Героїв ЗСУ, Небесної Сотні, Лесі Українки, Каденюка: у Ромоданівській громаді відбулася деколонізація топоніміки
Рішенням 17-ої сесії 8-го скликання Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області перейменовано 18 вулиць, провулків і площ цієї територіальної громади. У небуття пішли назви, які прославляли діячів СРСР та росії. Сесії передувало громадське обговорення, в тому числі й у форматі «круглого столу», в якому за допомогою відеозв’язку взяв участь регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
У Ромодані майдан, що носив ім’я героя СРСР Мініна перейменовано на вулицю Небесної Сотні. Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України — першим переможним боєм у російсько-українській війні за незалежність. «Небесною Сотнею» називають вбитих проросійським режимом Януковича загиблих майданівців. Вони є символом героїзму та патріотизму, та джерелом натхнення для воїнів ЗСУ, які боронять Україну від російських окупантів.
У селі Новооріхівка перейменували вулицю, яка звеличувала російського комуністичного військового злочинця Ніколая Ватутіна. Підтримано пропозицію Олега Пустовгара вшанувати подвиг полеглих героїв російсько-української війни: відтепер вулиця називається «Героїв ЗСУ». У Новооріхівці не буде й назви, яка прославляла російського письменника Тургенєва — вулицю перейменовано на Світанкову.
Очищено топоніміку Ромодану від діячів Ленінської комуністичної спілки молоді. Вулицю комсомолки Уляни Громової переназвали на Лесі Українки. Так увічнили пам’ять поетеси, драматургині, першої української модерністки та громадської діячки Лариси Косач-Квітки, відомої світові як Леся Українка. Вулицю комсомолки Лялі Убийвовк перейменували на Історичну. Немає більше й назви, яка прославляла комсомольця Сєргєя Тюленіна — тепер це Кобзарева. Не буде й назви вулиці комуністки Самсонової (тепер це Українська), а також Матросова, який ніяк не пов’язаний з історією Ромоданівської громади, є уродженцем російського регіону Башкорстан і належить до пантеону СРСР/росії. Тепер ця вулиця символізує незламність Української Нації у боротьбі з московською ордою і має назву Незламна. Вулиці, яка звеличувала комуніста-червоноармійця, співробітника відділу НКВС Чорноморського флоту Павєла Сілаєва повернуто історичну назву Шляхова. Вулицю Першотравневу перейменували на Веселкову.
«Гагарін і Комаров — російські радянські космонавти, уродженці Росії, ніяк не пов’язані з історією Ромоданівської громади. Топоніми на їхню честь були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності», — стверджують у Полтавському офісі УІНП. Тож у Ромодані вулицю Гагаріна перейменували на Козацьку, а в селі Новооріхівка — на Патріотів України. У Ромодані вулиця і провулок Комарова з ініціативи Олега Пустовгара відтепер називаються Леоніда Каденюка — на честь першого космонавта незалежної України, який з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі «Колумбія» місії STS-87, проводив досліди із впливом невагомості на вегетацію рослин; завдяки йому в космосі вперше було розгорнуто державний прапор України і прозвучав наш Гімн. А ще узяв з собою в політ томик «Кобзаря» Тараса Шевченка. Генерал-майор Леонід Каденюк проходив службу в лавах ЗСУ: обіймав посади начальника авіації військ ППО України, помічника Президента з космонавтики, заступника Генерального інспектора Генеральної військової інспекції.
«Стерто з топоніміки Ромодану ім’я ідейно-культурного маркера російського імперіалізму Алєксандра Пушкіна. Водночас депутати нарекли цю вулицю Дружбою, продовживши стару комуністичну традицію нав’язування топонімів так званої «дружби народів СРСР», що насправді означало московське ярмо. Незрозуміло, з ким хочуть дружити депутати Ромодана? Сподіваємося, не з державою-терористом. Прикро, що у громаді проігнорували нашу пропозицію увічнити Олександра Кониського — письменника, перекладача, автора духовного гімну «Молитва за Україну», життя і діяльність якого пов’язані з Полтавщиною», — прокоментували неоднозначне рішення у Полтавському офісі УІНП.
Полтавський офіс УІНП
