День української державності у Полтаві: вшанування Михайла Грушевського, телепокази просвітницького відео та онлайн виставка
28 липня в Україні і на Полтавщині вперше відзначили День Української Державності. Нове свято покликане нагадувати всім, що історія України — це не 30 років незалежності й навіть не 100 років, якби ми починали відлік від Української Народної Республіки, яка постала в 1917 році.
Меморіальна дошка Михайлові Грушевському у Полтаві
Українські державні традиції вкорінені були ще у Київській Русі. Таку концепцію, а також ідею неперервності історичного процесу творення української нації закладено у головній праці життя літописця української історії Михайла Грушевського — 10-томній «Історії України — Руси». Виявом поваги до «батька української історії», його унікального наукового доробку стало вшанування Михайла Грушевського біля меморіальної дошки на фасаді будівлі по вулиці Стрітенській (нині Центр охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради). Саме у цій будівлі видатний історик й державний і громадсько-політичний діяч, літературознавець, письменник, публіцист, академік Всеукраїнської академії наук, натхненник українського національного руху, очільник Наукового Товариства імені Т. Г. Шевченка у Львові, майбутній голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський 9 листопада 1913 року виступив із промовою на відкритті Українського клубу Полтави. Саме під керівництвом Михайла Грушевського Центральна Рада еволюціонувала від вимог національно-культурної автономії до проголошення незалежної Української Народної Республіки.
До меморіальної дошки одній із головних дієвих осіб тогочасного українського політичного життя заступниця начальника Полтавської обласної військової адміністрації Катерина Рижеченко та регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар поклали квіти.
Просвітницькі відео УІНП
продемонстрували полтавські телеканали «Місто+» і «Центральний». Показ відбувся в межах угоди менеджменту полтавських телеканалів з УІНП як центральним органом виконавчої влади.
Гербом української держави є зображення Тризуба — родового знаку князя Володимира та роду Рюриковичів. Ми його бачимо щодня: на монетах, на прапорах, в елементах архітектури. Чому саме він став символом нашої держави? Коли це сталося і які були альтернативи? Цікаві й несподівані факти про те, як і коли тризуб став державним гербом України, розповідає відеоролик Інституту нацпам’яті «ІстФакт».
Також показали відеоролики про князя Ярослава Мудрого,
автора тексту Гімну «Ще не вмерла Україна», фольклориста, етнографа і громадського діяча Павла Чубинського,
українську письменницю та громадську діячку, репресовану більшовиками Людмилу Старицьку-Черняхівську
та Катерину Грушевську — талановиту дослідницю української минувшини, одну з перших українських етносоціологів, редакторку й упорядницю наукових видань та часописів, єдину і улюблену доньку, помічницю і соратницю історика, голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського.
Інтернет-перегляд виставки «Україна. Війна в Європі»
запропонувала читачам Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека ім.Котляревського на своєму офіційному сайті https://library.pl.ua/. Виставку створив Український інститут національної пам’яті на замовлення Міністерства культури та інформаційної політики України. Розповідається про передумови й різні аспекти російсько-української війни після повномасштабного вторгнення Російської Федерації, про героїчний спротив українського народу, який тримає Україну в фокусі європейського інтересу. Назви українських міст — Буча, Маріуполь, Харків, Чернігів стали символами новітнього варварства та невмотивованої жорстокості рашистів, змусивши світ по-новому подивитися на політику Кремля. Україна стала щитом, який захищає Європу від російської експансії. І водночас без допомоги Європи Україні буде важко здолати агресора.
