У Новоселівській сільраді перейменують гідрологічний об’єкт, названий на честь московського царя Пєтра I
26 липня відбулася нарада з працівниками закладів культури Новоселівської сільської ради Полтавського району за участі голови громади Євгена Бови, начальниці відділу культури, молоді, спорту та туризму Юлії Загреби, начальниці відділу охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації Олесі Старолат та регіонального представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара. Серед іншого розглянули питання деколонізації, декомунізації та створення українського символьного простору у громаді.
Один із підсумків наради — деколонізаційний. Голова громади Євген Бова запевнив у потребі переосмислення і переозначення історико-туристичного об’єкта, а також гідрологічної пам’ятки природи «Криниця Петра I».
Створений об’єкт ще у часи СРСР — рішенням облвиконкому від 16.11.1979 року за №437. Нині ця гідрологічна пам’ятка природи внесена до Державного кадастру обліку територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.
З іншого боку, якщо виходити з назви, цей об’єкт є ще одним маркером «руского міра» на Полтавщині неподалік сіл Терентіївка та Лісові поляни Новоселівської сільської ради. Тривалий час культивувався міф: московити, нібито, вирили криницю під час підходу до місця переправи через Ворсклу напередодні Полтавської битви. Мовляв, солдатів окупаційної армії Московського царства, які рухалися до Полтави, мучила спрага, і вони вирішили викопати криницю саме в цьому місці. Невдовзі під’їхав Пьотр і, бачте, це вам не абищо — іспіл водіци.
Цікаво, що імперський маркер вже давно викликає несприйняття серед свідомих українців. У 2008 році та у 2011 році невідомі патріоти на камені поруч малювали Тризуб та написи «Слава Україні!» Натомість «п’ята колона» Кремля — громадська організація «руская общіна Полтави» в часи проросійського режиму Януковича за сприяння меценатів з росії — представників «Громадської палати Російської Федерації» та «Спілки сімей військовослужбовців Росії» створили ледь не культ криниці і відповідно московського царя Пєтра I.
Тоді проросійські активісти на чолі із Шестаковим перебрали криничний зруб, поставили столики для туристів, прибрали патріотичні написи з, начебто, «пам’ятного каменя» і встановили нову табличку.
Ініціативу голови Новоселівської сільської ради Євгена Бови щодо переозначення гідрологічного об’єкта підтримав регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар: «У часи поневолення, у часи російської імперії та СРСР навколо кривавого ката України (за Тарасом Шевченком: „Це той перший, що розпинав нашу Україну“) московського царя Пєтра I ворожа російська пропаганда сформувала і плекала силу-силенну найрізноманітніших міфів. Приміром, активно ширилася примітивна брехня про те, що назву річці Ворскла дав особисто московський цар Пьотр І. Мовляв, коли він спостерігав за переправою військ, з його підзорної труби у річку впала лінза. „Эта река — вор скла“, — начебто сказав цар Московії. Насправді ж історична наука чітко каже: назва Ворскла вперше згадується ще в Іпатіївському літописі під 1105 роком. Приблизно та ж ситуація й з назвою „Криниця Петра I“. Цей випадок показує наскільки масштабно — від Полтави до маленьких сіл чи лісових урочищ маркувалася Україна чужими сенсами та імперськими російськими символами. Тобто проблема не лише у „пам’ятниках Пєтру у Полтаві на мєстє отдиха“. Там відпочивав, а тут — іспіл водіци», — пояснив присутнім Олег Пустовгар.
Криницю Петра I офіційно перейменують. Щодо нової назви, то тут вибір за громадою. Ймовірно, тут щороку влаштовуватимуть свято Купала або свято Покрови і день козацтва. Тож і назви напрошуються відповідні: «Русалчина криниця», «Козацька криниця» або інша назва, пов’язана з географічним розташуванням, скажімо: «гідрологічна пам’ятка природи «Криниця села Лісові Поляни».
Полтавський офіс УІНП
