У Комітеті Верховної ради підтримали перейменування села Новомосковське на Полтавщині
Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади підтримав перейменування низки населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики. Серед них село Новомосковське Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Про це повідомили на офіційному порталі ВР https://tinyurl.mobi/3hrj5 та у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП)
«На засіданні 3 квітня 2024 року Комітет розглянув пропозиції органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій населених пунктів та рекомендації УІНП щодо перейменування окремих населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови, у зв’язку з необхідністю приведення їх назв у відповідність із вимогами Закону України „Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії“», — говориться на офіційному веб-порталі парламенту. Народним депутатам України — членам Комітету доручено розробити і внести на розгляд ВР відповідні проекти постанов Верховної Ради України; рекомендовано Верховній Раді відповідні проекти постанов прийняти в цілому. Зокрема, село Новомосковське запропоновано перейменувати на Лоза.
«Назва села Новомосковське у Глобинській міській громаді Кременчуцького району містить символіку російської імперської політики, оскільки є похідною від назви столиці держави-окупанта, а отже незаконною. На жаль, у громаді не змогли визначитися із пропозицією нової назви і поданням її до згаданого Комітету ВР у встановлений законодавством термін-з 27 липня 2023 року по 27 січня 2024 року. Тож, у Комітеті було розглянуто подання УІНП. Автор ідеї щодо нової назви — співробітник відділу аналізу українського державотворення УІНП, кандидат історичних наук Богдан Короленко», — розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Довідково. У назві села запропоновано увічнити пам’ять Юрія Лози — уродженця міста Глобине, видатного українського науковця, історика-картографа, активного учасника декомунізаційних процесів 2016 року, автора пропозицій з відновлення історичних назв цілої низки населених пунктів України, редактора історичних атласів та мап адміністративного устрою українських земель, присвячених столиці й окремим регіонам України, її історії та сучасності. Народився 31 січня 1950 року в м. Глобине Полтавської області в родині вихідців із давніх козацько-шляхетських родів. Після закінчення із Глобинську середню школу №1 закінчив із золотою медаллю. У 1967 року вступив на географічний факультет Київського державного університету імені Т. Шевченка. Працював у чотирьох київських установах: науково-редакційному картоукладальному підприємстві, українському енциклопедичному видавництві, кооперативі «Картінформ», а потім і до кінця життя у картографічне видавництво «МАПА» (головний редактор). Юрій Лоза створив кілька туристських карт і туристських планів міст, неодноразово перевиданих українською та іншими мовами. Це зокрема, туристські плани Києва і Львова, що перевидані англійською, німецькою, французькою мовами. Уклав твори навчальної тематики— фізичні й економічні мапи областей України, кілька десятків політико-адміністративних карт областей України. За його оригінальним проектом було видано серію адміністративних мап областей України у ДНВП «Картографія». Підготував і видав у кінці 1970-х років мапи про земельні ресурси та природні заповідні ресурси України. В атласному картографуванні першими авторськими і редакторськими набутками Юрія Лози стали два тематичні атласи, перші з подібних видань в Україні: шкільний атлас адміністративної області (Київської) і туристський атлас міста («Київ. Атлас туриста»).Тоді ж опрацював концепцію і здійснив редакторську підготовку кількох карт адміністративних областей України у масштабі 1:400 000. За його концепцією інші редактори здійснили решту серійних видань адміністративних мап областей України. За час роботи на картографічному видавництві «МАПА» підготував карти «Пам’ятки Києва, знищені у ХХ столітті» 1991 р., «Україна. Оглядова мапа. Мірило 1:1 000 000» 1994 р., серію шкільних атласів з історії України, серії історичних атласів «Україна» для загальноосвітньої школи, «Історичний Атлас України. Найдавніше минуле. Русь (Київська держава, Галицько-Волинська держава)» 2010 р., «Територіальний устрій Русі — України (Х — ХІІІ ст.)» 2012 р., «Історичний Атлас України» 2015 р., «Оглядова мапа України» видання 2016 року.
Полтавський офіс УІНП (за матеріалами порталу ВР та інтернет-видань)
