У Гадячі експонують книжкову виставку до 130-річчя свого земляка, генерал-хорунжого Армії УНР Михайла Крата
«Знакова постать в історії України». Таку назву має тематична книжкова виставка до 130-річчя від дня народження видатного уродженця Гадяча — військового і громадського діяча, генерал-хорунжого Армії УНР Михайла Миколайовича Крата. За ініціативи відділу культури і туризму виконкому Гадяцької міськради та Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті цю виставку для усіх зацікавлених мешканців громади підготувала Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки.
Центральне місце виставки посідає книга «Козацькому роду нема переводу» авторства Михайла Крата. Упорядкували видання його донька — Ніна Крат-Черняк та внучка Ганя Черняк. У книзі вміщено спомини та статті Михайла Крата. Книга побачила світ у місті Бетезда північноамериканського штату Мериленд.
«Для кращого ознайомлення з біографією життя видатного уродженця нашого краю запрошуємо до нашої бібліотеки. З матеріалами книги можна ознайомитися у нашій книгозбірні. А ще за даним посиланням можна ознайомитися з книгою у електронному вигляді», — повідомляють гадяцькі бібліотекарі на офіційній сторінці бібліотеки у соціальній мережі Фейсбук. Також вони створили коротку відеопрезентацію і розмістили її у Фейсбуці.
Довідково: Михайло Крат народився 6 серпня 1892-го року у місті Гадяч на Полтавщині й походив з української старшини Гадяцького полку. Предки були бунчуковими та значковими товаришами, один козацьким сотником. Тато — офіцер, командував 134-им піхотнім Феодосійським полком. Полк цей складався майже виключно з українців. «Я цілими днями, з дозволу батька але на журбу мамі, перебував з солдатами, заприязнився з багатьма, навчився українських пісень і почав говорити по-українському. «Ох, какой ужас, ребйонок по-хахлацкі розґавариваєт» — бідкалася мама-росіянка… Що рід наш український, я знав з малих років від батька, який був гордий тим, що «ми дворянство заслужили шаблями.», — так згадує дитинство у своїй книзі спогадів видатний гадячанин. Природно, що пішов шляхом батька, за родинною традицією опанував фах військового. Одержав освіту в кадетських корпусах у Полтаві, Сумах і в Петербурзі. Служив у Пскові, в 93-му піхотному Іркутському полку. В роки Першої світової на фронті: командував 93-ім піхотним полком, чотири рази поранений і нагороджений бойовими орденами, включно з орденом святого Юрія 4-го ступеня (за бій під Лодзю в 1914-му році, коли був поранений трьома кулями). Тоді ж одержав сербський орден «Звізду Караґеорґія» 4-го ступеня з мечами. В грудні 1916 року, маючи 24 роки, вже був підполковником, а в 1917 році — полковником. Згодом одружився з дівчиною Євдокією, теж гадячанкою.
10-го грудня 1917 року полковник Крат вступив на службу в Армії Української Народної Республіки. Брав участь в боях проти російських загарбників різних мастей: червоних більшовиків і білих — т.зв. «Добровольчої» армії генерала Антона Денікіна. Під час боїв у Києві був помічником начальника оперативного відділу штабу Київської Військової Округи. Пізніше, в роках 1918-1920, служив на різних становищах в дивізіях: Одинадцятій Піхотній, Другій Запорозькій, Третій Залізній і Окремій Кінній. З квітня 1918 року — помічник Гадяцької земської управи. Генерал Крат на чолі 8-го Чорноморського полку розгромив на Поділлі денікінський полк і захопив у полон 600 московських вояків. З 16 січня 1919 року — начальник Республіканської дивізії Дієвої Армії УНР. Михайло Крат був начальником оперативного відділу штабу 3-ої Залізної Дивізії, пізніше і до закінчення Першого Зимового походу — начальником штабу Запорізької дивізії.
Полтавський офіс УІНП
