Кожній дитині потрібна родина

Шукаємо кандидатів у батьки!

В Україні існують чотири форми сімейного влаштування сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Усиновлення — це форма влаштування, за якої дитина у правовому відношенні повністю прирівнюється до рідних дітей, набуває в особі усиновлювачів батьків, рідну сім’ю. І є безперечно найкращою для дитини.

Опіка — встановлюється над малолітніми дітьми віком до 14 років, піклування встановлюється над неповнолітніми дітьми віком від 14 до 18 років.

Прийомна сім’я — сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей.

Дитячий будинок сімейного типу — сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання не менше п’яти дітей. Їхня загальна кількість не повинна перевищувати десяти дітей, враховуючи рідних.

Турбота, яка змінює життя

У нашій державі запроваджений патронат над дитиною. Це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, її захист, догляд, виховання у безпечному та сприятливому сімейному середовищі.

Патронатним вихователем може бути повнолітній громадянин України, який:

• має відповідні житлові умови;
• має позитивний досвід виховання дітей;
• має задовільний стан здоров’я;
• не був засудженим або позбавленим батьківських прав;
• готовий прийти на допомогу «чужій» дитині та підтримати її сім’ю;
• готовий разом із добровільним помічником — дорослим членом своєї сім’ї — пройти навчання за тренінговою програмою та працювати в команді заради змін, щоб жодна дитина не зазнала страждань та виховувалася в безпечній, люблячій сім’ї.

Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя визначається відповідно до індивідуальних її потреб та не повинен перевищувати 3 місяці. В особливих випадках може бути подовжений до 6 місяців на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками, складних життєвих обставин.

Поняття прийомної сім’ї

Громадяни, які створили прийомну сім’ю, отримують статус прийомних батьків, а малолітні чи неповнолітні — прийомних дітей.

Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей, діють в їхніх інтересах без спеціальних на те повноважень.

Створення прийомної сім’ї — відповідальне рішення

На підставі поданих особами заяв та документів приймається рішення про утворення прийомної сім’ї та укладається договір про влаштування дітей.

У разі утворення прийомної сім’ї, батьки беруть прийомних дітей на власну житлову площу, за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов. При влаштуванні враховується вік батьків. Адже на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти повинні досягли повноліття.

Сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, перебувають у прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання — до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів. За прийомними дітьми зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прийомні батьки несуть відповідальність за прийомних дітей згідно із законодавством.

Які документи потрібні?

Кандидати у прийомні батьки подають до органу, який утворює прийомну сім’ю, такі документи:

• заяву про утворення прийомної сім’ї із зазначенням інформації про наявність або відсутність кредитних зобов’язань;
• копію паспорта;
• довідку про реєстрацію місця проживання особи;
• копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
• висновок про стан здоров’я;
• довідку про доходи за останні 6 місяців або довідку про подану декларацію;
• довідку про наявність або відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;
• довідку про наявність чи відсутність судимості;
• копію документа, що підтверджує право власності на житло;
• довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• письмову згоду всіх повнолітніх членів родини, які проживають разом із кандидатами, на утворення прийомної сім’ї;
• довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками.

Хто може, а хто не може стати прийомним батьками?

Прийомними батьками можуть бути окремі працездатні особи та особи, які перебувають у шлюбі. Проте законодавством встановлений вичерпний перелік осіб, які не можуть бути прийомними батьками. Це стосується громадян які:

• не пройшли курс навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
• позбавлені батьківських прав;
• за станом здоров’я не можуть виконувати обов’язки щодо виховання дітей;
• перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
• зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
• були засудженими за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості;
• не мають постійного місця проживання та постійного заробітку.

Як підтримує держава

Щомісячний розмір державної соціальної допомоги на кожну прийомну дитину становить 2,5 прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку, для дітей з інвалідністю — 3,5 прожиткові мінімуми. Грошове забезпечення прийомним батькам становить один прожитковий мінімум для працездатної особи на кожну прийомну дитину щомісяця.

У разі, якщо Ви мрієте та маєте можливість створити сім’ю, розділивши свою любов та турботу з дітьми, які цього потребують — звертайтеся до служби у справах дітей за адресою: с. Степне, вул. Центральна, 24.

Світлана Лупашко, начальник служби у справах дітей Коломацької ТГ

Світлана ЛУПАШКО, начальник служби у справах дітей Коломацької ТГ