової війни (1939-1945)» (2004), «Гомін долі: українське національне життя Полтавщини в часи Другої світової війни (1941-1945 рр.)» (2008), «Полтавщина в роки радянсько-німецької війни (1941-1945)» (2010), «Отамани Полтавського краю—борці за волю України: нариси з історії» (2011), «Національне відродження Полтавського краю» (2012), «Полтавщина під німецькою окупацією (1941-1943)» (2015), «Полтавці— поборники державної незалежності України» (2017), «Полтавщина. Протибільшовицький рух опору 20-30-их років ХХ століття» (2017) та інших. Автор і учасник створення просвітницьких теле- і радіопередач, виставок, лекторіїв тощо.

Увічнили пам’ять земляків-полеглих захисників від російської агресії

Вул. Комарова перейменовано на пошану земляка, воїна ЗСУ Романа Ляша. Він народився 22 лютого 1977 року в м. Гадячі. Після закінчення школи вступив до Веприцького професійно-технічного училища № 42, де у 1995 році здобув спеціальність «Водій». З першого ж року новітньої російсько-української народної війни за незалежність став на захист України від російських загарбників та проросійських колаборантів: у 2014-2015 роках Роман Ляш брав участь у бойових діях в АТО/ООС. А з перших днів повномасштабного вторгнення російських варварів знову пішов на фронт, був військовослужбовцем обслуги механізованої роти механізованого батальйону, мав звання молодший сержант. Поліг син Гадяцького краю у бою з російськими окупантами 1 червня 2022 року неподалік Миколаївки, що на Донеччині. Воїну було 45 років…За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Посмертно…Вічна дяка і шана Герою!

Пров. Кіндратенка (секретар обкому компартії) на честь Володимира Капустіна. Народився у 1986 Сімферополі, але, як написали в інтернет-виданні «Гадяч.Сіті» «все своє свідоме життя чоловіка пов’язане саме із містом над Пслом; Володимира добре знали у місті і районі, адже за своє життя працював не у одній організації — ТОВ „НВП Нафтогазсервіс“, „Гадяцьке бурякогосподарство“, „Гадячгазі“, „Гадячтеплоенерго“. У 2009-2010 роках Володимир Капустін працював охоронником 1 розряду цивільної охорони Гадяцького відділу державної служби охорони управління Державної служби при ГУМВС України в Полтавській області». Із початком повномасштабного вторгнення чоловік вступив до лав Добровільного формування Гадяцької громади. Завжди був відповідальним співробітником, який зразково виконував свої обов’язки. Для колег — чудовий друг та надійний побратим.

У січні 2023 року Міністерство внутрішніх справ почало формувати бригади «Гвардії наступу». 15 березня Володимир Капустін став бійцем одного із формувань — штурмової бригади «Лють». Земний шлях захисника України завершився 19 вересня 2023 поблизу селища Курдюмівка Бахмутського району Донецької області. Володимир загинув внаслідок поранення від уламків ворожого російського снаряда.

У назві вулиці села Харківці увічнили пам’ять земляка, солдата ЗСУ Володимира Білана. Він народився 1993-го року у Харківцях. Мешкав у цьому селі. Воїн поліг 2 жовтня під час російського ворожого обстрілу поблизу села Макіївка Луганської області.

Основоположник козацької держави

Вул. російського військового діяча Ляскіна перейменували на честь Богдана Хмельницького.

Політик, полководець і дипломат, провідник національно-визвольних змагань 1648—1657 років, творець Української козацької держави Гетьманщини, гетьман Війська Запорозького. Перемога у Батозькій битві 1—2 червня 1652 року дала можливість вибороти Гетьманщині незалежність. Щоб вистояти в боротьбі з Річчю Посполитою і Османською імперією, підписав з Московщиною Переяславські домовленості у 1654 році. Укладаючи договір, гетьман не передбачив усієї підлості й підступності Москви, де почали вважати українські козацькі землі «своїми», насаджуючи московських воєвод і московських «порядків». Тож Богдан Хмельницький вирішив вийти з-під «опіки» Московського царства і укласти союз зі Швецією. Тож започаткував плідну українсько-шведську співпрацю із королевою Христиною й королем Карлом Х Густавом. На жаль, раптова смерть зашкодила планам поглибити ці дружні стосунки. Втім, цей зовнішньо-політичний курс продовжив Іван Виговський (був другою людиною в ієрархії Гетьманщини при Богдану Хмельницькому, а після його смерті обраний гетьманом). Воєнно-політичний союз між Швецією та Україною був укладений 6 жовтня 1657 року в Корсуні гетьманом Іваном Виговським та королем Карлом Х Густавом. Гетьман Іван Мазепа і король Карл ХІІ продовжили справу попередників, уклавши 29-30 жовтня 1708 року у Гірках воєнно-політичний договір.

Гадяцька громада завершила деколонізацію топонімії

Як розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар, усунення незаконної комуністичної і російської символіки з топонімії Гадяцької громади відбувалося протягом двох років у чотири етапи: у квітні 2022 року за наполяганням Полтавського офісу УІНП громаду почистили від 32-ох комуністичних назв, в тому числі й таких одіозних як Дзержинського, Калініна, Комсомольської, Крупської, Радянської, Чапаєва, а протягом 2023 року — від 18 російсько-колоніальних, під час цьогорічних засідань 23 вулиці і провулки позбулися чужих назв і от нещодавно процес деімперіалізації завершився перейменуванням 12 об’єктів топонімії.

Нагадаємо, у квітні 2022 року у Гадячі назвали вулиці на честь гетьманів Івана Виговського, Івана Мазепи, Пилипа Орлика, мазепинського полковника Бороховича, козацького літописця Григорія Грабянки, Гадяцького договору, провулки Козацький і Сотенний; Климента Квітки; родини Чижевських і Героїв Крут. У 2023 у Гадячі з’явилися назви на честь Юрія Немирича, Михайла Грушевського, Петра Одарченка, Василя Стуса, Михайла Старицького, Катерини Білокур, Михайла Вербицького та Павла Чубинського. Також навесні цього року пошанували у назві вулиці Гадяча В’ячеслава Чорновола.

Полтавський офіс УІНП