Деколонізаційний поступ: на Полтавщині перейменовано дві залізничні станції
Полтавська обласна військова адміністрація спільно з районними військовими адміністраціями, Полтавським офісом Українського інституту національної пам’яті та територіальними громадами Полтавської області у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про географічні назви» проаналізували назви зупинок залізничного транспорту. За інформацією, наданою АТ «Укрзалізниця», на Полтавщині перейменовано три залізничні станції, назви яких мали російське або комуністичне забарвлення.
Зокрема на території Полтавської міської громади зупинний пункт «Червоний Шлях» (реєстраційний номер с-2458) перейменовано на Монастирський (с-5110). «Колишня назва зупинки є похідною від наразі чинної, але ж незаконної назви селища „Червоний шлях“, яке має статус мікрорайону у межах Полтави. Назва „Червоний шлях“ є символікою комуністичного режиму, це комуністична пропаганда. З’явилася не у сиву козацьку давнину, не як позначення одного із кольорів. Той випадок, що червоний — прикметник, що використовувався червоною ленінською росією та окупаційним ворожим комуністичним режимом СРСР для маркування публічного простору як символ встановлення радянської влади, зокрема більшовицької інтервенції на територію України, збройної боротьби Червоної армії проти Української Народної Республіки під червоним прапором комуністичної партії. Зі статті у газеті „Більшовик Полтавщини“ (№43 за 21.10.1925 року) „Покладен початок ‚Червоного шляху‘. Робітниче-посьолкове будівництво“ чітко випливає: назва селища пов’язана зі встановленням радянської влади на території України. Це той випадок, коли АТ „Укрзалізниця“ чітко виконала деколонізаційне законодавство, сподіваюся, що це рішення стимулюватиме Полтавську міську владу до проведення громадських консультацій про нову назву селища. За даними знаного полтавського географа і краєзнавця професора Леоніда Булави, ця географічна місцевість ще з часів Гетьманщини мала назву „Монастирська гора“. Тож і назва зупинного пункту є вмотивованою. Адже окрасою селища є видатна пам’ятка української культури й архітектури — Полтавський Хрестовоздвиженський монастир. Його створено зусиллями Київського митрополита Сильвестра Косова у часи Гетьманщини, у 1650 році. Профінансували будівництво козаки Полтавського полку Гетьманщини та представники козацької старшини. Під час свого візиту до Полтави 13 липня 1650 року у монастирі побував гетьман Богдан Хмельницький. У 1689 році коштом гетьмана України Івана Самойловича почали будувати мурований Хрестовоздвиженський собор. Зведення головного храму обителі велося також коштом славетного гетьмана-мецената, борця за волю України проти московської тиранії Івана Мазепи», — прокоментував нову назву залізничної зупинки у Полтаві представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Також у межах Гребінківської міської ради Лубенського району перейменовано зупинний пункт Паризька Комуна (реєстраційний номер-с-2334) на Польове. «Назва зупинки на честь Паризької Комуни — уряду заколотників, який захопив владу в Парижі 18 березня–28 травня 1871 року та був оголошений комуністами-марксистами першим в історії прикладом диктатури пролетаріату, мала бути перейменована ще у 2016 році, у межах декомунізаційного закону. Але краще пізно, ніж ніколи. Адже Паризька Комуна була важливим символом комуністичного тоталітарного режиму», — наголосив Пустовгар.
Одразу після ухвалення Верховною Радою Постанов щодо усунення із назв сіл Полтавської області символіки російської імперської політики (перейменування) будуть перейменовані й відповідні залізничні станції та зупинки транспорту на автошляхах та у межах згаданих перейменованих населених пунктів.
Полтавський офіс УІНП
